Постанова 4803 № 199/5570/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9758/23 Справа № 199/5570/23 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л.Г. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Свистунової О.В., суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини , В С Т А Н О В И Л А: У липні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини. Позовна заява мотивована тим, що на підставі судового наказу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2021 року з позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 30.03.2021 року і до досягнення дитини повноліття. Позивач зазначав, що на даний час у нього суттєво змінився матеріальний та сімейний стан, що дає йому підстави в порядку ст. 192 СК України клопотати в судовому порядку про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, які виникли з об`єктивних причин. Позивач зазначав, що відповідно до постанов з Єдиного державного реєстру боржників ОСОБА_2 є боржником за виконавчими провадженнями та має непогашені грошові зобов`язання. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №337250936 від 28.06.2023 року, у позивача відсутнє будь-яке нерухоме майно. Позивач зазначав, що на його утриманні перебуває непрацездатна мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є пенсіонеркою, має невеликий розмір пенсії, хворіє та у зв`язку з цим проходить лікування. Після введення воєнного стану на території України позивач перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави на території Донецької області, що підтверджується довідкою від 08.03.2023 року №1458, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 . Відповідно до довідки №1020 від 11.03.2023 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_2 26.08.2022 року отримав поранення під час виконання військового обов`язку. Згідно з довідкою №417/84 від 06.03.2023 року, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради, позивачу проведено медичний огляд госпітальною ВЛК КНП «Міська комунальна лікарня №3» TMP та встановлено, що травма відноситься до важких. Поранений потребує протезування лівої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки. Відповідно до довідки №465 від 07.06.2023 року, виданої КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, ОСОБА_2 перебуває на стаціонарному лікуванні в ортопедичному-травматологічному відділенні та йому проведено ряд важких операцій. Таким чином, позивач переніс 13 складних операцій, в результаті яких йому ампутовано ліву гомілку на рівні с/3 та проведено пластичну операцію на праве вухо із зашиванням барабанної перетини (1 типу). Позивач фактично є особою з інвалідністю довічно, яка постійно потребує стороннього догляду та у зв`язку із постійним перебуванням на стаціонарних лікуваннях в різних закладах охорони здоров`я несе матеріальні витрати. Втрата кінцівок може представляти значні або навіть критичні обмеження. З ампутованими кінцівками відчувається феномен фантомних кінцівок, вони відчувають частини тіла, яких більше не має. Фантомні відчуття та біль також можуть виникати після видалення частин тіла. Крім того, на даний час змінився сімейний стан позивача, а саме, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 11.04.2023 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 11.04.2023 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №442. Позивач зазначав, що отримує щомісячне грошове забезпечення, як поранений військовослужбовець, однак більша частина його доходу витрачається на сплату аліментів, погашення боргових зобов`язань, утримання матері, лікування, реабілітацію після травми, купівлю знеболюючих препаратів, антидепресантів та забезпечення своєї нової сім`ї. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього за судовим наказом №199/2343/21, виданим 26.04.2021 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська, та стягувати щомісяця з нього - ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері - ОСОБА_1 , у розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням чинності. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2023 року задоволено позовні вимоги. Зменшено розмір аліментів, стягнутих із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вирішено стягувати щомісяця із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до її повноліття на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням чинності. Відкликано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 30.03.2021 року, виданий Амур-Нижньодніпровським районним судом 26 квітня 2021 року, по справі №199/2343/21 (2-н/199/135/21). Витрати по справі віднесено на рахунок держави. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким зменшити розмір аліментів з 1/4 до 1/5 частини всіх видів заробітку позивача. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. У відзиві позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи про стягнення аліментів. Зважаючи на те, що предметом даного позову є зменшення розміру аліментів, розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа. Сторони у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно ч.ч.1,4 ст. 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Мотивуючи свій позов, позивач зазначав, що отримує щомісячне грошове забезпечення, як поранений військовослужбовець, однак, більша частина його доходу витрачається на сплату аліментів, погашення боргових зобов`язань, утримання матері, лікування, реабілітацію після травми, купівлю знеболюючих препаратів, антидепресантів та забезпечення своєї нової сім`ї. Судом встановлено, що на підставі судового наказу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2021 року з позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 30.03.2021 року і до досягнення дитини повноліття (а.с.14). На виконананя судового наказу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.04.2021 року відкрито виконавче провадження №71747842 про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини щомісячно (а.с.140). Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру боржників вбачається, що ОСОБА_2 є боржником за виконавчими провадженнями та має непогашені грошові зобов`язання. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №337250936 від 28.06.2023 року, у позивача відсутнє будь-яке нерухоме майно. Також, позивач зазначив, що на його утриманні перебуває непрацездатна мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є пенсіонеркою, має невеликий розмір пенсії, хворіє та у зв`язку з цим проходить лікування. Після введення воєнного стану на території України позивач перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави на території Донецької області, що підтверджується довідкою від 08.03.2023 року №1458, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 (а.с.31). Відповідно до довідки №1020 від 11.03.2023 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_2 26.08.2022 року отримав поранення під час виконання військового обов`язку (а.с.32). Згідно з довідкою №417/84 від 06.03.2023 року, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради, позивачу проведено медичний огляд госпітальною ВЛК КНП «Міська комунальна лікарня №3» TMP та встановлено, що травма відноситься до важких. Поранений потребує протезування лівої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки (а.с.33). Відповідно до довідки №465 від 07.06.2023 року, виданої КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, ОСОБА_2 перебуває на стаціонарному лікуванні в ортопедичному-травматологічному відділенні та йому проведено ряд важких операцій. Таким чином, позивач переніс 13 складних операцій, у результаті яких йому ампутовано ліву гомілку на рівні с/3 та проведено пластичну операцію на праве вухо із зашиванням барабанної перетини (1 типу)(а.с.35). На підтвердження погіршення стану здоров`я позивачем долучено медичні документи а саме: перевідний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №404, виданого Державним некомерційним підприємством «Центр комплексної реабілітації «Галичина»»; перевідний епікриз із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №15103, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради; довідку військово-лікарської комісії №665, виданої Державним некомерційним підприємством «Центр комплексної реабілітації «Галичина»»; довідки №129 та №17, видані Комунальним некомерційним підприємством «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради; висновок мультиспіральної комп`ютерної томографії обох гомілок №2642, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради; перевідний епікриз із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №08489, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (а.с.36-43). 11.04.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уклав шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 11.04.2023 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №442 (а.с.55). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності. Суд першої інстанції зазначив, що розмір аліментів на утримання дитини у розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу) позивача є співмірним з урахуванням усіх наведених обставин. Визначений розмір аліментів є в декілька разів більшим за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та дає достатню можливість для гідного забезпечення малолітньої доньки у всіх сферах (навчання, лікування, дозвілля, харчування тощо). Також суд звернув увагу і на те, що як батько, так і мати, повинні нести рівні обов`язки, в тому числі, і по матеріальному утриманню/забезпеченню дитини, однак відповідачка, будучи особою працездатного віку, не надала належних та допустимих доказів щодо свого працевлаштування /наміру, бажання знайти роботу/ та розміру доходів/заробітку, доказів про інвалідність, перебування на обліку у лікаря, поганого стану здоров`я чи наявність інших істотних обставин, які б перешкоджали їй у виконанні батьківських обов`язків щодо матеріального утримання малолітньої доньки. Колегія суддів не у повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне. У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках. Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно з ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. Відповідно до ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У відповідності зі ст. 182 СК України при визначенні аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. В ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. З правових позицій, викладених у абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», видно, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Також у п. 23 даної Постанови, зазначено, що відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Отже, дані норми права дозволяють констатувати, що при вирішенні вимог щодо зменшення розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і одержувача, у тому числі і враховувати стан здоров`я та потреби дитини в її розвитку. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов`язок матері і батька. Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Згідно ч.5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Згідно ч. 3 ст. 70 ЗУ Про виконавче провадження загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Отже, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, закон надає право платнику аліментів звернутися до суду про зміну розміру аліментів. З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. Так, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про наявність у нього кредитного зобов`язання. Наявність у позивача заборгованості по кредиту жодним чином не позбавляє його обов`язку утримувати дитину. Посилання позивача на необхідність утримання своєї матері та дружини також не звільняють його від обов`язку справно сплачувати аліменти, оскільки, право на утримання від позивача мають не лише батьки, а й дитина, яка, на відміну від батьків, позбавлена можливості отримувати самостійний дохід. А як вбачається з матеріалів справи, непрацездатна мати позивача не перебуває на повному утриманні позивача та самостійно отримує пенсійне забезпечення. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження саме факту погіршення свого матеріального стану, у тому числі і у звязку з погіршенням здоровя, що може суттєво вплинути на розмір стягнутих аліментів, як і не надано доказів поліпшення матеріального стану відповідача. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18. Також колегія суддів не приймає заперечення позивача у відзиві на апеляційну скаргу, що ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 : у червні 2023 року 8236,52 грн., у липні 2023 року 47 636,52 грн., у серпні 2023 року 5147,83 грн., у вересні 2023 року 28978,47 грн., оскільки дані твердження не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.08.2023 року, ВП № 71747842, виданої головним державним виконавцем Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного управління Міністерства юстиції (м. Одеса), сума аліментів, яка підлягає стягненню за липень 2023 року - 3510,00 грн, за червень 2023 року - 3510,00 грн, за травень 2023 року - 3510,00 грн, за квітень 2023 року - 3510,00 грн, за березень 2023 року - 3510,00 грн, за лютий 2023 року - 3510,00 грн, за січень 2023 року - 3510,00 грн (а.с.141). Інших доказів щодо розміру стягуваних аліментів позивачем надано не було. Доводи позивача, що він добровільно передав свою банківську (заробітну) картку відповідачу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані обставини не впливають на результат розгляду даної справи. Проте, колегія суддів дійсно вважає доведеними обставини, щодо значного погіршення стану здоров`я позивача, на які він посилається, як на підставу зменшення розміру аліментів та які підтверджені матеріалами справи. Однак зазначаємо, що судовим наказом стягнуто аліменти не в твердій грошовій сумі, розмір якої дійсно може впливати на матеріальний стан позивача вразі зміни розміру його заробітку (доходу), а в частці від заробітку (доходу), який і буде розраховуватись в залежності від розміру заробітку (доходу) позивача. Колегія суддів зауважує, що на час розгляду справи позивачу не було встановлено групу інвалідності, та позивачем не надано доказів на підтвердження погіршення саме його матеріального стану і саме з моменту видачі судового наказу. Також, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що відповідач не заперечувала щодо зменшення аліментів з 1/4 до 1/5 частини від усіх видів заробітку позивача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Таким чином, колегія суддів враховує, що під час розгляду справи є доведеними обставини, що позивач зазнав зміни стану здоров`я з моменту видачі 26.04.2021 року судового наказу про стягнення з нього на користь відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також враховує часткове визнання відповідачем заявлених позовних вимог, що відповідно до положень ст.192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили. На підставі викладеного, оцінюючи надані докази сторонами, враховуючи на сам перед інтереси неповнолітньої дитини, яка має право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, та беручи до уваги погіршення стану здоров`я відповідача, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про зменшення аліментів з 1/4 до 1/5 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням чинності, які стягуються із ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до її повноліття на користь матері ОСОБА_1 . Колегія суддів вважає, що визначення аліментів у такому розмірі не буде порушувати основні соціальні гарантії, закріплені Конституцією України та законами України (зокрема, Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 N 2017-III, Законом України «Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 N 966-XIV), що включають право позивача на достатній життєвий рівень для себе не нижчий прожиткового мінімуму. Розмір стягуваних аліментів за судовим рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного Кодексу України. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що сторони не позбавлені права в майбутньому на звернення до суду з позовом про зміну розміру стягуваних аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану однієї з сторін, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них, а позивачка також не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача і додаткових витрат на дитину, якщо на те будуть наявні законні підстави. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Отже, колегія дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення та ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог. Також, колегія суддів вважає за потрібне відкликати судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 30.03.2021 року, виданий Амур-Нижньодніпровським районним судом 26 квітня 2021 року, по справі №199/2343/21 (2-н/199/135/21). На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок держави. Керуючись ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити частково. Зменшити розмір аліментів, стягнутих із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/4 до 1/5 частини від усіх видів його заробітку (доходу). Стягувати щомісяця із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), уродженця м.Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до її повноліття на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), у розмірі 1/5 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням чинності. Відкликати судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 30.03.2021 року, виданий Амур-Нижньодніпровським районним судом 26 квітня 2021 року, по справі №199/2343/21 (2-н/199/135/21). Витрати по справі віднести за рахунок держави. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 07 грудня 2023 року. Головуючий О.В. Свистунова Судді: Т.П. Красвітна І.А. Єлізаренко