Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/12393/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/12393/22 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Дата і місце ухвалення 29.05.2023р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г, Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі №420/12393/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року у справі №420/12393/22 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: - визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 , листом №14251-11950/Ч-02/8-1500/22 від 01.09.2022 року, у проведенні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО90690 від 30.09.2021 року про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 05 березня 2019 року; - зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО90690 від 30.09.2021 року про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум; - в іншій частині позовних вимог відмовлено. Вказане судове рішення набрало законної сили. 11.01.2023 року Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист по справі № 420/12393/22. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Бідгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 02.03.2023 року складено відповідний актовий запис №

267. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.05.2023 року було закінчено виконавче провадження у ВП № 71443620 у зв`язку із смертю стягувача ОСОБА_1 . 19.05.2023 року представником ОСОБА_2 (дружини померлого ОСОБА_1 ) надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, в якій заявник просила провести заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП №71443620 від 03.04.2023 року, яке відкрито відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за виконавчим листом №420/12393/22, виданим Одеським окружним адміністративним судом, з ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви зазначено, що з огляду не те, що результатом виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/12393/22, після проведення перерахунку пенсії, є нарахування суми недоотриманої ОСОБА_1 пенсії за період з 01 квітня 2019 року, тому, по справі №420/12393/22 та виконавчим провадженням ВП №71443620 від 03.04.2023 року, ОСОБА_2 є правонаступником її померлого чоловіка ОСОБА_1 , в частині отримання суми недоотриманої пенсії. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року задоволено заяву представника ОСОБА_2 за вхід. №16228/23 від 19.05.2023 року про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено стягувача у виконавчому провадженні ВП №71443620 від 03.04.2023 року, яке відкрито відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за виконавчим листом №420/12393/22, виданим Одеським окружним адміністративним судом, з ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі. У поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Апелянт посилався на те, що будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 є правонаступником померлого ОСОБА_1 щодо отримання невиплачених за життя коштів, в даному випадку надано не було. Крім того Головне управління вважає, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, як і заміну сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду в частині зобов`язання Головного управління здійснити перерахунок та виплату пенсії. З огляду на зазначене апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження. Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_1 , проживала разом з ним на день його смерті, то у відповідності до статті 1227 Цивільного кодексу України та статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», набула право на отримання суми пенсії, нарахованих ОСОБА_1 на виконання рішення суду, проте не виплачених за життя. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне: Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, У разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України). Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї. Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для заміни сторони/стягувача у виконавчому провадженні. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16 травня 2023 року по справі №420/288/21, від 27 вересня 2023 року по справі №420/16546/21, від 29 листопада 2023 року у справі №420/18680/21, які в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для врахування судами при вирішення аналогічних спорів. З огляду на все вищезазначене колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 . Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП №71443620 від 03.04.2023 року, яке відкрито відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за виконавчим листом №420/12393/22, виданим Одеським окружним адміністративним судом. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик Суддя: О.А. Шевчук