Постанова 4824 № 752/7219/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/15070/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 грудня 2023року місто Київ справа № 752/7219/22 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. розглянув в порядку письмового позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 серпня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Плахотнюк К.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди,- В С Т А Н О В И В: У червні 2022 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ТОВ «Нова пошта» на його користь: компенсацію вартості товарно-матеріальних цінностей у сумі 14000 грн.; вартість провізної плати в розмірі 212 грн.; моральну шкоду у розмірі 3000 грн. В мотивування вимог посилався на те, що 27 квітня 2022 року вінвідповідно до експрес-накладної №59000813968479 через ТОВ «Нова пошта» здійснив відправлення до відділення №11 в м. Миколаїв справний мобільний телефон Samsung Galaxy Note 10t з наклеєним захисним склом, вартістю 14000 грн., отримувачем якого був ОСОБА_3 . Вказував, що під час огляду у відділенні вказаного телефону одержувач зняв захисне скло та пошкодив екран мобільного телефону, після чого відмовився від отримання та оплати товару. Зазначав, що жодних актів приймання-передачі між одержувачем та працівниками ТОВ «Нова пошта» не складалося та 01 травня 2022 року вказаний товар було повернуто відправнику згідно експрес-накладної №59000815021532. Посилався на те, що вже в м. Черкаси, 03 травня 2022 року було складено акт приймання-передачі, яким зафіксовано, що товар знаходився у заводській картонній упаковці, яка була обмотана у пухирчату плівку, а зовні додатково була коробка Нової пошти на 3 кг з паперовим наповнювачем. Також на екрані телефону виявлено тріщини та відсутність захисного скла. Вказував, що він того ж дня заповнив бланк-претензії для споживачів фізичних осіб з описом ситуації та проханням відшкодувати вартість відправлення в розмірі 14000 грн., однак 08 червня 2022 року від відповідача отримано відмову у задоволенні вказаної претензії з підстав невідповідності місць пошкоджень вантажу та упаковки. Зазначав, що запис з камер відеоспостереження під час огляду відправлення ОСОБА_4 у відділенні ТОВ «Нова пошта» №11 у м. Миколаєві відповідач не надав, посилаючись на неможливість надати вказаний запис в зв'язку з його знищенням. Вважає, що дії ТОВ «Нова пошта» завдали йому моральної шкоди, яка проявилася у хвилюваннях через пошкодження коштовної речі, а також порушення нормального ритму життя викликаного необхідністю відновлення порушеного права. Моральну шкоду оцінює у розмірі 3000 грн. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 02 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що в разі оформлення замовником послуги «ПАКУВАННЯ» - безпосередньо до експедитора переходить обов`язок документування цілісності вантажу як в момент одержання, так і в момент його видачі.Однак ТОВ «Нова Пошта» перед відправкою мобільного телефону не складався акт огляду відправлення на підтвердження того, що наданий відправником товар перед відправкою мав ушкодження, а отже діє презумпція цілісності такого відправлення. Вказував, що працівниками ТОВ «Нова Пошта» не було складено акту про пошкодження відправлення під час його огляду та відмови від одержання ОСОБА_3 в місті Миколаїв. Зазначав, що суд першої інстанції лише обмежився посиланням на цілісність упаковки та відсутністю в експедитора зобов`язань здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення. 11 жовтня 2023 року від відповідача до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказував, що апеляційна скарга є безпідставною, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Зазначав, що так як вантаж було прийнято для перевезення в упаковці відправника, то саме стан упаковки вантажу, у разі його пошкодження чи недостачі, вказує на наявність/відсутність вини перевізника, оскільки факт доставки вантажу у цілісній упаковці, без жодних слідів руйнуючого впливу свідчить про надання транспортних послуг належним чином. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено протиправність дій відповідача, внаслідок яких позивачу завдано шкоду, оскільки такі пошкодження упаковки, і, як наслідок пошкодження вантажу не встановлені матеріалами справи. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 01 травня 2022 року по експрес-накладній №59000813968479 ОСОБА_1 здійснив відправлення вантажу для ОСОБА_3 . Згідно вказаної накладної: відправник: ОСОБА_1 м. Черкаси, відділення №9; одержувач: Мальченко А. м. Миколаїв, відділення №11, Миколаївська область; тип відправлення: посилка; вага 1 кг (фактична); місць:1; опис: мобільний телефон ІМЕІКАЬ81И1УНИ; оголошена вартість: 14000 грн.; зворотня доставка: грошовий переказ на картку 14000 грн.; картка НОМЕР_1 ; платник зворотньої доставки: ОСОБА_5 . Миколаїв; доставку сплачує відправник: 147 грн. 01 травня 2022 року вантаж було повернуто відправнику по експрес-накладній №59000815021532 в зв`язку з відмовою одержувача. 03 травня 2022 року позивач в присутності представника ТОВ «Нова пошта», оглянули відправлення, про що було складено акт приймання-передачі (а.с. 10). З вказаного акту вбачається, що замовнику (одержувачу) прибуло таке відправлення: мобільний телефон, фактично мобільний телефон Samsung Note 10+, два чохли, ІМЕІ НОМЕР_2 , захисне скло; Одержання: відмова від відправлення; ШК проблемних місць: 59000815021532; Вид упаковки: «коробка Нової пошти на 3 кг з паперовим наповнювачем»; «повітряно-пухирчата плівка»; Стан зовнішньої упаковки «була у використанні», стан: «прим`ята»; інша упаковка «заводська картонна коробка»; Місце пошкодження відправлення та упаковки збігаються: «Ні»; Стан вмісту відправлення: «зі слів відправника при огляді вантажу отримувач зняв захисне скло екрану телефону, внаслідок чого пішли тріщини на екрані. Раніше при відправці вантажу захисне скло було наклеєне на екран і тріщин через весь екран не було, зараз скло відклеєне»; Спеціальне маркування «Обережно крихке»: «немає»; Інше спеціальне маркування: «немає»; Огляд здійснювався в момент отримання відправлення: «так»; Додаткова інформація: «телефон знаходився у заводській картонній коробці, яка була обмотана пухирчату плівку; зовні коробка нової пошти на 3 кг з паперовим наповнювачем». На підтвердження встановлених фактів при отриманні поверненого відправлення замовником (одержувачем) та представником перевізника вчинені підписи. 03 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Нова пошта» з претензією про відшкодування вартості відправлення в розмірі 14000 грн. в зв`язку з пошкодженням телефону. Листом №01929 від 08 червня 2022 року ТОВ «Нова пошта» у задоволенні претензійних вимог позивачу відмовлено. Повідомлено позивача про те, що вантаж було оформлено і відправлено по маршруту, на якому відсутні грубі маніпуляції з відправленням, що унеможливлює пошкодження такого характеру. Таким чином, жодних порушень або протиправних дій з боку співробітників компанії не виявлено, вина перевізника у пошкодженні вантажу не встановлена. Звертаючись у суд з даним позовом, позивач вказував про те, що вантаж був пошкоджений під час огляду вказаного телефону одержувачем на відділенні, тому він просить стягнути з ТОВ «Нова пошта» майнову шкоду в розмірі 14000 грн. та сплачену вартість перевезення в розмірі 212 грн. Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Відповідно до частини третьої статті 909 ЦК України укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортного кодексами). Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Відповідно до ст.52 Закону України «Про автомобільний транспорт» на автомобільного перевізника покладено обов`язок забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення; відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу. Відповідно до ч.2 ст.925 ЦК України позов до перевізника може бути пред`явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. Приписами ст. 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно з ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. У п.2 постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6 роз`яснено, що, шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Зазначена вище норма ст.924 ЦК України передбачає принцип винності у разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому. Пунктом 134 Статуту автомобільного транспорту УРСР передбачено, що автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли: а) вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж - з справними захисною маркіровкою, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача. Відповідно до п.15.1. Наказу Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом. Тобто єдиним належним та допустимим доказом стану вантажу є саме акт. З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Нова пошта» виникли відносини, які регулюються публічним договором, що укладено між позивачем і відповідачем шляхом приєднання замовника до запропонованого експедитором договору загалом та прийняття всіх істотних умов договору без підписання письмового примірника і має юридичну силу відповідно до положень ст.ст.633, 634 ЦК України. Замовник не може запропонувати свої умови договору (п.2.5. договору). Безумовне та повне прийняття умов договору замовником полягає в здійсненні замовником дій, спрямованих на отримання послуг, а саме, передачі замовником експедитору відправлення для надання послуг, передбачених договором, незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підпису відправника (п.2.6. договору). За положеннями п.4.3. вказаного договору замовник зобов`язаний до моменту передачі відправлення експедитору для організації його перевезення ознайомитись на сайті з положеннями договору та чинними Умовами надання послуг. У пункті 7.2.6 публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень зазначено, якщо під час видачі відправлення сторонами буде виявлено пошкоджене відправлення або відправлення, якого не вистачає в цілій (неушкодженій) упаковці, відповідальність за будь-які пошкодження, нестачу або відсутність вмісту відправлення всередині упаковки покладається на відправника. Відповідно до п.7.2.7. договору якщо під час видачі відправлення сторонами буде виявлено пошкоджене відправлення або відправлення, якого не вистачає в цілій (неушкодженій) упаковці, відповідальність за будь-які пошкодження, нестачу або відсутність вмісту відправлення всередині упаковки покладається на відправника. Пунктом 7.2.8. договору визначено, що експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість (схоронність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається одержувачу або відправнику в цілій/неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення. Згідно з пунктом 7.2.13 публічного договору експедитор не зобов`язаний здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам. З акту приймання-передачі від 03 травня 2022 року, факту пошкодження відправлення не встановлено. Зовнішня упаковка прим`ята, інша упаковка, заводська картонна коробка - ціла. Місце пошкодження відправлення та упаковки не збігаються. Таким чином, цілісність упаковки доведена, жодних слідів механічного впливу на відправлення, які б відповідали пошкодженню, сторонами не виявлено, що підтверджується актом приймання-передачі від 03 травня 2022 року, а відтак пошкодження телефону Samsung Galaxy Note 10tвиникла не під час перевезення вантажу та поза межами передбаченої цивільно-правової відповідальності перевізника. Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем не доведено протиправність дій відповідача, внаслідок яких позивачу завдано шкоду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації вартості товарно-матеріальних цінностей у сумі 14000 грн. та вартість провізної плати в розмірі 212 грн. Оскільки вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є похідними від компенсації вартості товарно-матеріальних цінностей, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони також задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги про те, що в разі оформлення замовником послуги «ПАКУВАННЯ» - безпосередньо до експедитора переходить обов`язок документування цілісності вантажу як в момент одержання, так і в момент його видачі, однак ТОВ «Нова Пошта» перед відправкою мобільного телефону не складався акт огляду відправлення на підтвердження того, що наданий відправником товар перед відправкою мав ушкодження, а отже діє презумпція цілісності такого відправлення, колегія суддів відхиляє, оскільки вантаж було прийнято для перевезення в упаковці відправника, обмотано в пухирчату плавку та покладено до фірмової коробки «Нова пошта», а тому саме стан упаковки вантажу, у разі його пошкодження чи недостачі, вказує на наявність/відсутність вини перевізника. Оскільки матеріалами справи доведено факт доставки вантажу у цілісній упаковці, без жодних слідів руйнуючого впливу, отже відповідачем було надано транспортні послуги належним чином. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції лише обмежився посиланням на цілісність упаковки та відсутністю в експедитора зобов`язань здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення є безпідставними, оскільки не встановлено правомірних дій відповідача, які своїм наслідком мали пошкодження телефону. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 серпня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: