Ухвала ККС ВС № 639/5642/18

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 грудня 2023 року м. Київ Справа № 639/5642/18 Провадження № 51-6599 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого - ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 лютого 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_5 , в с т а н о в и в: Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 лютого 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців. Цим же вироком ОСОБА_5 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (по епізодам від 16.05.2018, 26.06.2018, 01.07.2018, 02.07.2018, 03.07.2018. 01.09.2018, 26.09.2018, 28.09.2018, 29.09.2018, 02.10.2018, 03.10.2018, 08.10.2018 - епізоди №27-38 в мотивувальній частині вироку суду) та виправдано, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року вирок місцевого суду щодо засудженого ОСОБА_5 залишено без змін. Як вбачається зі змісту доданих до касаційної скарги судових рішень, ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з іншою особою, матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження, маючи при собі заздалегідь приготовлені викрутку та ніж, діючи узгоджено з іншою особою, матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження, в період з січня по жовтень 2018 року вчинив у м. Харкові 26 епізодів таємного заволодіння чужим майном (кабелем зв`язку) із телефонних каналізацій, з`єднаних між собою магістрально, належних АТ «Укртелеком». Висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №561/19 від 18 лютого 2019 року підтверджується, що загальна ринкова вартість кабелю марки ТППепЗ 300*2*0,5, довжиною 409 м, станом на 18 квітня 2018 року, складала 53988 грн. Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Зі змісту касаційної скарги захисника ОСОБА_4 вбачається, що вона просить переглянути судові рішення щодо засудженого ОСОБА_5 в касаційному порядку. Мотивуючи свою скаргу, захисник вказує на те, що винуватість ОСОБА_5 в інкримінованих йому епізодах злочинів не доведена. Все обвинувачення ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_6 , який на той момент притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння низки кримінальних правопорушень, та якого засуджено за 58 епізодів крадіжок. Також захисник зазначає й про те, що суд, на її думку, необґрунтовано взяв до уваги показання співробітників поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які на основі неякісних записів з камер відеоспостереження, зроблених у нічний час, без ідентифікації осіб, шляхом проведення портретної експертизи вказали на ОСОБА_5 як на особу, яка вчинила дані кримінальні правопорушення. Крім того, захисник звертає увагу суду на те, що ОСОБА_6 , визнаючи свою провину в інкримінованих йому злочинах, скоєних нібито з ОСОБА_5 , діяв задля обвинувачення, так як скоїти злочини у спосіб зазначений в обвинуваченні є фізично неможливим, особливо в епізоді від 18 квітня 2018 року, за яким ОСОБА_5 обвинувачується у крадіжці кабелю вагою майже 1 тонна. Проте, незважаючи на те, що незаперечних доказів провини ОСОБА_5 стороною обвинувачення суду, на думку захисника, не надано й фактично все обвинувачення ґрунтується на домислах сторони обвинувачення, останній визнав себе винним у вчиненні крадіжки 13 жовтня 2018 року. Окрім зазначеного, захисник вказує й на те, що при призначення покарання судом першої, а потім і апеляційної інстанцій, не враховано обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , а саме: визнання вини в повному обсязі, щиросердне розкаяння, активне сприяння слідству у розкритті злочину. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. Наголошує захисник також на тому, що ОСОБА_5 не схильний до вчинення кримінальних правопорушень, раніше не судимий, від слідства та суду не переховувався, працює, проживає з матір`ю та батьком, який страждає на онкологічне захворювання, має стійкі соціальні зв`язки. Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у скарзі. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, зокрема, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого. Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Мотивуючи свою касаційну скаргу, захисник ОСОБА_4 , окрім іншого, оспорює невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового слідства і судового розгляду та правильність оцінки судами доказів, на підставі яких постановлено судове рішення. Надаючи власну оцінку доказам, захисник по суті заперечує достовірність окремих із них та правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірка в силу ст. 433 КПК України до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесена. Разом із тим, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПКУкраїни на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, які було досліджено і перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу та яким надана правильна юридична оцінка. Зокрема, висновкущодо винуватості ОСОБА_5 у вчиненні всіх інкримінованих йому епізодів вказаного злочину,суд першої інстанції дійшов на підставі зібраних в кримінальному провадженні та перевірених у судовому засіданні належних та допустимих доказів, аналізу показань самого обвинуваченого та свідків. Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , який свою вину визнав частково, а саме по епізоду крадіжки від 13 жовтня 2018 року, надав показання, що вказану крадіжку він вчинив за попередньою змовою із ОСОБА_6 , під час якої вони дійсно викрали кабель зв`язку, належний АТ «Укртелеком». Однак зазначив, що інші крадіжки кабелів зв`язку він не вчиняв. Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень (по епізодам №1-№26 в мотивувальній частині вироку суду) встановлена судом з огляду на показання: - свідка ОСОБА_6 , який під час допиту у судовому засіданні 17 березня 2021 року, надав показання, що 13 жовтня 2018 року він у співучасті із ОСОБА_5 вчинив крадіжку кабелю зв`язку по вул. Рєпіна у м. Харкові, після чого їх обох затримали працівники поліції. Інших крадіжок у співучасті із ОСОБА_5 він не вчиняв. На стадії досудового розслідування, під час проведення слідчих експериментів, він надавав зізнавальні показання щодо вчинення ними в період часу з січня по жовтень 2018 року ряду крадіжок на території Новобаварського району м. Харкова, однак вказані показання він надавав внаслідок психологічного примусу зі сторони працівників поліції. Однак, під час допиту у подальших судових засіданнях 21 травня 2021 року та 09 червня 2021 року свідок ОСОБА_6 підтвердив, що показання, надані ним під час судового засідання 17 березня 2021 року, про здійснення психологічного тиску на нього працівниками поліції, не відповідають дійсності, ці покази він надав з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинені злочини. При цьому, при проведенні слідчих експериментів він добровільно надав покази про обставини вчинення ним крадіжок кабелів, які він вчиняв за попередньою змовою із ОСОБА_5 . Будь-якого фізичного насильства чи психологічного примусу працівники поліції до нього не застосовували; - свідка ОСОБА_10 , який надав показання про те, що він працював охоронцем в фірмі «ІНЕКС», якою здійснюється охорона майна ПАТ «Укртелеком». В 2018 році відбувались крадіжки кабелів зв`язку з колодязів каналізації ПАТ «Укртелеком». У зв`язку з цим він разом з іншими працівниками охоронної фірми неодноразово (більше 10 раз) намагались затримати злочинців безпосередньо на місці вчинення злочину або неподалік, однак злочинцям вдавалося втекти. За зовнішніми ознаками цих двох чоловіків та їх виглядом було схоже, що крадіжки вчиняють одні й ті ж особи. У серпні 2018 року на території Новобаварського району м. Харкова був затриманий ОСОБА_6 за вчинення крадіжки кабелю зв`язку. Зі слів ОСОБА_6 було встановлено, що іншим співучасником є ОСОБА_5 , який на той час перебував на лікуванні в медичному закладі з пневмонією. Зі слів ОСОБА_6 також встановлено, що між вказаними особами була домовленість: один із співучасників вчиняв крадіжку кабелю, інший - спостерігав за обстановкою з метою виявлення небезпеки. Через деякий час йому стало відомо про затримання іншої особи за підозрою у вчиненні крадіжки кабелів. Після цього він прибув до приміщення Новобаварського відділу поліції ГУНП в Харківській області та впізнавав ОСОБА_5 як особу, яку раніше бачив неподалік від місць вчинення крадіжок; - свідка ОСОБА_11 про те, що він працював охоронцем в охоронній фірмі «ІНЕКС». В 2018 році в Новобаварському районі м. Харкова почастішали крадіжки кабелів зв`язку з колодязів каналізації, у зв`язку з чим вони здійснювали патрулювання в цьому районі в нічний час. Під час патрулювання, яке він здійснював разом із ОСОБА_10 , вони часто бачили двох підозрілих молодих чоловіків, які були неохайно одягнуті та потрапляли їм в поле зору неподалік від місць крадіжки кабелів. На їх запитання, що вказані особи тут роблять, вони відповідали, що просто прогулюються. В жовтні 2018 року працівники служби безпеки ПАТ «Укртелеком» повідомили, що поліцейські затримали чоловіка за підозрою у вчиненні крадіжки кабелів. Коли він прибув до Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, то побачив там одного із молодих чоловіків, це був обвинувачений ОСОБА_5 , якого в період з січня по жовтень 2018 року він неодноразово бачив разом із іншим молодим чоловіком в нічний час, під час патрулювання Новобаварського району м. Харкова; - свідка ОСОБА_12 про те, що він проживає в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 . В період часу з березня по липень 2018 року ОСОБА_5 неодноразово приносив йому додому обпалену мідну проволоку для продажу, приблизно 2 - 3 рази. Загальна вага проволоки кожного разу була 1,5 - 2 кг. Вказану мідну проволоку він купував за ціною 150-200 гривень за 1 кілограм. Після цього в приміщенні Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області серед пред`явлених осіб він впізнавав ОСОБА_5 як чоловіка, який приносив йому мідну проволоку. Також свідку ОСОБА_12 слідчий пред`являв для огляду відеозапис, однак цей відеозапис було зроблено в нічний час, тому він не зміг чітко вказати, що саме ОСОБА_5 зображений на цьому відеозаписі; - свідка ОСОБА_13 про те, щоз травня по жовтень 2018 року в приміщенні гаражу, що розташований в гаражному кооперативі «Хімік» по вул. Кибальчича м. Харкова, він неодноразово купував у ОСОБА_5 обпалену алюмінієву та мідну проволоку. Всього ОСОБА_5 приносив йому для продажу мідну проволоку до 10 (десяти) раз, якою вагою була мідь він не пам`ятає. Також ОСОБА_5 телефонував йому на мобільний телефон та просив приїхати на автомобілі в район гаражного кооперативу по вул. Тимірязєва для купівлі міді, а коли він приїхав на автомобілі, то ОСОБА_5 продав йому приблизно 20 кг мідної проволоки без обмотки. На стадії досудового розслідування за його участю проводився огляд відеозапису, однак чи саме ОСОБА_5 був зображений на цьому відеозаписі, свідок ОСОБА_13 достовірно підтвердити не зміг; - допитаного у судовому засіданні 05 лютого 2020 року свідка ОСОБА_7 про те, щовін працював на посаді старшого оперуповноваженого Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області. В 2018 році під час оперативного супроводження матеріалу за фактом крадіжки кабелів ПАТ «Укртелеком» встановлено, що до вчинення цих крадіжок причетний ОСОБА_5 . В жовтні 2018 року, під час проведення нічних заходів щодо відпрацювання місцевості, в районі вул. Рєпіна, вони побачили, як невідомий чоловік тягнув кабель зв`язку, однак затримати злочинця не вдалось та йому вдалось втекти. В подальшому, при перегляді відеозаписів з камер відеоспостереження з приміщення школи № 39, що розташована на вул. Тимірязєва, було встановлено, що цим чоловіком, який вчиняв крадіжку, був ОСОБА_14 . Також до вчинення цих крадіжок був причетний ОСОБА_6 , який був затриманий раніше, а саме: 08 серпня 2018 року. Підозрюваний ОСОБА_6 надавав показання про причетність до вчинення ряду епізодів крадіжок ОСОБА_5 ; - свідка ОСОБА_8 про те, що він працював на посаді старшого оперуповноваженого Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області. 08 серпня 2018 року було затримано ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні крадіжок кабелів, який під час проведення допиту надав показання, що до вчинення крадіжок також причетний ОСОБА_5 13 жовтня 2018 року в нічний час було вчинено крадіжку кабелю зв`язку із каналізаційного колодязя, розташованого неподалік від приватних домоволодінь по вул. Рєпіна у м. Харкові. На місці події злочинців затримано не було. Надалі ОСОБА_5 був затриманий за підозрою у вчиненні цього злочину. Під час досудового розслідування ними також були встановлені місця, де ОСОБА_6 та ОСОБА_5 випалювали кабелі зв`язку. Також були відпрацьовані місця збуту - пункти приймання металобрухту, де вказані особи в подальшому збували випалені кабелі. Показання підозрювані ОСОБА_15 та ОСОБА_5 надавали добровільно, без будь-якого тиску зі сторони працівників поліції. - свідка ОСОБА_9 про те, що він працював на посаді оперуповноваженого Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області. В жовтні 2018 року, під час проведення оперативних заходів за фактом крадіжки кабелів ПАТ «Укртелеком» на території Новобаварського району м. Харкова, у нічний час були помічені дві особи, які несли в руках предмет схожий на кабель. Одну особу затримали неподалік від гаражів, це був ОСОБА_6 , іншому співучаснику вдалось втекти. Викрадений кабель був вилучений працівниками поліції. ОСОБА_6 відразу надав показання, що іншим співучасником був його знайомий ОСОБА_5 . При постановленні вироку судом першої інстанції було враховано й інші докази, в тому числі висновки експертів; дані протоколів слідчих дій, зокрема й протоколи проведення слідчих експериментів від 09 серпня 2018 року та 24 січня 2019 рокуз відеозаписами слідчих експериментів, які проводилися у формі відтворення обстановки і обставин подій, при цьому підозрюваний ОСОБА_6 під час проведення слідчих дій розповідав та на місці подій показував, як ним вчинялись крадіжки кабелів телефонного зв`язку, в тому числі й за попередньою змовою із ОСОБА_5 ; показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які були присутні як поняті при проведенні слідчих експериментів, якими підтверджувалась добровільність та послідовність відтворення подій ОСОБА_6 щодо скоєних ним кримінальних правопорушень, які були вчинені за попередньою змовою із ОСОБА_5 . При цьому суд першої інстанціїнадав критичну оцінку та розцінив, як позицію захисту від пред`явленого обвинувачення та спробу уникнути кримінальної відповідальності, показання обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він не вчиняв крадіжки кабелів АТ «Укртелеком» по епізодам пред`явленого обвинувачення в період з січня 2018 року по 10 жовтня 2018 року (епізоди № 1 - 25 за цим вироком суду). Крім цього, показання обвинуваченого ОСОБА_5 про його непричетність до вчинення цих крадіжок спростовуються показаннями свідків, які вони надали під час судового розгляду. При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень за їх видом (категорією), які згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжкими умисними злочинами, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, а саме те, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра в КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 16» ХМР не перебуває, на обліку в лікаря-нарколога в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, неодружений, на теперішній час офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, та призначив обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за санкцією ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому суд першої інстанції, врахувавши вищенаведені дані про особу обвинуваченого, та зважаючи на те, що ОСОБА_5 вчинив ряд умисних корисливих тяжких злочинів проти власності, приймаючи до уваги конкретні обставини злочинів та суспільну небезпечність діяння, кількість епізодів злочинних діянь і той факт, що обвинувачений вину у вчиненні цих злочинів визнав частково, у вчиненому не розкаюється, не відшкодував матеріальну шкоду, спричинену юридичній особі - АТ «Укртелеком», дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливо без його ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання в місцях позбавлення волі. Крім того, аналогічні за змістом з касаційною скаргою доводи захисника ОСОБА_4 переглядалися в апеляційному порядку. Колегія суддів апеляційного суду погодилася з оцінкою та висновками суду першої інстанції щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України. Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що зібрані у справі докази безперечно викривають обвинуваченого у крадіжках, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (по епізодам №1 - №26 в мотивувальній частині вироку суду першої інстанції). При цьому суд апеляційної інстанції вказав на те, що доводи апеляційної скарги захисника про неправдивість показань свідка ОСОБА_6 , який неодноразово змінював свої показання з метою уникнення покарання та досягнення угоди з прокурором, є безпідставними, оскільки захисником з цього приводу не наведено жодних конкретних даних. Обставин, які б свідчили про необ`єктивність, упередженість органів розслідування або суду, неповноту судового розгляду, не встановлено. Крім того, апеляційний суд зазначив й те, що посилання захисника на значну вагу кабелів, які, на думку останнього, унеможливлювало фізично скоїти у зазначений в обвинувальному акті спосіб крадіжки, не спростовують фактів вчинення крадіжок ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншою особою. Що стосується призначеного ОСОБА_5 покарання, колегія суддів апеляційного суду, з огляду на всі вищенаведені обставини, обґрунтовано погодилася з рішенням місцевого суду, вказавши, що покарання обвинуваченому призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів згідно з вимогами ст. 65 КК України. При цьому апеляційний суд, акцентуючи на кількості епізодів злочинної діяльності та загальній сумі завданих потерпілій стороні збитків, правильно вказав, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у виді позбавлення волі, який є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів, без застосування положень, передбачених ст. 75 КК України. Також апеляційний суд правильно зазначив, що доводи захисника про наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання, за яким останній характеризується позитивно, та наявність неофіційної роботи, саме по собі, з огляду на вищевказані обставини, не є підставою для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України. А посилання захисника на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зав`язків позбавлені підстав, оскільки матеріали провадження таких відомостей не містять і стороною захисту таких даних суду не надано. На переконання колегії суддів касаційної інстанції, підстав для сумніву в правильності таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій, немає. Крім того, колегія суддів не може погодитися й з доводами касаційної скарги захисника з приводу того, що судами не було встановлено вину ОСОБА_5 в інкримінованих йому епізодах злочинів, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що його вина беззаперечно підтверджується показаннями вищенаведених свідків, в тому числи й тих, які захисник оспорює. Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким правильно погодився і апеляційний суд, не допустив явну невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого, з огляду на кількість епізодів вчиненого ним злочину та відсутність обставин, що пом`якшують йому покарання. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Інших доводів стосовно незаконності судових рішень, які могли би бути підставами для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга захисника не містить. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги з мотивів, наведених у ній, немає, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 слід відмовити. Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд п о с т а н о в и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 лютого 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_5 . Ухвала оскарженню не підлягає. С у д д і: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3