Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/14082/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/14082/23 Перша інстанція: суддя Стефанов С.О., повний текст судового рішення складено 27.09.2023, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії за віком з 13 жовтня 2017 року по теперішній час з урахуванням заробітної плати виключно за період з 01.07.1989 року по 30.06.1994 року без урахування заробітної плати з 01.07.2000 року на підставі довідки трудового архіву №01-18/Б-480 від 29.09.2016 року та зобов`язати відповідача здійснити такий перерахунок та виплатити недоотримані суми пенсії. В обґрунтування позову зазначено, що їй було неправильно нараховано пенсію, а саме застосовано положення законодавства, яке не діяло на момент призначення пенсії. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено. При вирішенні спору суд виходив з того, що надана до пенсійного органу заява позивачки від 24.04.2023 року не відповідає встановленим законом вимогам, а саме: складена у довільній формі, будь-яких документів до заяви позивакою надано не було, зокрема довідок про заробітну плату. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, ОСОБА_1 просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено доводи, ідентичні доводам позовної заяви. Окремо апелянт зазначив, що судом першої інстанції не були витребувані докази за її клопотанням. ГУ ПФ України в Одеській області надало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на законність та обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Враховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком. 26.04.2023 року на електронну адресу Головного управління надійшла заява ОСОБА_2 від 24.04.2023 року, складена у довільній формі, в якій остання просила зробити перерахунок призначеної невірно раніше пенсії, посилаючись на те, що коли вона набула право на пенсію (2007 р.) були чинні умови і порядок, передбачені законодавством, що діяло раніше, де вказано, що за бажанням пенсіонера, у разі доцільності та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв. У заяві позивачка також зазначила, що їй пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому вона наполягає переглянути рішення про призначення пенсії, прийняте в 2007 році, з урахуванням довідки, наданої в 2007 році (а/с 5). Головним управлінням листом-відповіддю на звернення від 10.05.2023 року за вих. №11482-10565/Б-02/8-1500/23 було надано роз`яснення стосовно пенсійного забезпечення позивачки, у якому зазначено, що позивачці з 13.10.2007 року було призначено пенсію за віком, обчислену відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058 на підставі наданих документів, згідно з яким розмір пенсії визначається індивідуально та залежить від величини заробітку, з якого були сплачені страхові внески, тривалості страхового стажу та ряду інших чинників. Частиною 1 ст.40 Закону №1058 (чинної на час призначення пенсії) визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Розрахунок середньомісячної заробітної плати проведено за нормами вищезазначеної статті та обчислено згідно довідки трудового архіву Горностаївської селищної ради від 29.09.2016 року №01-18/Б-410 за період з 01.07.1989 року по 30.06.1994 року та згідно даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.01.2010 року. Надалі пенсія позивачки перераховувалась відповідно до нормативно-правових актів, прийнятих органами законодавчої та виконавчої влади. Розрахунок пенсії відповідає чинному законодавству та набутому позивачкою страховому стажу і заробітній платі. Вважаючи протиправними зазначені дії ГУПФ України в Одеській області, вона звернулась до суду з даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Згідно із ч.1 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Частиною 1 статті 43 Закону №1058 встановлено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. За приписами частини 2 цієї статті для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік. Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Частиною 1 ст.40 Закону №1058 (в редакції чинній на час призначення пенсії позиваки) визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Порядок подання та перелік документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій передбачений «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1(далі Порядок №22-1). Пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватися довідка про заробітну плату до 30 червня 2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Відповідно до п.2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Відповідно до пунктів 4.1-4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення (перерахунок) та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку/одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі. Аналізуючи вищенаведені норми права, суд доходить висновку про те, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року по справі №601/198/16, від 30 жовтня 2018 року у справі №369/7555/17. З матеріалів справи вбачається, що 26.04.2023 року на електронну адресу Головного управління надійшла заява позивача від 24.04.2023 року щодо перерахунку призначеної раніше пенсії. Заява позивача складена у довільній формі, будь-яких документів до заяви позивакою надано не було, зокрема довідок про заробітну плату, на підставі яких позивачка просить здійснити перерахунок (а/с 5). Оскільки позивачка звернулася до Головного управління не із заявою за Додатком 3 до Порядку №22-1, а із заявою довільної форми, така заява була розглянута Головним управлінням в порядку Закону України «Про звернення громадян». З урахуванням наведеного, Головне управління листом-відповіддю на звернення від 10.05.2023 року за вих. №11482-10565/Б-02/8-1500/23 було надано роз`яснення стосовно пенсійного забезпечення позивачки (а/с 6). З наведеного вбачається, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки він не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка відповідно до вимог статті 44 Закону №1058-IV, та необхідним пакетом документів, що визначає право на даний перерахунок, а відтак відповідач не мав підстав для перерахунку пенсії. Більш того, у вищенаведеному листі пенсійним органом було роз`яснено, що розрахунок середньомісячної заробітної плати, вже проведено за нормами частини першої статті 40 Закону №1058 та обчислено згідно довідки трудового архіву Горностаївської селищної ради від 29.09.2016 року №01-18/Б-410 за період з 01.07.1989 року по 30.06.1994 року (період, який просить позивач у позовній заяві) та згідно даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.01.2010 року. Надалі пенсія позивачки перераховувалась відповідно до нормативно-правових актів, прийнятих органами законодавчої та виконавчої влади. Отже, на переконання апеляційного суду, суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо протиправності дій ГУПФ України щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з 13 жовтня 2017 року по теперішній час. Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, що судом 1-ї інстанції необґрунтовано не були витребувані докази по справі, оскільки, як передбачено частиною першою ст.80 КАС України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом; пунктом 4 ч.2 ст.80 КАС України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинні бути зазначені заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; при цьому, позивач у своєму клопотанні не вказав які заходи самостійно вжив для отримання згаданих доказів, не надав суду жодних доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів. На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції встановлено всі обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач І.П. Косцова Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко