Постанова 4855 № 361/4735/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 361/4735/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Василишина В.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 грудня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.; за участю секретаря: Чорної К.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2023року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Бровари, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, В С Т А Н О В И Л А: У червні 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки від 08 грудня 2021 року, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування вимог зазначається, що 08 грудня 2021 року відносно позивача складено постанову серії ВМ № 00002128 про накладення адміністративного стягнення за частиною другою статті 132-1 КУпАП. Суть зазначеного у вказаній постанові порушення полягає у тому, що ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Синергія ОІЛ», який є власником транспортного засобу марки «MAN TGS 41.440», н.з. НОМЕР_1 , 06 грудня 2021 року о 18 годині 07 хвилини на а/д М-25 13 км + 199 м в Закарпатській області допустила рух транспортного засобу марки «MAN TGS 41.440», н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів загальної маси на 9,8% (4.916 т). Позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки викладені в ній обставини не відповідають дійсності. Вищезазначена постанова не містить категорію, тип, повну масу транспортного засобу, механізм перевантаження та інші передбачені законодавством дані. В постанові не міститься посилання на докази, на підставі яких зроблено висновок про вчинення правопорушення. В постанові вказано неправильний ідентифікатор доступу до системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», у звязку з чим неможливо переглянути інформації про винесену постанову. Постанова не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення. Суб`єкт владних повноважень повинен доказати фактичну підставу правомірності рішення. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Позивач просила поновити пропущений строк подачі позовної заяви, оскільки оскаржувану постанову не отримувала, про постанову дізналася в червні 2023 року із застосунку «Дія». Відповідно до надісланого до застосунку повідомлення державним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 від 31 травня 2023 року. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Згідно п.2 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене та у зв`язку із неприбуттям учасників справи у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що 08 грудня 2021 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Н.Г. відносно позивача складено постанову серії ВМ № 00002128 про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною другою статті 132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн 00 коп. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Синергія ОІЛ»- власника транспортного засобу марки «MAN TGS 41.440», н.з. НОМЕР_1 та відовідно до змісту оскаржуваної постанови, 06 грудня 2021 року о 18 годині 07 хвилини на а/д М-25 13 км + 199 м в Закарпатській області допустила рух транспортного засобу марки «MAN TGS 41.440», н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів загальної маси на 9,8% (4.916 т), чим порушила пункт 22.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 132-1 КУпАП. Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до положень ст. 6 Законом України «Про автомобільний транспорт» № 2344 (надалі Закон № 2344) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним рганом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення. Відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та може накладати адміністративні стягнення. Загальна маса транспортного засобу належним чином зафіксована автоматичним пунктом, підтверджується загальними результатами зважування. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Пунктом 7 Положення передбачені права для виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань: 1) залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Служби; 2) одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань; 3) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; 4) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до компетенції Служби; 5) використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; 6) забезпечувати державних службовців та працівників Укртрансбезпеки службовими посвідченнями, форменим одягом, нагрудними знаками та знаками розрізнення, засобами аудіо- та відеотехніки, видавати для проведення заходів державного контролю сигнальні диски (жезли); 7) використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; 8) супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу; 9) використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; 10) використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі; 11) у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; 12) здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути; 13) отримувати інформацію з державних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі з реєстру товарно-транспортних накладних. Таким чином Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Порядок здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному транспорті, фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі Укртрансбезпекою передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27 грудня 2019 року. Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. У відповідності зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП (в редакції Закону № 1582-IX від 29.06.2021) визначено наступне порушення: «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Як встановлено матеріалами справи та вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало встановлення відповідачем факту допущення руху транспортного засобу марки марки «MAN TGS 41.440», н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів загальної маси на 9,8% (4.916 т). Пунктом 22.5 ПДР передбачені параметри транспортних засобів та їх составів для допуску їх руху. Згідно із вказаним пунктом ПДР рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують визначені параметри у разі перевезення подільних вантажів забороняється. На підтвердження обставин, зазначених у оскаржуваній постанові відповідачем долучені копії наступних документів: інформаційної картки габаритно-вагового контролю до постанови, сертифікату відповідності № UA.TR.113-001-62/01F-21 від 23 вересня 2021 року та сертифікату перевірки типу № UA.TR.001-62-21 від 17 черевня 2021 року, відправлення поштової кореспонденції позивачу. Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачається відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Посилання позивача на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП спростовується методикою розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, що застосовується Укртрансбезпекою. Згідно з результатами автоматичної фіксації транспортного засобу. автомобіль марки «MAN TGS 41.440», н.з. НОМЕР_1 зафіковано за адресою: М-25, 13 км+ 199, Закарпатська область. Вага/габарит: 35.545. Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу. визначених пунктом 22.5 ПДР встановлено із вріхуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ. Згідно з інформаційною картою габаритно-вагового контролю за постановою серії ВМ № 00002565 загальна маса транспортного засобу склала 35 545 кг, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження із врахуванням похибки 16 % перевантаження становило на 4,916 т, що еквівалентно перевантаженню на 9,8%. Долучені відповідачем копії вищазазначених документів підтверджують справність автоматичного пункту габаритно-вагового контролю у русі станом на час фіксації адміністративного правопорушення та його обладнання приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі приладом фіксації та зважування в автоматичному режимі. Технічний засіб фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідає вимогам встановленим чинним законодавством України, на підтвердження чого надано копії сертифікату відповідності № UA.TR.113-001-62/01F-21 від 23 вересня 2021 року та сертифікату перевірки типу № UA.TR.001-62-21 від 17 черевня 2021 року. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68 Конституції України). Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені статтею 286 КАС України. Варто вказати, що та обставина, що зазначений транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, формує в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП. Вказані докази містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за наступним посиланням: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/ВМ00002968/, які зазначені в оскаржуваній постанові, і є у вільному доступі. При цьому, технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, зокрема в оскаржуваній постанові зазначено, що вищевказане порушення зафіксовано технічним засобом WIM1

1. У зв`язку з цим, старшим державним інспектором відділу провадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В.О. прийнято відповідне рішення та вищевказаною постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000,00 грн. Відповідно до п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом. Відповідно до ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Згідно з п. 11-12 Порядку № 1174 автоматичні пункти, якими правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, забезпечують, зокрема, вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу та вимірювання загальної маси транспортного засобу. Відповідно до п. 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №

163. Колегія суддів також відхиляє доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено всіх даних, які мають значення для розгляду справи, а тому необхідно було проводити розгляд адміністративної справи у встановленому порядку. Так, відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Згідно із ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Як зазначено вище, оскаржувана постанова містить відомості про адресу веб-сайту Укртрансбезпеки у мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації. Враховуючи вищенаведені положення закону, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зміст вищевказаної оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому помилковими є доводи позивача про те, що в даній постанові відсутній необхідний обсяг інформації, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку №1174, а також ст. 283 КУпАП. Окрім цього, постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки. Таким чином, з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому расі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається. Решту доводів позивача колегія суддів також відхиляє як юридично неспроможні. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення" (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року). Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Як передбачено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністартивне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Нормами частин першої, другої та третьої статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Досліджуючи правомірність винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 08 грудня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі - 8 500 грн. 00 коп., суд зазначає наступне. У оскаржуваній постанові містяться усі передбачені положеннями статті 283 КУпАП обов`язкові відомості щодо події правопорушення, суб`єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов`язкові відомості, визначені цією статтею. Досліджені судом докази підтверджують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП. Накладання адміністративного стягнення в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, оскільки загальна маса транспортного засобу склала 35 545 кг, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження, із врахуванням похибки 16 % перевантаження становило на 4,916т, що еквівалентно перевантаженню на 9,8% відповідає санкції частини другої статті 132-1 КУпАП, згідно з якою за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, тягне накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно. Отже стороною відповідача належними доказами доведено правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП Колегіґя суддів погоджується із висновком суду першої інстації, що позивачем не надано належних та допустимих доказів з приводу порушень старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорту Колєснік Н.Г. його прав під час складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а також на підтвердження доводів, що постанову складено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні даного позову. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 205, 241, 242, 243, 250, 251, 271, 272, 286, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак М.І. Кобаль