Постанова 4851 № 440/6272/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2023 р. Справа № 440/6272/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного офісу Державної аудиторської служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 12.04.23 по справі № 440/6272/22 за позовом Виконавчого комітету Сенчанської сільської ради до Східного офісу Державної аудиторської служби України Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, ВСТАНОВИВ: Виконавчий комітет Сенчанської сільської ради звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, а саме просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі Виконавчого комітету Сенчанської сільської ради UA-2021-11-12-016900-а, винесеним Східним офісом Держаудитслужби в Україні. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що порушення, виявлені відповідачем та зазначені в оскаржуваному висновку, спростовуються обставинами справи. Зокрема, зауважував, що умови тендерної документації не суперечать положенням чинного законодавства. Додатково зазначив, що в тендерній документації була зазначена робота бульдозером потужністю 59 кВт. Тоді як переможець надав цінову пропозицію із заміною передбачених нормою машин і механізмів, а саме бульдозер замінено на екскаватор, який є у підрядника і який є дійсно новішою і сучаснішою технікою, так як бульдозер, марка і потужність якого передбачена в технічній документації, є застарілою і малоефективною. Наполягав, що фізична особа-підприємець має право відносити до адміністративних витрат не лише витрати на утримання апарату управління, який фактично фізична особа-підприємець має в штаті, але й загальногосподарські витрати. Також зазначив, що договір, укладений з переможцем торгів, на момент проведення перевірки виконаний повністю та частково оплачений, відтак розірвання договору на даний час не матиме ніякого позитивного результату. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 адміністративний позов Сенчанської сільської ради до Східного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-12-016900-а. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Державної аудиторської служби України на користь Сенчанської сільської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 (дві чотириста вісімдесят одна) гривень. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції щодо відсутності у діях позивача порушення приписів ч. 6 ст. 33 та ч. 4 ст. 41 Закону №922, посилався на те, що допущене позивачем порушення не відповідає дійсності, оскільки у підсумку укладений договір не зазнав змін чи коригувань в порівнянні із тим, який запропоновано позивачем у тендерній документації. Проте апелянт зазначив, що виявлене Офісом порушення полягало не в укладеному договорі, а у тому, що умови про можливість змін умов договору, що містились у тендерній документації Замовника не відповідали вимогам ч. 6 ст. 33 та ч.4 ст. 41 Закону №922. Крім того, відповідач вважає що судом при винесенні рішення не повністю досліджено матеріали тендерної документації Замовника, а саме: Додаток 2 до тендерної документації "Щодо інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі" містить таблицю з переліком "Найменування робіт і витрат", а також "Підсумкову відомість ресурсів", відповідно до таблиці у розділі II "Будівельні машини і механізми" 19 місце таблиці займає вимога щодо необхідності використання будівельної машини "Бульдозер, потужність 59 кВТ (80 к. с.)". Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції долучено Довідку про наявність матеріально - технічної бази та обладнання, технології №39/11 від 19.11.2021 року в переліку якого відсутня наявність визначена Додатком 2 до тендерної документації, а саме: "Бульдозер, потужність 59кВТ (80 к. с.)". Стосовно посилань суду першої інстанції на лист 58/11 від 19.11.2021 та довідку №39/11 від 19.11.2021, апелянт зазначив, що з матеріалів тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 вбачається, що листом від 19.11.2021 року №58/11 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі" погоджено в повному обсязі необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі відповідно до тендерної документації Замовника, у тому числі і застосування Бульдозера потужністю 59 кВт (80 к. с.). Проте, у вищезазначеному листі, а також, у довідці №39/11 від 19.11.2021 відсутня інформація та підтверджені документи щодо наявності у власності (оренди, тощо) Бульдозера, потужністю 59 кВт (80 к. с.), що передбачено підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкцію тендерної документації Замовником. Ненадання договору оренди, копії свідоцтва про реєстрацію бульдозера, свідчить про недотримання учасником процедури закупівлі вимог тендерної документації Позивача. Також, апелянт зазначив, що фактично ФОП ОСОБА_1 не розробив ресурсно кошторисної норми розроблення ґрунту, засипку траншей і котлованів із застосуванням екскаватора та не проведено відповідні зміни у проектно - кошторисній документації. Крім того, суд першої інстанції вказав, що відповідачем не доведено висновок про завищення вартості тендерної пропозиції на суму адміністративних витрат у розмірі 19152 грн без урахування податків. Апелянт зазначив, що у складі тендерної пропозиції учасника відсутні обґрунтування адміністративних витрат на підставі бухгалтерського обліку за попередній звітний період та не можуть бути підтвердженні при відсутності ведення витрат ФОП, відтак підстав для нарахування у договірній ціні коштів на покриття адміністративних витрат будівельно - монтажних організацій у розмірі 19152,00 грн без урахування податків, що призвело до завищення вартості тендерної пропозиції. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Третя особа своїм правом надання пояснень не скористалась. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 12.11.2021 ВК Сенчанської СР на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-11-12-016900-а та тендерну документацію на закупівлю Реконструкція водогону в с. Ісківці Лохвицького району Полтавської області (3-тя черга), з очікуваною вартістю 1830692,20 грн (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-12-016900-а). На виконання доручення Держаудитслужби та на підставі наказу Східного офісу Держаудитслужби від 07.06.2022 №154 "Про початок здійснення моніторингу закупівель" відповідачем проведено моніторинг процедури, у тому числі закупівлі UA-2021-11-12-016900-а. За результатами такого моніторингу відповідачем складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель висновок про результати моніторингу процедури зазначеної вище закупівлі, затверджений начальником Східного офісу Держаудитслужби О.Васильєвим 30.06.2022. Відповідно до пункту 2 зазначеного висновку: за результатами аналізу оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону №922. У пункті 3 наведеного висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5, 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі", Східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом вжиття заходів щодо розірвання договору підряду від 10.12.2021 №612 шляхом укладення відповідної додаткової угоди з дотримання положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Позивач, не погодившись з висновком UA-2021-11-12-016900-а, звернувся до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону. Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Частиною шостою статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Принципами публічних закупівель відповідно до статті 5 Закону № 922-VІІІ є: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. За своїм змістом висновок органу державного фінансового контролю є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною десятою статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі". Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №320/733/19. Стосовно доводів апелянта про встановлення у тендерній документації умови щодо можливості доповнення або корегування умов договору на стадії укладання порушує вимоги частини шостої статті 33 Закону №922 та частини четвертої статті 41 Закону №922, колегія суддів зазначає наступне. Положеннями пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII визначено поняття договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між Замовником і Учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно частини 1 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. Відомості, що зазначаються у тендерній документації унормовані положеннями частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII. За правилами частини 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII договір про закупівлю-господарський договір, що укладається між Замовником і Учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. За положенням ч.6 ст.33 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється. Частино 1, 4-5, 7 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлен У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю. Моніторингом встановлено, що Замовником у примітках до проекту договору тендерної документації (файл: Додаток 4 Проект договору (1) (2). docx) зазначено, що проект договору не є остаточним і вичерпними, і може бути доповнений і скоригований під час укладання договору з учасником-переможцем закупівлі, за згодою сторін з урахуванням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". У відповіді на відзив позивач зазначив, що ні на стадії підписання, ні після підписання тендерного договору з ФОП ОСОБА_1 жодних змін чи доповнень до істотних умов договору не вносилось. Колегія суддів зазначає, що вищевказана інформація відображена з позначкою як примітка, та не визначена як умова в проекті договору до Тендерної документації, а саме у кінці Проекту договору, що є Додатком №4 до Тендерної документації, міститься примітка: "Проект договору не є остаточним і вичерпним, і може бути доповнений і скоригований під час укладення договору з учасником-переможцем закупівлі, за згодою сторін з урахуванням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що учасником має бути підтверджено документально в складі пропозиції. Замовник залишає за собою право змінювати основні вимоги до Договору у випадку зміни діючого цивільного, господарського законодавства і законодавства та законодавства у сфері закупівель". Колегія суддів зазначає. що положення ч. 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII надають право Замовнику зазначити у тендерній документації іншу інформацію яку він вважає за необхідне включити або яка передбачена законодавством. Проект договору та договір, якій укладено між третьою особою та позивачем, ідентичні. За Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII, окремі положення якого наведено вище, вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 41), а його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у тій же частині п`ятій статті 41). Умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю. Колегія суддів зазначає, що з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII замовникам слід керуватися приписами Цивільного кодексу України (залежно від виду договору істотні умови можуть змінюватися), статтею 180 Господарського кодексу України, з урахуванням вимог, передбаченими Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII. Істотні умови договору, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Приписами частини 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Аналіз положень частин 4, 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII дає підстави для висновку, що встановлені частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII заборони щодо зміни умов договору стосуються заборони на зміну істотних умов договору порівняно із змістом тендерної документації, і така заборона не стосується формального викладення певних пунктів договору в редакції відмінній від проєкту договору, якщо при цьому не змінюються істотні умови договору, і норми цієї статті не містять заборони на уточнення редакції певних пунктів проекту договору, які стосуються гарантій надання послуг виконавцем та спрямовані на захист замовника і не є істотними умовами договору у розмінні статті 638 Цивільного кодексу України. За таких обставин, відмінності у визначенні в укладеному договорі з переможцем процедури закупівлі не є порушеннями частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII та не може свідчити про нікчемність договору. Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 04.05.2022 року у справі №160/6513/21, від 20 квітня 2023 року у справі №160/13903/21. Наявні матеріали справи свідчать про відсутність змін істотних умов договору порівняно із змістом тендерної документації, що відповідно виключає порушення частини 6 статті 33, частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII. Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що висновок відповідача про порушення позивачем частини 6 статті 33, частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII не відповідає дійсним обставинам, оскільки відповідачем не враховано той факт, що, хоча тендерна документація і містила відповідне зазначення в примітках, однак сам договір залишився незмінним та відповідав змісту його проекту, долученому до такої тендерної документації. Також відповідно до змісту оспорюваного висновку встановлено, що за результатами проведеного аналізу тендерної пропозиції учасника ФОП " ОСОБА_2 " встановлено її не відповідність вимогам визначених Замовником у тендерній документації. Так, відповідно до пункту 6.1. розділу ІІІ. "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації Замовника вимагалось, що учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником. Відповідно Додатку №2 до тендерної документації "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі" у розділі підсумкова відомість ресурсів Замовником передбачено при використанні будівельних машин і механізмів застосування Бульдозера, потужністю 59 кВт [80 к.с.]. Учасником ФОП " ОСОБА_2 " листом від 19.11.2021 №58/11 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі" (файл: Листи, довідки.рdf - 20 листопада 2021 08:36) погоджено у повному обсязі необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі відповідно до тендерної документації Замовника, у тому числі і застосування Бульдозера потужністю 59 кВт [80 к.с.]. Колегія суддів зазначає, що у складі тендерної пропозиції та у наданій довідці про наявність матеріально-технічної бази та обладнання, технології від 19.11.2021 №58/11 (файл: Листи, довідки.рdf - 20.11.2021 09:18) відсутня інформація та підтверджуючі документи щодо наявності у власності ФОП ОСОБА_1 (оренди, тощо) Бульдозера, потужністю 59 кВт [80 к.с.]. Надані протягом строку проведення моніторингу пояснення (інформація) через електронну систему закупівель на запит 16.06.2022 щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі не спростували виявлених невідповідностей. В ході проведення моніторингу позивачем, як замовником, надавались пояснення, згідно яких, у тому числі зазначено, що в тендерній документації зазначена робота бульдозерами потужністю 59 кВт (80 к.с.). Переможцем торгів (ФОП " ОСОБА_2 ") надана цінова пропозиція (тендерна пропозиція) із заміною передбачених нормою машин та механізмів, а саме бульдозер на екскаватор, який є у підрядника. Іншої норми на розроблення ґрунту, засипку траншей і котлованів з використанням екскаватора в ресурсних кошторисних нормах не має. Склад робіт, передбачений нормою: розроблення ґрунту, переміщення ґрунту із засипкою траншей і котлованів можливо виконати також екскаватором. Заміна передбачених нормами машин та механізмів здійснюється згідно п.6.6.1.5 ДСТУ-НБД.1.1-2:2013 "Настанова визначення прямих витрат в вартості будівництва". Викладені положення надають підрядній організації право при визначених умовах застосовувати машини і механізми, які відрізняються від передбачених в ресурсних елементних кошторисних нормах. Головна умова при таких замінах - забезпечення належної якості виконаних робіт та щоб така заміна не приводила до подорожчання вартості будь якого виду робіт. Заміна передбачених нормами машин та механізмів виконується, як правило на стадії складання ціни пропозиції учасника конкурсних торгів, а потім відображається в договірній ціні узгодженій та підписаній замовником і підрядником. Узгоджена сторонами договірна ціна служить підставою для визначення вартості виконаних будівельних робіт в Актах по формі КБ-2В та проведення розрахунків за виконані роботи. Таким чином, згідно з довідкою наявності обладнання та матеріально-технічної бази від 19.11.2021 №10/11 учасником-переможцем ФОП " ОСОБА_2 " підтверджено наявність екскаватора CATEPILLAR 301.7D. Представником відповідача такі обґрунтування не спростовані, у тому числі не зазначено, яким чином вказані обставини вплинули на проведення торгів та належне виконання укладеного за їх наслідками договору, а відтак приймаються колегією суддів як недостатні. Між тим, у висновку зазначено, що відповідно до форм договірної ціни на будівництво Реконструкція водогону в с. Ісківці Лохвицького району Полтавської області" (3-тя черга), що здійснюється в 2021 році, яка міститься в тендерній пропозиції переможця торгів ФОП " ОСОБА_2 " зазначено, що договірна ціна є динамічна, визначена згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 та складена в поточних цінах станом на 19.11.2021. Згідно із Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 (далі Правила), визначення вартості будівництва при складанні ціни пропозиції учасника конкурсних торгів регламентується пунктом 6.2 цих Правил. Підпунктом 6.2.6 Правил визначено, що загальновиробничі та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н БД.1.1-3, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів). Так, відповідно до вимог розділу 5.3 Настанови щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405 (зі змінами), визначення підрядником на стадії визначення ціни договору адміністративних витрат здійснюється на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася у цій організації за попередній звітний період, та завантаженості будівельної організації. Аналізом тендерної пропозиції переможця торгів встановлено, що ФОП " ОСОБА_2 " відповідно до реєстраційних документів є фізичною особою-підприємцем, не має будівельної організації, та відповідно до документів, які містяться у складі наданої ним тендерної пропозиції, - не має апарату управління. З огляду на зазначене ФОП " ОСОБА_2 " не має підстав для нарахування у договірній ціні та в актах приймання виконаних будівельних робіт примірної форми №КБ-2в адміністративних витрат. З урахуванням роз`яснень Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.06.2013 "Про визначення вартості будівельних робіт, що виконуються фізичною особою-підприємцем із залученням державних коштів", які розміщенні на офіційному сайті Мінрегіону України, адміністративні витрати при складанні договірної ціни фізичною особою-підприємцем не враховуються. Водночас, відповідно до тендерної пропозиції ФОП " ОСОБА_2 " у договірну ціну на будівництво "Реконструкція водогону в с. Ісківці Лохвицького району Полтавської області" (3-тя черга), що здійснюється в 2021 році увійшли адміністративні витрати у розмірі 19152 грн, без урахування податків, чим, за твердженням відповідача, завищено вартість тендерної пропозиції. Стосовно посилань апелянта на те, що відсутність у складі тендерної пропозиції учасника обґрунтування адміністративних витрат на підставі бухгалтерського обліку за попередній звітний період, виключає підстави для нарахування у договірній ціні коштів на покриття адміністративних витрат будівельно - монтажних організацій у розмірі 19152 грн без урахування податків, колегія суддів зазначає наступне. Посилання відповідача на роз`яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.06.2013, відповідно до якого при складанні договірної ціни фізичною особою-підприємцем адміністративні витрати не враховуються, суд визнає необґрунтованими, оскільки це роз`яснення не є нормативно-правовим актом, не встановлює будь-яких обов`язкових правил, а тільки надає роз`яснення вже встановленим нормам. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності з наступними видами економічної діяльності: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. З 01.01.2014 є чинними ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва (32616)" (надалі - Стандарт). Згідно з розділом 1 Стандарту, цей стандарт установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі - будівництво). Цей стандарт носить обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Застосування даного стандарту обумовлюється договором. Стандартом визначено, що договірна ціна - це кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду. Прямі витрати у вартості будівництва визначаються за ДСТУ-Н Б Д.1.1-2, решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначаються розрахунково. До таких витрат належать, зокрема, адміністративні витрати будівельних організацій. При визначенні кошторисної вартості будівельних робіт загальновиробничі витрати, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій та прибуток визначаються відповідно до положень, встановлених ДСТУ-Н Б Д.1.1-3. Пунктом 5.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 "Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва (59411)", визначено, що адміністративні витрати будівельної організації, які враховуються у вартості об`єкту будівництва, - це загальногосподарські витрати, пов`язані з обслуговуванням та управлінням будівельною організацією, які не включаються до собівартості будівельних робіт. Перелік витрат, що враховуються показниками при обчисленні адміністративних витрат, наведено у додатку Г. Пунктом 5.3 Настанови встановлено правила визначення адміністративних витрат при складанні ціни пропозиції учасника конкурсних торгів, договірної ціни, при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт, зокрема, у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів адміністративні витрати визначаються підрядником на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася у цій організації за попередній звітний період. Для розрахунку показника адміністративних витрат необхідні дані про обґрунтовані адміністративні витрати, пов`язані з виконанням будівельних робіт, за даними бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також загальна нормативно-розрахункова трудомісткість виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в, додаток Т ДСТУ Б Д.1.1-1). Розрахунок адміністративних витрат виконується з використанням Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт і переліку адміністративних витрат (додаток Г). Підпунктом 5.3.4 Настанови визначено, що при обчисленні показника адміністративних витрат з переліку витрат, що за бухгалтерським обліком віднесено до адміністративних виключаються такі адміністративні витрати: витрати на врегулювання спорів у судових органах; відрахування будівельних організацій на утримання апарату управління будівельних об`єднань, в тому числі витрати на утримання корпорацій, асоціацій тощо; витрати на перебазування будівельних організацій; витрати, пов`язані з нарахуванням і виплатою дивідендів учасникам і засновникам будівельної організації (оплата повідомлень у засобах масової інформації, конвертів, послуг зв`язку); витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг); витрати з операційної оренди; витрати зі страхування майна; витрати, пов`язані з витратами на збут та іншими операційними витратами будівельної організації. Розраховані підрядною організацією показники адміністративних витрат, погоджені із замовником у договірній ціні, використовуються при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт. Усереднені показники адміністративних витрат (додаток Д) слугують орієнтиром і можуть використовуватися замовником для співставлення адміністративних витрат, обчислених в інвесторській кошторисній документації, з адміністративних витратами, розрахованими підрядною організацією при складанні договірної ціни (пункт 5.3.5 Настанови). Отже саме ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та Стандартом установлені основні правила з визначення вартості будівництва, які носять обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій. При цьому, Стандарт не обмежує його застосування суб`єктами в залежності від форми здійснення підприємницької діяльності, та відповідач не заперечує застосування Стандарту у спірних правовідносинах в цілому. Як зазначено вище, згідно із пунктом 5.3 Настанови для розрахунку показника адміністративних витрат є необхідними дані про обґрунтовані адміністративні витрати, пов`язані з виконанням будівельних робіт, за даними бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також загальна нормативно-розрахункова трудомісткість виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Частиною восьмою статті 19 ГК України не встановлено для громадян України, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці, однак законодавство не обмежує підприємців у праві ведення бухгалтерського обліку. Із врахуванням принципу недискримінації та рівних прав учасників процедури публічних закупівель, відсутності прямої заборони та несуперечливості суті правовідносин, суд зазначає про допустимість у фізичної особи-підприємця адміністративних витрат, як загальногосподарських витрат, пов`язаних з обслуговуванням та управлінням будівельною організацією, оскільки підприємець, як фізична особа, не виконує заявлені роботи з поточного ремонту самостійно (одноособово). Отже, у підприємця не виключаються витрати, зокрема, на врегулювання спорів у судових органах, витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг); витрати з операційної оренди; витрати зі страхування майна; витрати, пов`язані з витратами на збут. При цьому відповідач не обґрунтовує висновок неправильністю обчислення спірних адміністративних витрат. Таким чином, колегія суддів зазначає про недоведеність, у даному випадку, висновку про завищення вартості тендерної пропозиції на суму адміністративних витрат у розмірі 19152 грн без урахування податків. Зважаючи на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема щодо розірвання договору підряду №612 від 10.12.2021 шляхом укладення відповідної додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Надаючи оцінку заходам щодо усунення виявлених порушень, встановленим відповідачем, колегія суддів зазнчає наступне. Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Разом з цим Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII визначає самостійні підстави недійсності договору, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, які, на думку суду є переліком порушень Закону № 922-VIII за наявності яких договір слід вважати недійсним. Згідно з приписами ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону. Згідно з пп. 3 п. 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року за №43, основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів. Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів). З урахуванням наведених приписів чинного законодавства, правові підстави для розірвання договору підряду №612 від 10.12.2021 - відсутні. При цьому органом державного фінансового контролю у висновку не встановлено, що виявлені порушення в процедурі публічних закупівель матимуть негативний вплив для бюджету (матимуть наслідком зайве витрачання бюджетних коштів). У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання договору. Також у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості робіт, тим самим підтверджено відповідність такої вартості ринковим цінам. У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: "Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям". Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст. 5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнутому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу. Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб`єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності). Отже під час розгляду справи щодо оскарження висновку Східного офісу Держаудитслужби суд апеляційної інстанції керується принципом пропорційності та враховує співмірність між виявленим порушенням замовником торгів та засобам його усунення, що визначений суб`єктом владних повноважень. Дотримання принципу співмірності є гарантом захисту суб`єктів права у сфері публічних відносин та застосування найменш обтяжливих засобів до них збоку держави. З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі, відносно якого встановлені порушення, оцінка яким надана судом вище, та який вже фактично виконав всю роботу та отримав більшу частину коштів за вказану роботу, призведе до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів. Виявлене під час моніторингу порушення не знайшло свого підтвердження та в разі, якщо таке порушення мало би місце, то жодним чином не вплинуло на проведення процедури торгів в цілому та не призвело до негативних наслідків, що можна кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни. Зазначена у висновку відповідача невідповідність не могла також мати жодного впливу на результати закупівлі, який визначений за умовою найбільш вигідної ціни. Захід реагування є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак зауваження відповідача носить суто формальний характер та не знаходить свого підтвердження. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21 січня 2021 року у справі № 120/1297/20-а, від 27 травня 2021 року у справі № 520/646/19. Колегія суддів зазначає, що оскаржуваний висновок та вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання договору із суто формальної причини, яка не знайшла свого підтвердження, не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, по-перше, суть "виявленого порушення" жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси; по-друге, задоволення вказаної вимоги органу Держаудитслужби у випадку, що розглядається призведе до настання несприятливих наслідків. Здійснюючи моніторинг процедури закупівлі та формуючи оскаржуваний висновок відповідач мав би дотримуватись балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований моніторинг процедури закупівлі та прийнятий за його результатами висновок. Отже суд першої інстанції обґрунтовано і законно визнав протиправним та скасував висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-12-016900-а, як такий, що не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Східного офісу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 по справі № 440/6272/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова