Постанова Дніпровський апеляційний суд № 243/1055/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8741/23 Справа № 243/1055/22 Суддя у 1-й інстанції - Д.В.Воронков Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2023 року м.Кривий Ріг справа № 243/1055/22 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О., суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П., секретар судового засідання Гладиш К.І. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 травня 2023 року, яке ухвалено суддею Воронковим Д.В. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять, УСТАНОВИВ: В січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 06 березня 2019 року державним нотаріусом Першої єнакіївської державної нотаріальної контори позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді, зокрема, недоотриманої пенсії у розмірі 6 999,29 грн, яку ОСОБА_2 фактично прийняв після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових справ. Позивач звернувся до відповідача з питання виплати пенсії, але отримав відмову, яка обґрунтована тим, що сума недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 розрахована згідно ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та залежить від дати звернення особи, що має право на отримання такої пенсії до територіального органу ПФУ. Позивач звернувся до ПФУ з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому суми пенсії належні до виплати відсутні. Позивач зазначає, що дане рішення відповідача не відповідає чинному законодавству України, є таким, що перешкоджає реалізації прав позивача, як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна. В зв`язку з наведеним вище позивач просив суд обов`язати відповідача виплатити на його користь грошові кошти в розмірі 6 999,29 грн та стягнути судові витрати по справі. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 травня 2023 року позов задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію матері позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 6 999 грн 29 коп. Стягнуто зГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 травня 2023 року та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні заявлених вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що управлінням було виплачено позивачу 1/2 частину пенсії після померлої матері ОСОБА_3 , яку успадкував позивач, а у виплаті 1/2 частини пенсії після померлої матері у розмірі 6 999,29 грн, яку успадкував батько позивача, було відмовлено на підставі ч. 1, 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Апелянт вважає, що управлінням не було допущено порушень при здійсненні владних повноважень щодо прав позивача, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16. У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, з наступних підстав. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками у свідоцтві про народження записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22 квітня 1970 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , про що 25 липня 2017 року Слов`янським міським відділом ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 1186 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . Батько позивача ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї дружини у встановленому законом порядку, але своїх спадкових справ не оформив, свідоцтво про право на спадщину після смерті дружини не отримав. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що 22 серпня 2018 року Слов`янським міським відділом ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 1534 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 . ОСОБА_1 отримав в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину, яка складається з: грошового внеску з нарахованими відсотками, який знаходиться у філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» у ТВБВ № 10004/0271 на рахунку № НОМЕР_4 сума залишку 40 253,97 грн, належних померлому ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою ПАТ «Державний ощадний банк України» № 46/12-05/2748/3999 БТ від 13 лютого 2019 року; з недоотриманої пенсії у розмірі 20 193,08 грн, що належали померлому ОСОБА_2 , що підтверджується листом Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 17796/03 від 04 жовтня 2018 року, а також недоотриманої пенсії у розмірі 6 999,29 грн, що належала дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується листом Покровського об`єднаного управління ПФУ Донецької області № 1902/07/25-1 від 22 лютого 2019 року, яку ОСОБА_2 прийняв у спадщину, але не оформив своїх спадкових справ. Позивачу листами ГУ ПФУ в Донецькій області від 29 жовтня 2021 року та 29 листопада 2021 року було відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_3 з підстав відсутності недоотриманої пенсії спадкодавцем відповідно до вимог п.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що загальна сума невиплаченої пенсії, яка увійшла до спадкової маси, складає 6 999,29 грн та дана спадщина оформлена відповідно до законодавства України. Відповідач відмовляється виплатити пенсію, посилаючись на норми ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому позивачу повинна бути виплачена відповідачем недоотримана пенсія ОСОБА_3 , у розмірі 6 999,29 грн., як майно, яке увійшло до складу спадщини.. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно за ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Суд зазначає, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Відповідно до частин 3,4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України). Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 отримав в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину, яка складається з: грошового внеску з нарахованими відсотками, який знаходиться у філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» у ТВБВ № 10004/0271 на рахунку № НОМЕР_4 сума залишку 40 253,97 грн, належних померлому ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою ПАТ «Державний ощадний банк України» № 46/12-05/2748/3999 БТ від 13 лютого 2019 року; з недоотриманої пенсії у розмірі 20 193,08 грн, що належали померлому ОСОБА_2 , що підтверджується листом Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 17796/03 від 04 жовтня 2018 року, а також недоотриманої пенсії у розмірі 6 999,29 грн, що належала дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач перешкоджає реалізації права позивача, як власника майна в порядку спадкування, на отримання недоотриманої пенсії після померлого ОСОБА_2 та наявності правових підстав для стягнення з відповідача недоотриманої пенсії в розмірі 6 999 грн 29 коп. що належала дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доводи апеляційної скарги про про те, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії, в тому числі і спадкоємцями за законом колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне. ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна. При цьому колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що управлінням було виплачено позивачу 1/2 частину пенсії після померлої матері ОСОБА_3 , яку успадкував позивач, а у виплаті 1/2 частини пенсії після померлої матері у розмірі 6 999,29 грн, яку успадкував батько позивача, було відмовлено на підставі ч. 1, 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, оскільки дійсно, позивачу 1/2 частину пенсії після померлої матері ОСОБА_3 , яку успадкував позивач, при цьому, відповідно до свідоцтва про спадщину за законом від 06 березня 2019 року позивач, ісля смерті батька ОСОБА_2 успадкував недоотриману пенсію у розмірі 6 999,29 грн, що належала дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення та викласти її в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3 виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 недоотриману пенсію матері позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 6 999 (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 29 коп., яка була прийнята у спадщину батьком ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка увійшла до складу спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 ». В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та має бути залишено без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити частково. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 травня 2023 року змінити. Викласти резолютивну частину вішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 травня 2023 року в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3 виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 недоотриману пенсію матері позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 6 999 (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 29 коп., яка була прийнята у спадщину батьком ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка увійшла до складу спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 ». В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 05 грудня 2023 року. Головуючий: Судді: