Постанова 4811 № 461/6030/23

Справа № 461/6030/23 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д. Провадження № 33/811/1666/23 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2023 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Паславського С.І., представника митниці Хоми Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу представника Львівської митниці Лубоцького Б.І. на постанову Галицького районного суду міста Львова від 31 жовтня 2023 року, встановив: постановою Галицького районного суду м. Львова від 31 жовтня 2023 року закрито провадження у справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за вчинення нею порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку з відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 0368/20900/23 від 07.04.2023 року товар постановлено повернути ОСОБА_1 для належного митного оформлення або для вивезення за межі митної території України. Відповідно до згаданої постанови, 31.03.2023 в зону митного контролю пункт пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська Львівської митниці смугою руху «червоний коридор» (контрольний талон серія ТІС номер 794848) в`їхав транспортний засіб марки «MERSEDES-BENZ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , у якому в якості водія слідувала громадянка України ОСОБА_1 з товаром «гуманітарна допомога» автозапчастини - загальною вагою 1480 кілограм. Як підставу для переміщення товару, громадянка України ОСОБА_1 до митного контролю подала: декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою підписана гр. України ОСОБА_1 ; звернення від 25.03.2023 №02-31/688 Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області щодо сприяння ввезення гуманітарної допомоги для потреб ЗСУ та мешканців громади на постійній основі. Під час митного огляду в боксі поглибленого догляду в багажному відділенні транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 виявлено нові автозапчастини різних виробників в асортименті загальною вагою 2300 кг. Суддя місцевого суду своє рішення про закриття провадження у справі мотивував тим, що наявності умислу у ОСОБА_1 на підроблення документів чи подачу неправдивих відомостей щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, тобто приховування товару від митного контролю встановлено не було. Не погоджуючись із рішенням суду, представник Львівської митниці Лубоцький Б.І. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Галицького районного суду міста Львова від 31 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 183 МК України та накласти на неї стягнення, передбачене санкцією статті у повному обсязі (штраф 1 788 537,87 та конфіскацію товару), стягнути суму витрат митниці за зберігання вилучених товарів на складі митного органу у сумі визначені митницею станом на день розгляду справи у Галицькому районному суді м. Львова 47 894, 50 гривень. В обгрунтування апеляційних вимог стверджує, що Галицький районний суд не об`єктивно прийшов до висновку щодо відсутності у діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та не застосував стягнення, передбачене згаданою статтею. А оскаржуваній постанові перевагу надано доказам, поданим стороною захисту. Звертає увагу на те, що всі доводи повинні ґрунтуватися на доказах у вигляді належних документів, які перебувають у взаємозв`язку між собою. Судом безпідставно не взято до уваги відповідь Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області №02-31/878 від 04 квітня 2023 року. ОСОБА_1 , надаючи пояснення місцевому суду, вказала, що усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала шкідливі наслідки. Підкреслює, що судом не дотримано норм ст.245 КУпАП і така постанова не спрямована на попередження подібних правопорушень, а навпаки сприяє їх вчиненню у майбутньому породжує почуття безвідповідальності за вчинене. Заслухавши пояснення представника митниці Хоми Т.Б., на підтримку поданої апеляційної скарги, виступ адвоката Паславського С.І., який повністю заперечив апеляційну скаргу, вважає оскаржувану постанову законною і обґрунтованою, апеляційний суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно з ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згадані вимоги Закону суддею першої інстанції дотримані в повному обсязі. Рішення про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суддя мотивував тим, що у матеріалах справи відсутні докази про те, що саме ОСОБА_1 підробила чи внесла завідомо неправдиві відомості щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, що не відповідають дійсності. Тобто судом першої інстанції не встановлено у ОСОБА_1 приховування товару від митного контролю, тобто умислу на підроблення документів чи подачу неправдивих відомостей щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу. Такого висновку суддя дійшов виходячи з наступного. Так, ОСОБА_1 є волонтером, допомагає благодійним фондам та іншим організаціям у перевезенні гуманітарної допомоги та неодноразово особисто здійснювала перевезення через кордон матеріальних цінностей для потреб Збройних Сил України. 31 березня 2023 року вона прибула до пункту пропуску «Шегині» та обрала смугу руху «червоний коридор». До митного контролю надала лист від Пісочинської селищної ради із проханням здійснити пропуск гуманітарного вантажу та декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою. Про те, що Пісочинська селищна рада не очікує вказаний вантаж їй відомо не було, оскільки вона перевозила автозапчастини в якості волонтера та керувалась даними, які їй повідомили при завантажені товару у волонтерському центрі в Перемишлі. З таким висновком судді першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Так, згідно з диспозицією ст. 483 МК України, відповідальність за вказаною статтею настає у разі переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару, згідно з УКТ ЗЕД, та його митної вартості. Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, зокрема щодо товарів, їх ваги або кількості Суб`єктивна сторона ч. 1 ст. 483 МК України передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку. Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар. Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_1 , вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів до митного орану документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товарів, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Суддя першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України. Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, зокрема в судовому засіданні не знайшло підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у формі прямого умислу. Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування та винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст. 294 КУпАП суд, ст.ст. 483, 528, 530 МК України, суд постановив: апеляційну скаргу представника Львівської митниці Лубоцького Б.І. залишити без задоволення. Постанову Галицького районного суду міста Львова від 31 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ