Ухвала КЦС ВС № 569/7064/23

УХВАЛА 07 грудня 2023 року м. Київ справа № 569/7064/23 провадження № 61-16500ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-конструкторське об`єднання «МААНС» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 липня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробничо-конструкторське об`єднання «МААНС» про визнання незаконним наказу про звільнення, внесення змін до трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Виробничо-конструкторське об`єднання «МААНС» (далі - ПП «ВКО «МААНС») про визнання незаконним наказу про звільнення, внесення змін до трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, в якому просив визнати незаконним наказ про звільнення від 01 серпня 2022 року № 175-ВК в частині дати звільнення та зобов`язати відповідача змінити дату звільнення; зобов`язати відповідача внести зміни до трудової книжки, а саме внести запис про його звільнення з 05 жовтня 2022 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України та видати належним чином заповнену трудову книжку; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за весь час затримки видачі трудової книжки. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПП «ВКО «МААНС» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період часу з 07 травня 2020 року до 10 червня 2021 року у розмірі 86 400,83 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП «ВКО «МААНС» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 липня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пунктами 1, 2 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ та справ, що виникають з трудових відносин. Предметом позову у справі є вимога майнового характеру щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки. Крім того, позивачем було заявлено вимоги немайнового характеру щодо визнання незаконним наказу про звільнення, внесення змін до трудової книжки. Ураховуючи те, що справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. При цьому згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України справа не відноситься до тієї категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року). Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Ураховуючи наведене, оскільки ПП «ВКО «МААНС» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Виробничо-конструкторське об`єднання «МААНС» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 липня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробничо-конструкторське об`єднання «МААНС» про визнання незаконним наказу про звільнення, внесення змін до трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець Г. В. Коломієць Д. Д. Луспеник