Ухвала КАС ВС № 380/855/23
від 07.12.2023 · АдміністративнаУХВАЛА 07 грудня 2023 року м. Київ справа №380/855/23 адміністративне провадження № К/990/36126/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Білак М.В., Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі №380/855/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ в.о. Голови ДПС України Кірієнка Т. від 14 грудня 2022 року 1851-о про припинення державної служби та звільнення позивача з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII; - визнати протиправними та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області Щербака А. від 16 грудня 2022 року № 748-о "Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 14 грудня 2022 року № 1851-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " та наказ № 749-о від 16 грудня 2022 року про внесення змін до наказу від 16 грудня 2022 року № 748-о"; - поновити позивача на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області; - стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 грудня 2022 року по день ухвалення рішення у справі. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року, позов задоволено. Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, Державна податкова служба України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалами Верховного Суду від 10 серпня 2023 року, від 21 серпня 2023 року та від 12 вересня 2023 року касаційні скарги Державної податкової служби України повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження. 27 жовтня 2023 року скаржник учетверте звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року касаційну скаргу Державної податкової служби України залишено без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: - касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням; - заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування такої заяви. 20 листопада 2023 року від скаржника до суду надійшла касаційна скарга у новій редакції на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 листопада 2023 року. У тексті касаційної скарги міститься заява про поновлення строку на касаційне оскарження, яка обгрунтована тим, повний текст оскаржуваної постанови від 22 червня 2023 року виготовлено 26 червня 2023 року. Так вперше із касаційною скаргою Державна податкова служба України звернулась 26 липня 2023 року, тобто у межах строку на касаційне оскарження. Проте ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2023 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику. Вказану ухвалу скаржником отримано 10 серпня 2023 року. 14 серпня 2023 року касаційну скаргу повторно подано до Верховного Суду. Однак, ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2023 року повторно подану касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, та роз`яснено про право повторного звернення до Суду. 28 серпня 2023 року Державна податкова служба України повторно подає касаційну скаргу, яку ухвалою від 12 вересня 2023 року повернуто скаржнику, з роз`ясненням про право повторного подання касаційної скарги. Враховуючі усі зауваження, скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою 27 жовтня 2023 року. Перевіривши вказану заяву, Суд зазначає наступне. При цьому, скаржник посилається на постанови Верховного Суду щодо поновлення строків, та на практику Європейського суду з прав людини. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник зазначає лише про врахування ним всіх зауважень та подання повторних касаційних скарг. При цьому, жодних об`єктивних причин пропуску строку відповідач не зазначає. Також скаржник не обгрунтовує жодним чином, чому ним пропущено значний строк на подання останньої касаційної скарги після отримання ухвали Верховного Суду від 12 вересня 2023 року. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Сукупність цих обставин свідчить про допущення Державною податковою службою України необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло 4 місяці, доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України. Разом з тим, зважаючи на пропуск строку касаційного оскарження, Суд не досліджує зазначені скаржником підстави касаційного оскарження на виконання вимог ухвали від 09 листопада 2023 року. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 329, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви Державної податкової служби України про поновлення строку на касаційне оскарження. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі №380/855/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак О. А. Губська