LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/16250/23

від 07.12.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 по справі № 520/16250/23 - скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2023 р. Справа № 520/16250/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 29.08.23 по справі № 520/16250/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області третя особа Харківська міська рада про визнання дій протиправними та скасування витягу, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа Харківська міська рада, в якому просив суд: -визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу від 24.06.2019 р. за вих. № 1040/0/45- 19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 із застосування локального коефіцієнту Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття із значенням 0,98858. -скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу від 24.06.2019 р. за вих. № 1040/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003. В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 6310138800:03:007:0003 відповідач протиправно застосував значення 0,98858 локального коефіцієнту «Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття» у розмірі, значення якого не відповідає рішенню Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» та перевищує граничний розмір, передбачений Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. №

489. Протиправність дій відповідача має своїм наслідком невірне визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6310138800:03:007:0003, щодо якої Харківською міською радою надано позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, за участі третьої особи Харківської міської ради про визнання дій протиправними та скасування витягу залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути об`єктом судового оскарження. Апелянт посилається на застосування локального коефіцієнту «Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття» із значенням 0,98858, що перевищує максимально допустиме значення 0,95. На переконання позивача, відповідачем не надано будь-яких документів чи розрахунків щодо фактичного значення застосованого відповідачем коефіцієнту та площі частини земельної ділянки, до якої він був застосований. Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі, сам по собі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, не змінює фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, а лише носить інформаційний характер. При цьому, саме рішення відповідної сільської, селищної чи міської ради затверджує технічну документацію щодо відповідної нормативної грошової оцінки землі». Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, яка застосовується з 01.01.2014 є дійсною протягом 5-7 років. Представник відповідача вважає, що фактично, позивач висловлює у позові незгоду не з діями Головного управління, оскільки до компетенції Головного управління не належить розрахунок нормативної грошової оцінки, а лише видача такого витягу, а зі значенням нормативної грошової оцінки, про яке позивачеві мало бути відомо з 2017 року. На переконання представника відповідача, Головне управління при виготовленні спірного витягу керувалося чинним законодавством, діяло у межах своїх повноважень, за допомогою програмного забезпечення і не мало впливу на значення застосованих програмним забезпеченням коефіцієнтів нормативної грошової оцінки земельних ділянок та, як наслідок, на розмір такої оцінки. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачу на праві власності належать нежитлові приміщення загальною площею 1053,4 кв.м. (нежитлові приміщення №№ 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9 першого поверху, №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 другого поверху, №№ 1, 2, 3, 4 мансарди) та нежитлові приміщення загальною площею 526,3 кв.м.(№№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8 цокольного поверху) в нежитлові будівлі літ. «В-2», розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказані нежитлові приміщення як об`єкти нерухомості зареєстровані за реєстраційними номерами № 1331626963101 та № 1329392063101. Нежитлова будівля літ. «В-2» на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 площею 0,1118 га, що має адресу: АДРЕСА_1 . В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 зареєстрована за реєстраційним номером № 1428664363101. Пунктом 8 додатку 3 «Перелік юридичних та фізичних осіб, яким надається згода на відновлення меж земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд» до рішення Харківської міської ради № 870/17 від 20.12.2017 р. позивачу було надано згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та на відновлення меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгово-офісної будівлі, із земель комунальної власності (кадастровий номер 6310138800:03:007:0003) за рахунок земель житлової та громадської забудови площею 0,1118 га для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі літ. «Б-2» по АДРЕСА_1 . Рішення Харківської міської ради № 870/17 від 20.12.2017 р. є діючими на час подання даного позову. Право позивача на земельну ділянку не оформлено. Харківською міською радою подано до Червонозаводського районного суду м. Харкова позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 746 514,11 грн. за використання земельної ділянки по набережній Гімназійній і м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 за період з 01.08.2019 р. по 28.02.2022 р. Розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 01.08.2019 р. по 31.12.2019 р. зроблено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 6310138800:03:007:0003 від 24.06.2019 р. за вих. № 1040/0/45-19, що сформований відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на звернення Харківської міської ради. Завищення при формуванні витягу значення 0,98858 локального коефіцієнту «Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття» вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки і призвело до завищення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6310138800:03:007:0003, що впливає на розмір стягуємої з ОСОБА_1 суми коштів за використання земельної ділянки по набережній Гімназійній і м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 за 2019 рік. Предметом цього позову є протиправність дій відповідача із формування витягу від 24.06.2019 р. за вих. № 1040/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 із застосування локального коефіцієнту «Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття» із значенням 0,98858. Позивач вважає, що його права, порушені відповідачем, можуть бути відновлені шляхом скасування вказаного витягу відповідача від 24.06.2019 р. за вих. № 1040/0/45-19 у зв`язку з чим звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України. Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель встановлені Законом України «Про оцінку земель». Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (частина перша статті 20 Закону України «Про оцінку земель»). Відповідно до статті 15 Закону України «Про оцінку земель», підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про оцінку земель», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Таким чином, нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує року застосування нормативної грошової оцінки. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 р. у справі № 804/7823/14, від 30.10.2018 р. у справі № 804/2111/14, від 30.01.2020 р. у справі № 820/1804/16. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 р. № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Згідно підпункту 36 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) останній відповідно до покладених на нього завдань організовує професійну підготовку оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, веде Державний реєстр оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, які отримали кваліфікаційне свідоцтво, видає витяги з нього, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку виконання робіт з грошової оцінки земель, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на час виникнення спірних правовідносин врегульовано Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1147) та Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 04.04.2023 р. № 716), який розроблено у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України «Про оцінку земель» та Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. Відповідно до пунктів 1, 3 розділу І Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів він визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Згідно абзацу 1 пункту 21 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою: Цн = В х Нп/Нк х Кф х Км, (1), де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Абзацом 3 пункту 21 Методики встановлено, що коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, (8), де Км1 - коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема: а) чисельність населення та адміністративний статус населеного пункту, його місце в системі розселення; б) розміщення в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст; в) розміщення в межах населених пунктів, що мають статус курортів. Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема: а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів. Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території. Аналогічно, пунктом 6 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів встановлено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, (2), де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони. Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально- планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3. Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50. Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко- планувальних зон. Так, у Додатку 7 «Локальні фактори» до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (пункт 10 розділу ІІ) максимальне значення локального фактору «Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття» групи локальних факторів «Інженерно-інфраструктурні фактори» має коефіцієнт в межах 0,90-0,95 (пункт перший розділу другого Додатку 7). Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13 затверджено «Технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року», в тому числі «Значення коефіцієнтів Км3 зон впливу локальних факторів» (Додаток 3), мінімальні та максимальні значення яких у повному обсязі кореспондуються із значеннями, що наведені у Додатку 7 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Так, Додатком 3 «Значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів» до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 локальний фактор «Зони вулиць без твердого покриття» у Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 становить 0,95, що відповідає максимальному значенню локального фактору «Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття» у Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Отже, при формуванні Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки 6310138800:03:007:0003 від 24.06.2019 р. за вих. № 1040/0/45-19 відповідачем було застосовано локальний фактор «Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття» із значенням 0,98858, що не відповідає рішенню Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» та перевищує граничний розмір, передбачений Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. №

489. Завищення при формуванні витягу значення 0,98858 локального коефіцієнту «Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття» вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки і призвело до завищення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6310138800:03:007:0003, яка розташована за адресою: м. Харків, Гімназійна набережна,

26. Колегія суддів вважає, що застосування локальних коефіцієнтів, які перевищують встановлені законодавством максимальні значення, при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є неправомірним, оскільки вказане суперечить Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, що діяв до 06.05.2023 р., та не відповідає прийнятим значенням локальних коефіцієнтів Км3, зазначеним в додатку 3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13. У правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), прийнятих рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, здійснюється адміністративним судом. Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 20.06.2018 у справі № 823/902/17, від 30.01.2020 р. у справі № 820/1804/16. Щодо доводів відповідача про те, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за своєю суттю є інформаційною довідкою, яка відображає відомості (конкретну оцінку) про нормативну грошову оцінку конкретної ділянки, що в свою чергу використовується для розрахунку земельного податку та орендної плата, і не є рішенням суб`єкта владних повноважень, колегія суддів зазначає наступне. Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 р. у справі № 817/1780/17, в якій Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду досліджувалось питання повноважень органів влади при оформленні даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Так, Верховний Суд відступив від висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 15.06.2021 у справі № 817/1802/17, від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17, та дійшов висновку що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути об`єктом судового оскарження. Щодо посилання відповідача на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 12.11.2018 року по справі 814/789/17, колегія суддів зазначає наступне. Так, постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12.11.2018 р. у справі № 814/789/17 за позовом фізичної особи до Миколаївської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування витягу було залишено без змін рішення суду апеляційної інстанції про відмову у позові. Позовні вимоги ґрунтувалися на невірному застосуванню відповідачем локальних коефіцієнтів при наданні витягу від 12.10.2016 р. за № 34-14.03-3-2222/27- 16, які належним чином не були визначені Миколаївською міською радою, а відтак, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначений неправильно. Відмовляючи в позові суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України «Про оцінку землі» прямо передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень (нормативно-правовим або індивідуальним актом у розумінні статті 4 КАС України), відтак, не може бути предметом судового оскарження і суд касаційної інстанції підтримав вказаний висновок. Колегія суддів вважає, що суть спору у справі № 814/789/17 не є аналогічним даній справі, оскільки на відміну від вимогу у справі № 814/789/17 у даній справі позивач не оскаржує витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку як правовий акт індивідуальної дії, а оскаржують дії відповідача щодо застосування при формуванні витягу коефіцієнту у розмірі, що перевищує гранично допустимі. Дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у справі № 814/789/17 не оскаржувались. Таку правову позицію підтримав Верховний Суд постановою від 03.09.2023 р. у справі № 360/5504/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лютарс Девелопмент» до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Разом з тим, застосовність на час розгляду даної справи правового висновку Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 р. у справі № 817/1780/17, на яку апелянт посилався в позовній заяві, підтверджена Верховним Судом постановою від 05.09.2023 р. у справі № 520/9277/2020 за позовом фізичної особи - підприємця до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Харківська міська рада про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Постановою від 05.09.2023 р. залишено в силі судові рішення першої та апеляційної інстанції про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що постановою Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.01.2020 р. у справі № 820/1804/16 за позовом фізичної особи до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, треті особи: Харківська міська рада, Комунальне підприємство «Міський інформаційний центр» про визнання протиправними дій та скасування витягу було залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не було обґрунтовано застосування коефіцієнтів у розмірах, що перевищують розміри встановлені рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 та Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим Міністерством аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. №

489. Відповідно до пункту 57 постанови від 30.01.2020 р. у справі № 820/1804/16 «... надаючи оскаржуваний витяг за підписом заступника начальника управління, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.» Сформований постановою від 30.01.2020 р. у справі № 820/1804/16 правовий висновок підтверджений Верховним Судом у постанові від 05.09.2023 р. у справі № 520/9277/2020 за позовом фізичної особи - підприємця до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Харківська міська рада про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Постановою від 05.09.2023 р. залишено в силі судові рішення першої та апеляційної інстанції про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Отже, доводи відповідача про помилковість тверджень позивача щодо неправомірне застосування відповідачем локальних коефіцієнтів через розрахунок значення локального коефіцієнту пропорційно площі окремих часток земельних ділянок, що розташовані в зоні локального фактору не підтверджується матеріалам справи. Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу від 24.06.2019 р. за вих. № 1040/0/45- 19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 із застосування локального коефіцієнту Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття із значенням 0,98858 є протиправними. Отже, для належного та ефективного захисту порушених прав позивача необхідно скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу від 24.06.2019 р. за вих. № 1040/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зробив помилкові висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 року по справі № 520/16250/23, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп. згідно з квитанцією № 32528798800007166574 від 22/06/2023 року та при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір в сумі 1611 грн. 00 коп. згідно з квитанцією № 8586809184506983 від 27.09.2023 року. Враховуючи те, що апеляційна скарга судом задоволена, тому відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2684 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 по справі № 520/16250/23 - скасувати. Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) третя особа Харківська міська рада (61003, м.Харків, м-н.Конституції,б.7) про визнання дій протиправними та скасування витягу задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) із формування Витягу від 24.06.2019 р. за вих. № 1040/0/45- 19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 із застосування локального коефіцієнту Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття із значенням 0,98858. Скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) із формування Витягу від 24.06.2019 р. за вих. № 1040/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на судовий збір в загальній сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп.. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»