Постанова 4856 № 320/27077/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 320/27077/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції -Маренич І.В. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 06 грудня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , за участю: секретаря судового засідання: Кушнір В. В., представника позивача: Тарасенко Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в якому просила: -визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області прийняти у позивача декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації; - зобов`язати Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області повторно розглянути звернення позивача щодо прийняття у неї декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Також, представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Управлінню Державної міграційної служби у Чернівецькій області приймати рішення про скасування рішення УДМС у Чернівецькій області від 18.10.2021 про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 . Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення клопотання. У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Так, відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1)невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно із ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Таким чином, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту від незаконних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Крім того, Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 у справі №140/8745/21 зауважив, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про ймовірність ускладнень, пов`язаних з виконанням рішення суду, або про очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у адміністративному провадженні. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. Колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Крім того, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. У зв`язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співрозмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову. В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так, в обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач послався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, зокрема, відповідач може прийняти рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , вимушеного виїзду позивача з України. Проте, позивачем не надано жодного доказу про те, що на даний час відносно позивача вирішується питання скасування рішення про оформлення набуття громадянства України та щодо подальшого перебування позивача на території України, а також не надано доказів, що її права чи інтереси можуть бути порушені та виникне необхідність докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача. Подана позивачами заява про забезпечення позову обґрунтована лише можливістю позбавлення позивача статусу громадянина України, однак доказів вжиття заходів, спрямованих на скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, оформленого на ім`я позивача, заявник не зазначив і не надав. Крім того, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить ст. 150, ст. 151 КАС України. Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законною і обґрунтованою, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, а тому відсутні підстави для її зміни або скасування. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 07 грудня 2023 року. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.