Постанова Львівський апеляційний суд № 463/9042/23

Справа № 463/9042/23 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я. Провадження № 33/811/1663/23 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2023 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Кулі В.С., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Кулі В.С. на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 30 жовтня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, встановив: Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 30.10.2023 року ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 536,80 гривень. Згідно постанови суду начальник автомобільної служби логістики Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Кізло М.Я. 05.10.2023 року, в умовах особливого періоду, а саме: воєнного стану, перебував на території Центру з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, неадекватна поведінка, порушена координація рухів), однак від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився. Захисник Куля В.С. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити. На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції справу розглянуто без участі захисника, на чому наполягав ОСОБА_1 та просив відкласти розгляд справи для залучення захисника та допиту свідків. Також апелянт зазначає, що працівники ВСП не повідомили ОСОБА_1 на якій підставі він має проходити огляд на стан сп`яніння. Розглянувши матеріали справи № 463/9042/23, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційні вимоги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП в умовах особливого періоду, що включає в себе період воєнного стану, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ВМКЦЗР №4 від 06.10.2023 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та складений з участю свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.2-4), актом фіксації відмови ОСОБА_1 від добровільного проходження медичного огляду на стан сп`яніння від 05.10.2023 року за підписами чотирьох працівників ВМКЦЗР (а.с.5), рапортами ОСОБА_2 та Гузара В. від 05.10.2023 року, які ствердили, що в ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та описали дії ОСОБА_1 , спрямовані на уникнення від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.6, 7). Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП є правильною, оскільки такі дії останнім вчинено в умовах воєнного стану. Наведені у апеляційній скарзі та у клопотаннях захисника доводи не спростовують вищенаведені докази, які свідчать про перебування військовослужбовця ОСОБА_1 на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння та свідчать про відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння. Будь-яких вагомих доказів на спростування висновків місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, під час апеляційного розгляду стороною захисту надано не було. Клопотання про допит в якості свідків двох військовослужбовців (одна з яких є дружиною правопорушника та з великою долею ймовірності може бути прямо зацікавлена у результатах розгляду справи), які би підтвердили, що під час інкримінованих дій ОСОБА_1 був тверезий, та інші клопотання не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 , який за зовнішніми ознаками перебував у стані алкогольного сп`яніння, ставиться у провину відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, і така відмова підтверджена вищеперерахованими належними та допустимими доказами. Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування в частині визнання ОСОБА_1 винним та накладення адміністративного стягнення, наведених в апеляційній скарзі захисника Кулі В.Я., апеляційний суд не знаходить. Водночас, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Згідно з матеріалів справи ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому останній в силу вимоги закону є звільненим від сплати судового збору. Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 536,80 гривень підлягає скасуванню. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Апеляційну скаргу захисника Кулі В.С. задоволити частково. Постанову Личаківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 536,80 гривень. В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.