Постанова 4851 № 520/15855/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2023 р.Справа № 520/15855/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. , представника відповідача - Богуцька В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністра юстиції України Малюськи Дениса Леонтійовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/15855/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністра юстиції України Малюськи Дениса Леонтійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністра юстиції України Малюськи Дениса Леонтійовича, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Міністра юстиції України Малюськи Д.Л. за запитами позивача від 25, 27 квітня та 16 травня 2023 року; -зобов`язати Міністра юстиції України Малюську Д.Л. надати відповіді на запити позивача від 25, 27 квітня та 16 травня 2023 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністра юстиції України Малюськи Дениса Леонтійовича щодо ненадання відповіді на запити ОСОБА_1 від 25, 27 квітня та 16 травня 2023 року. Зобов`язано Міністра юстиції України Малюську Дениса Леонтійовича надати відповіді на запити ОСОБА_1 від 25, 27 квітня та 16 травня 2023 року, з урахуванням висновків суду у даній справі. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про звернення громадян", Закону України «Про доступ до публічної інформації», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі. Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 25 квітня 2023 року позивачем направлено на електронну адресу відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запит на отримання інформації, в якому останній просив надати інформацію, а саме: - надати інформацію про вжиті заходи у ВП №61591386 до боржника, тобто Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, який відмовляється виконувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 по справі № 520/14348/19 з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 у справі №520/14348/19; - надати інформацію чому начальником Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 проігноровано запит ОСОБА_1 від 22.04.2023 та в порушення вимог частини третьої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" одночасно не повідомлено ОСОБА_1 , як запитувача, розпорядником інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, котрий зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику; - надати інформацію чому, починаючи від 05.10.2022, тобто протягом семи місяців, у виконавчому провадженні №61591386 відсутня постанова виконавця про відновлення провадження, яка повинна бути складена не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Крім того, позивачем 27 квітня 2023 року надіслано відповідачу на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запит на отримання інформації, в якому останній просив надати інформацію, а саме: - надати інформацію про вжиті заходи у виконавчому провадженні №33729516 за виконавчим листом №2002/2-а-464/11, виданому 30.07.2012 Барвінківським судом Харківської області, до боржників, тобто Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської районної Державної адміністрації Харківської області та Міністерства соціальної політики України; - надати копію постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції у Харківській області Шкаревської Ю.Ю. від 03.08.2012 про відкриття виконавчого провадження №33729516; - надати інформацію чому начальник Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3 допускає порушення вимог статей 32, 40 Конституції України, Законів України "Про звернення громадян", "Про захист персональних даних", "Про доступ до публічної інформації", "Про виконавче провадження" в частині прав ОСОБА_1 , як стягувача. 16 травня 2023 року позивачем направлено на електронну адресу відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запит на отримання інформації, в якому останній просив надати інформацію, а саме: - надати інформацію за запитом ОСОБА_1 від 25.04.2023, а саме: про вжиті заходи у ВП №61591386 до боржника, тобто Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, який відмовляється виконувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 по справі №520/14348/19 з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 у справі №520/14348/19; - надати інформацію чому начальником Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 проігноровано запит ОСОБА_1 від 22.04.2023 та в порушення вимог частини третьої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" одночасно не повідомлено ОСОБА_1 , як запитувача, розпорядником інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, котрий зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику; - надати інформацію чому, починаючи від 05.10.2022, тобто протягом семи місяців, у виконавчому провадженні №61591386 відсутня постанова виконавця про відновлення провадження, яка повинна бути не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення; - надати інформацію щодо листа в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорної К. від 15.03.2023 №14172, який надісланий на електронну пошту ОСОБА_1 15.05.2023, тобто два місяці тому. Позивач вважаючи, що не отримав відповіді на свої запити, вбачаючи в зазначеному протиправну бездіяльність відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суспільні відносини з приводу розгляду та вирішення звернень громадян, а також обігу наданої у відповідь на такі звернення інформації унормовані, насамперед, приписами Закону України «Про інформацію», Закону України «Про розгляд звернень громадян», Закону України «Про доступ до публічної інформації». Так, згідно зі ст. 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 за № 2657-XII (далі за текстом також - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 за № 2939-VI (далі за текстом - Закон № 2939-VI). За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Частиною першою статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Згідно із статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. За приписами ч. 2 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Відповідно до ст. 20 цього Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Закон України "Про звернення громадян" є базовим актом законодавства у питанні визначення порядку вирішення звернень громадян, що між тим, як у силу приписів ст. 12 зазначеного Закону, так і у силу інших спеціальних актів законодавства не виключає випадків існування іншого порядку вирішення звернень громадян. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Отже, вказаний запит фактично відповідає ознакам звернення громадянина та, відповідно, має розглядатись згідно з приписами Закону України "Про звернення громадян". За положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. З огляду на вищезазначені положення законодавчих актів убачається, що суб`єкт надання відповіді на скаргу зобов`язаний не лише розглянути у встановлені нормативно-правовими актами строки запити і скарги, а й надати заявнику відповідь за результатами розгляду таких звернень. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №348 затверджено Інструкцію з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації. Відповідно до п. 2 вказаної Інструкції усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження, а ті, що надійшли у неробочий день та час, - наступного після нього робочого дня на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп`ютерами (додаток №1), або в журналах (додаток №2). Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах (додаток N 3) або за допомогою електронно-обчислювальної техніки. За відсутності в організації системи електронного документообігу письмове звернення, отримане за допомогою Інтернету, засобів електронного зв`язку (електронне звернення), перед реєстрацією роздруковується на папері. Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб-сайті організації. Датою подання електронного звернення є дата надходження звернення на визначену електронну адресу або дата заповнення електронної форми та її відправлення. Якщо електронне звернення надійшло на визначену електронну адресу у неробочий день та час, то датою подання електронного звернення вважається наступний після нього робочий день. Розміщена на офіційному веб-сайті організації електронна форма повинна мати графи для зазначення громадянином свого прізвища, імені, по батькові, місця проживання, електронної поштової адреси (відомостей про інші засоби зв`язку з ним), викладення суті порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, дати подання звернення. Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 15 лютого 2017 року №388/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.07.2017 за №229/30097 (далі Порядок розгляду звернень) визначає: процедуру розгляду звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації у разі, якщо суб`єкт відносин у сфері доступу - запитувач інформації є фізичною особою або громадським об`єднанням без статусу юридичної особи (далі - запити на отримання публічної інформації); здійснення контролю за дотриманням строків їх розгляду; основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян; загальні засади ведення діловодства за зверненнями громадян та запитами на отримання публічної інформації у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління (далі - органи і установи юстиції). Контроль за змістом, якістю підготовки, оформленням на належному рівні документів, дотриманням строків розгляду звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, а також організацією діловодства за зверненнями громадян, запитами на отримання публічної інформації та зберіганням документів у структурних підрозділах апарату Міністерства юстиції України, органів і установ юстиції покладається на їх керівників, (пункт 12 Порядку розгляду звернень). Згідно пунктів 2-4 Розділу III Порядку розгляду скарг визначено, що Департамент комунікації, документообігу та контролю після попереднього розгляду та реєстрації звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації скеровує їх керівництву Міністерства юстиції України, органу, установи юстиції відповідно до розподілу повноважень для визначення виконавця. Оригінали документів передаються визначеній відповідальній особі, яка ставить підпис у журналі передання кореспонденції або у реєстрі передання з зазначенням дати та часу отримання. Згідно з Положенням про Єдину базу даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб`єктів владних повноважень, затвердженим постановою КМУ від 05.01.2011 № 5, електронна адреса суб`єкта владних повноважень - адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки "@" та доменного імені. При цьому ідентифікатором є адреса електронної пошти, визначена як офіційна суб`єктом владних повноважень, а доменним іменем - ім`я у домені gov.ua, зареєстроване суб`єктом владних повноважень. Згідно з абзацами першим, другим пункту 11 частини першої, частиною другою статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Колегія суддів зауважує, що на сайті Міністерства юстиції України, в розділі «Контакти» зазначено наступне : «Запит на інформацію, розпорядником якої є Мін`юст, може бути поданий: на електронні адреси: callcentre@minjust.gov.ua; themis@minjust.gov.ua. Проте, як вбачається з матеріалів справи, запити від 25, 27 квітня та 16 травня 2023 року позивачем не були направленні на вищезазначені електронні адреси, запити було направлено на електронну адресу, .а саме: Receptmin3@minjust.gov.ua. Крім того, судовим розглядом встановлено, що запит позивача від 27.04.2023 надійшов на офіційну електронну адресу Мін`юсту (themis@minjust.gov.ua) 25.07.2023 та в цей же день був зареєстрований за № ПІ-М-3002; запити позивача від 25.04.2023 та від 16.05.2023 надійшли на офіційну електронну адресу Мін`юсту (callcentre@minjust.gov.ua) 26.07.2023 та в цей же день були зареєстровані за № ПІ-М-3010 та № ПІ-М-3012. Судом встановлено, що на вказані запити відповідачем 01.08.2023 на електронну адресу позивача, яку позивач зазначав у свої запитах, направлено відповідь, тобто в порядку і на підставі Закону України "Про звернення громадян". На підставі наведених вище обставин колегія суддів дійшла до висновку, що запити позивача, які надійшли на офіційну електронну адресу Міністерства юстиції України були зареєстровано вчасно та про те, що відповідь на ці запити також була направлена вчасно, тобто в межах строків, визначених ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставною вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльність Міністра юстиції України Малюськи Д.Л. за запитами позивача від 25, 27 квітня та 16 травня 2023 року, з огляду на таке. Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 р. у справі № 342/158/17. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що в спірних правовідносинах відповідачем не допущено протиправної бездіяльності за запитами позивача від 25, 27 квітня та 16 травня 2023 року, оскільки відповідачем така відповідь надана. Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з невідповідністю висновків обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністра юстиції України Малюськи Дениса Леонтійовича задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 по справі № 520/15855/23 скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 06.12.2023 року