LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824753/10302/20

від 05.12.2023 ·

справа 753/10302/20 головуючий у суді І інстанції Колесник О.М. провадження № 22-ц/824/12043/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 05 грудня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 червня 2023 року про повернення уточненого позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ майна подружжя, - в с т а н о в и в : У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , у якому просила суд:

1. Встановити факт спільного проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 в період з листопада 1998 року по 04 листопада 1999 року;

2. Визнати спільною сумісною власністю майно: · п`ятикімнатну квартиру, загальною площею 147,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; · житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 293, 8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; · земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221455400:00:002:1890; · земельну ділянку, площею 0,1114 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221455400:02:002:1891; · паркувальне місце позиція 12, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; · квартиру, загальною площею 170,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; · двокімнатну квартиру, загальною площею 101, 90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; · двокімнатну квартиру, загальною площею 103, 5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; · гаражний бокс № НОМЕР_1 розташований на 1 поверсі, який знаходиться у ГБК Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамблоки плюс», за адресою: АДРЕСА_10; · машиномісце № НОМЕР_2 , розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_13; · автомобільний бокс № НОМЕР_3 , розташований у Гаражному кооперативі «Підземна автостоянка Лозняки-17», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11; · автомобільний бокс № НОМЕР_4 , розташований у Гаражному кооперативі «Підземна автостоянка «Позняки-17», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11; · автомобіль Тоуоtа Саmrу, державний номерний знак НОМЕР_5 ; · автомобіль Тоуоtа Саmrу, державний номерний знак НОМЕР_6 .

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності 1/2 частини майна: · п`ятикімнатну квартиру, загальною площею 147,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; · житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 293,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; · земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер . 221455400:00:002:1890; · земельну ділянку, площею 0,1114 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер ,121455400:02:002:1891; · паркувальне місце позиція 12, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; · квартиру, загальною площею 170,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; · двокімнатну квартиру, загальною площею 101, 90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; · двокімнатну квартиру, загальною площею 103, 5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; · гаражний бокс № НОМЕР_1 розташований на 1 поверсі, який знаходиться у ГБК Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамблоки плюс», за адресою: АДРЕСА_10; · машиномісце № НОМЕР_2 , розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_12; · автомобільний бокс № НОМЕР_3 , розташований у Гаражному кооперативі «Підземна автостоянка Позняки-17», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11; · автомобільний бокс № НОМЕР_4 , розташований у Гаражному кооперативі «Підземна автостоянка эзняки-17», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11; · автомобіль Toyota Camry, державний номерний знак, НОМЕР_5 ; · автомобіль Toyota Camry, державний номерний знак, НОМЕР_6 .

4. Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на частини майна: · п`ятикімнатну квартиру, загальною площею 147,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; · житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 293, 8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; · земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221455400:00:002:1890; · земельну ділянку, площею 0,1114 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 221455400:02:002:1891; · паркувальне місце позиція 12, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; · квартиру, загальною площею 170,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; · двокімнатну квартиру, загальною площею 101, 90 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; · двокімнатну квартиру, загальною площею 103, 5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; · гаражний бокс № НОМЕР_1 розташований на 1 поверсі, який знаходиться у ГБК Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамблоки плюс», за адресою: АДРЕСА_10; · машиномісце № НОМЕР_2 , розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_13; · автомобільний бокс № НОМЕР_3 , розташований у Гаражному кооперативі «Підземна автостоянка Позняки-17», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11; · автомобільний бокс № НОМЕР_4 , розташований у Гаражному кооперативі «Підземна автостоянка Позняки-17», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11; · автомобіль Toyota Camry, державний номерний знак, НОМЕР_5 ; · автомобіль Toyota Camry, державний номерний знак, НОМЕР_6 . Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті у порядку спрощеного позовного провадження. 25 квітня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав уточнену позовну заяву, у якій просить суд:

1. Встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 в період з листопада 1998 року по 04 листопада 1999 року.

2. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступне майно: · п`ятикімнатну квартиру, загальною площею 147,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; · двокімнатну квартиру загальною площею 101,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; · двокімнатну квартиру, загальною площею 103,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; · машиномісце № НОМЕР_2 , загальною площею 19,6 м.кв., розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_7 ; · житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 293,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; · земельну ділянку, площею 0,1114 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221455400:02:002:1891; · земельну ділянку, площею 0,15 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221455400:00:002:1890; · паркувальне місце позиція 12, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; · квартиру, загальною площею 170,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; · автомобільний бокс № НОМЕР_3 , розташований у Гаражному кооперативі «Підземна автостоянка Позняки-17», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16; · автомобільний бокс № НОМЕР_4 , розташований у Гаражному кооперативі «Підземна автостоянка Позняки-17», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16; · майнові права на гаражний бокс № НОМЕР_1 , загальною площею 41,0 м.кв., згідно з договором ЛУ74 про інвестування у будівництво гаражного боксу від 14 липня 2005 року, який знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив Керамблоки плюс» за адресою: АДРЕСА_14; · гараж-бокс АДРЕСА_15, загальною площею 137,1 м.кв., площа земельної ділянки 24771 м.кв., частка власності 1/4, що складається із приміщення 5-2 площею 19,7 м.кв., приміщення 5-3 площею 13,0 м.кв., приміщення 5-4 площею 2,4 м.кв.

3. Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності у порядку поділу майна подружжя на: · двокімнатну квартиру загальною площею 101,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; · двокімнатну квартиру, загальною площею 103,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; · машиномісце № НОМЕР_2 , загальною площею 19,6 м.кв., розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_7 ;

4. Визнати за ОСОБА_3 право приватної власності в порядку поділу майна подружжя на: · житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 293,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; · квартиру, загальною площею 170,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; · паркувальне місце позиція 12, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; · автомобільний бокс № НОМЕР_3 , розташований у Гаражному кооперативі «Підземна автостоянка Позняки-17», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16; · автомобільний бокс № НОМЕР_4 , розташований у Гаражному кооперативі «Підземна автостоянка Позняки-17», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16; · майнові права на гаражний бокс № НОМЕР_1 , загальною площею 41,0 м.кв., згідно з договором № 74 про інвестування у будівництво гаражного боксу від 14 липня 2005 року, який знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Керамблоки плюс» за адресою: АДРЕСА_14; · п`ятикімнатну квартиру, загальною площею 147,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; · земельну ділянку, площею 0,15 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221455400:00:002:1890; · земельну ділянку, площею 0,1114 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221455400:02:002:1891; · гараж-бокс № НОМЕР_8 у ГБК «Сонячна долина», АДРЕСА_8 , частка власності 1А, що складається із приміщення 5-2 площею 19,7 м.кв., приміщення 5-3 площею 13,0 м.кв., приміщення 5-4 площею 2,4 м.кв.

5. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 704 741 грн 24 коп. у якості компенсації різниці у вартості поділеного нерухомого майна.

6. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 185 332 грн 50 коп. як 1/2 вартості проданого ОСОБА_3 автомобіля Toyota Camry, 2003 року випуску та автомобіля Toyota Camry, 2008 року випуску. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 червня 2023 року відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та повернуто її позивачу. Суд першої інстанції мотивував указану ухвалу тим, що уточнена позовна заява не відповідає вимогам статті 49 ЦПК України, оскільки представник позивача заявляє нові позовні вимоги, які слід розглядати як новий позов. Заявлені нові вимоги, що не є за своїм змістом зміною предмета позову, збільшення заявлених раніше вимог та суперечить положенням статті 49 ЦПК України, тобто є окремими та самостійними позовними вимогами, що не передбачено процесуальним законом. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 червня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про прийняття заяви позивача про уточнення позовних вимог від 25 квітня 2023 року. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при зверненні із заявою про уточнення позовних вимог позивачем було враховано волевиявлення обох подружжя щодо способу поділу майна, що викладене у відзиві відповідача, але від підписання мирової угоди відповідач ухиляється. Зазначала, що під час вирішення спору про поділ майна подружжя в Дарницькому районному суді міста Києва, між сторонами спору було розірвано шлюб рішенням Подільського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року у справі №758/16598/19, яке набрало законної сили. Після цього відповідач у грудні 2021 року змінив замки в усіх об`єктах нерухомості, у т.ч. в помешканні дружини та дочки, вчинив діяння, що містить ознаки розкрадання ювелірних цінностей та грошових коштів позивачки, яке на даний час все ще розслідується слідчими поліції. У заяві про уточнення позовних вимог у спорі про поділ майна подружжя позивач визначила ефективний за таких умов спосіб поділу майна подружжя: реальний поділ спільного нерухомого майна подружжя та компенсацією різниці вартості майна для забезпечення рівності часток сторін спору, а не визнання права власності на частини майна позивача і відповідача. Також апелянт посилається на те, що, під час розгляду справи судом змінилась судова практика вирішення подібних спорів і Велика Палата Верховного Суду сформувала відповідні правові висновки у постановах від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 та від 22 вересня 2022 року у справі №125/2157/19. На підставі ухвали суду про витребування доказів, Київським МБТІ надані суду відомості щодо спірного нерухомого майна. Із цих документів позивачем виявлені неточності у адресах об`єктів нерухомого майна, щодо яких заявлені позовні вимоги (вірно - гаражі № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 в АДРЕСА_9 , а не « АДРЕСА_9 »). Також було встановлено, що змінилась організаційно-правова форма ТОВ «Керамблоки Плюс» на Обслуговуючий кооператив «ГБК «Керамблоки Плюс», у якому знаходяться майнові права на гаражний бокс № НОМЕР_1 , так як відповідач не оформив право власності на збудований і введений в експлуатацію гаражний бокс. У Заяві про уточнення позовних вимог позивач виправила ці неточності у адресах і назвах. Під час вирішення спору судом позивачу стало відомо, що попри ухвалу суду про накладення арешту на спірне майно у якості забезпечення позову у цій справі, відповідач продав два спірні автомобілі третім особам. Тому первісні позовні вимоги про їх поділ шляхом визнання права власності на частини автомобілів за кожним із подружжя вже не є ефективним способом захисту у справі про поділ спільного майна. Враховуючи актуальну практику ВП ВС, у заяві про уточнення позовних вимог позивач змінила спосіб поділу цього майна і просить суд стягнути з відповідача на її користь вартості проданих автомобілів, щоб остаточно вирішити цей спір про поділ майна подружжя і не породжувати додатковий судовий спір. Таким чином, позивач у заяві про уточнення позовних вимог у спорі про поділ майна подружжя лише виправив неточності у адресах, назвах у позовних вимогах (уточнив позовні вимоги) та частково змінив предмет позову, у частині способу поділу майна подружжя. При цьому, підстави позову позивач не змінював. Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Андрушко І.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить апеляційну скаргу представника позивача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Відзив обґрунтовано тим, що заява позивача про уточнення позовних вимог від 25 квітня 2023 року підписана одночасно як позивачем, так і представником позивача, що є підставою для повернення такої заяви, оскільки не зрозуміло, хто її подає - чи позивач, чи представник позивача. ЦПК України не містить посилання на можливість подання позивачем Заяви про уточнення позовних вимог, такого виду письмових заяв ЦПК України не визначає. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, однак заява про уточнення позовних вимог від 25 квітня 2023 року суттєво змінює предмет позову у цій справі, що чітко вбачається з прохальної частини заяви. У мотивувальній частині заяви про уточнення позовних вимог від 25 квітня 2023 року сам позивач зазначає, що вона подається «внаслідок зміни фактичних обставин справи», тобто позивач сама вказує, що і обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, теж змінились. Заявою про уточнення позовних вимог від 25 квітня 2023 року змінюється одночасно і підстави позову і його предмет, що є порушенням статті 49 ЦПК України. Заява про уточнення позовних вимог від 25 квітня 2023 року є фактично новим позовом з новими підставами. Позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 25 квітня 2023 року заявлена зовсім нова позовна вимога про визнання за відповідачем у порядку поділу майна подружжя майнові права на гаражний бокс № НОМЕР_1 , загальною площею 41,0 кв.м, згідно з договором №74 про інвестування у будівництво гаражного боксу від 14 липня 2005 року, який знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Керамблоки плюс» за адресою: АДРЕСА_14, вартістю 145 433 грн, та стягнути із відповідача на користь позивача 72 716 грн 50 коп. компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на це майно. Первинна позовна заява не містила жодної вимоги про визнання майнових прав. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке. Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частинами 1, 2 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц, провадження № 14-703цс19, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками. За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17 зазначено, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмета позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до ЦПК України. Разом з тим під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. У первісному позові, поданому 30 червня 2020 року, позивач просила суд: встановити факт спільного проживання без реєстрації шлюбу позивача з відповідачем у період з листопада 1998 по 04 листопада 1999 року; визнати сумісною власністю подружжя рухоме і нерухоме майно згідно з переліком та здійснити його поділ - шляхом визнання права власності сторін спору на частини зазначеного майна. У заяві про уточнення позовних вимог від 25 квітня 2023 року позивач просить суд: встановити факт спільного проживання без реєстрації шлюбу позивача з відповідачем у період з листопада 1998 по 04 листопада 1999 року; визнати сумісною власністю подружжя рухоме і нерухоме майно згідно переліку та здійснити його поділ - шляхом визнання за позивачем і відповідачем права приватної власності на відповідне майно, а різницю у вартості такого майна стягнути з відповідача на користь позивача. Заява про уточнення позовних вимог обґрунтована тим, що внаслідок зміни фактичних обставин, судової практики, у позивача виникла необхідність уточнити свої вимоги. Такими обставинами позивач зазначає виявлення неточностей в адресах об`єктів нерухомого майна, щодо яких заявлені позовні вимоги, а також відчуження відповідачем двох спірних автомобілів третім особам, у зв`язку з чим первісні позовні вимоги про їх поділ шляхом визнання права власності на частини автомобілів за кожним із подружжя вже не є ефективним способом захисту у справі про поділ спільного майна. Апеляційний суд враховує, що при розгляді справ такої категорії суд має максимально точно встановити обсяг майна подружжя та їх зобов`язань. З матеріалів справи вбачається, що у заяві про уточнення позовних вимог від 25 квітня 2023 року позивачем усунуто неточності в адресах спірного майна, а також залишено позовну вимогу про поділ майна та змінено лише шлях такого поділу у зв`язку з тим, що за її доводами, відповідачем відчужено частину спірного майна. Включення до заяви про уточнення позовних вимог - вимоги про поділ майна шляхом визнання за позивачем і відповідачем права приватної власності на відповідне майно та стягнення різниці вартості такого майна на користь відповідача, у зв`язку з його відчуженням, є фактично способом захисту права на майно, набуте під час спільного проживання без реєстрації шлюбу, та метою його є ті ж обставини і вимоги - отримати частини цього майна у власність як спільно нажитого з відповідачем. Таким чином, суть позовних вимог - поділ спільного майна, набутого під час спільного проживання без реєстрації шлюбу, при цьому не змінюється, підстави - придбання майна під час спільного проживання без реєстрації шлюбу не змінено, а уточнені вимоги обумовлені тим, що під час існування цивільної справи щодо поділу майна відповідач здійснив відчуження частини спірних об`єктів майна, які позивач визначає спільним майном та бажає отримати його частину. Тобто позивачем уточнено шлях поділу спірного майна та доповнено позов новими обставинами (з урахуванням відомостей щодо спірного майна, отриманих вже під час розгляду справи судом першої інстанції), але при цьому збережено первісні обставини, а тому відсутні підстави вважати, що нею змінені підстави позову. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Указане свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції, про одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову, а також про наявність підстав для повернення уточненої позовної заяви. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, ­- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 червня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»