Ухвала КЦС ВС № 201/9763/22

УХВАЛА 27 листопада 2023 року м. Київ справа № 201/9763/22 провадження № 61-15810 ск23 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2023 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ ФОП ОСОБА_2 від 01 листопада2022 року № 01-11 «Про звільнення ОСОБА_1 » на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КзпП України, поновити її на роботі на посаді менеджера з організації консультативних послуг та стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01 листопада 2022 року до дня поновлення на роботі. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконим та скасовано наказ ФОП ОСОБА_2 від 01 листопада 2022 року № 01-11 «Про звільнення ОСОБА_1 » на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КзпП України, визнано ОСОБА_1 звільненою за пунктом 1 частини першої статті 40 КзпП України. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 листопада 2022 року по 17 травня2023 року у розмірі 30 690,46 грн. В решті позову відмовлено. До Верховного Суду 01 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ці судові рішення, у якій просила їх скасувати та передати справу на новий розгляд. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин. Оскільки предметом спору у цій справі є вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 30 690,46грн, відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа відповідно дочастини шостої статті 19 ЦПК України є незначної складності. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи та її розгляд судами попередніх інстанцій в порядку спрощеного позовного провадження, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про незначну складність справи. Встановлені підпунктами «а-г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України підстави для касаційного оскарження судових рішень лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, стабілізувати цивільні правовідносини. Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що заявник позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи, оскільки касаційна скарга не містить інформації, при розгляді якої саме іншої справи, заявник позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями. Разом з тим, аналіз судових рішень у справі та наведені заявником доводи не дають підстав для висновку про те, що ця справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навела переконливих доводів та не надала відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для неї виняткове значення. Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Правом на апеляційне оскарження ОСОБА_1 скористалася. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2023 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара