Ухвала КАС ВС № 560/531/22

УХВАЛА 04 грудня 2023 року м. Київ справа №560/531/22 адміністративне провадження № К/990/34500/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А., під час розгляду в порядку письмового провадження справи №560/531/22 за позовом Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 (головуючий суддя Шидловський В.Б., судді: Боровицький О.А., Курко О.П.), ВСТАНОВИВ: У січні 2022 року Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення №1/13-04 від 11.11.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області; - визнати дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області при винесенні рішення №1/13-04 від 11.11.2021 протиправними; - зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області утриматися від здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних котів, та інших фінансових установ ДП "Науково технічний комплекс "Завод точної механіки". В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 17.11.2021 Головне управління ДПС у Хмельницькій області протиправно, за відсутності умов, передбачених Податковим кодексом України, на підставі рішення заступника керівника Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1/13-04 від 11.11.2021 видало інкасові доручення та здійснило їх надіслання в банки, у яких відкриті рахунки Товариства. Однак суми, заявлені до списання, а саме 2418475,70 грн та 3071101,75 грн є предметом спору у іншій справі, а відтак сума боргу, заявлена контролюючим органом до списання, є неузгодженою, а спірне рішення щодо стягнення податкового боргу передчасним та незаконним. Крім того, Товариство наголошує на існуванні у нього переплати грошових зобов`язань, що, у свою чергу, унеможливлює прийняття контролюючим органом рішення про стягнення боргу на підставі п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України (далі також - ПК України). Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2022 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1/13-04 від 11.11.2021. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2021 у справі № 560/8571/21 адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" задоволено; стягнуто з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 5860314,15 грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу. Товариство оскаржило зазначене рішення суду в апеляційному порядку, про що одночасно повідомило Кам`янець-Подільське управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України заступник начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийняв рішення №1/13-04 від 11.11.2021, яким вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ДП "НТК "ЗТМ". Вважаючи дії щодо прийняття рішення про стягнення коштів з рахунків у банках та саме рішення передчасними та незаконними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у контролюючого органу були наявні усі правові підстави для прийняття рішення від 11.11.2021 №1/13-04 про стягнення коштів ДП "НТК "ЗТМ" з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність зобов`язань держави в особі будь-якого державного (контролюючого) органу перед платником податків щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з будь-якого податку чи збору унеможливлює стягнення податкового боргу на підставі рішення контролюючого органу без звернення до суду. З рішенням апеляційного суду не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2022. Відповідач зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме п.95.5 ст.95 ПК України (підстави прийняття рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків без звернення до суду за наявності, при цьому, переплат у такого платника податків зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів). Контролюючий орган вважає, що наявність переплат грошових зобов`язань у платника податків не встановлює обов`язку держави щодо повернення останньому помилково та/або надміру сплачених зобов`язань. Верховний Суд ухвалою від 21.12.2022 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Під час касаційного перегляду колегія суддів встановила, що висновки Верховного Суду у питанні застосування п. 95.5 ст. 95 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є сформованими (постанови від 16.10.2018 у справі № 826/2352/15, від 26.03.2019 у справі №826/10755/15, від 25.09.2019 у справі № 826/3439/15, від 31.10.2023 у справі №520/3086/2020). Так, у вищевказаних постановах Верховним Судом зазначено, що Законом України від 21.12.2016 № 1797-У1ІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797- VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, змінено механізм стягнення коштів з рахунків платника у банках, зокрема пункт 95.5 статті 95 ПК України (чинний на час виникнення спірних правовідносин) доповнено абзацами другим-шостим, відповідно до яких: у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань. У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувана до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платник) податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким чином, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наступних умов: 1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати; 2) податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень; 3) відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань. Відтак, приписами вищевикладеної норми визначено право керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) прийняти рішення про стягнення коштів платника податків, проте тільки у випадку наявної сукупності перелічених умов. При цьому, наявність зобов`язань держави в особі будь-якого державного (контролюючого) органу перед платником податків щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з будь-якого податку чи збору унеможливлює стягнення податкового боргу на підставі рішення контролюючого органу без звернення до суду. Отже, лише сукупність вказаних обставин наділяє правом керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків такого платника у банках у рахунок погашення податкового боргу. З огляду на вказане, Верховним Судом зроблено висновок, що зазначена норма закону імперативно встановлює право керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків лише у разі наявності умов, зокрема, відсутності зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань. Як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій у цій справі встановлено, що у Товариства обліковується переплата з податку на нерухоме майно, рентної плати за спеціальне використання води, екологічного податку, надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях. Крім того, позивач 09.11.2021 звернувся до контролюючого органу із заявою про повернення надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб. Таким чином, суд апеляційної інстанції констатував, що станом на дату прийняття спірного рішення у Товариства була наявна переплата зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, тобто існувало зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків надміру сплачених ним грошових зобов`язань, що унеможливлює застосування контролюючим органом стягнення податкового боргу у спосіб, передбачений пункту 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України. Відповідачем у свою чергу не доведено відсутність зобов`язань держави щодо повернення позивачеві помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, що є обов`язковою умовою для застосування процедури погашення податкового боргу на підставі пункту 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України. З огляду на викладене, колегія суддів стверджує, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 16.10.2018 у справі № 826/2352/15, від 26.03.2019 у справі №826/10755/15, від 25.09.2019 у справі № 826/3439/15, від 31.10.2023 у справі №520/3086/2020. Відтак, довід контролюючого органу у касаційній скарзі про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не знайшов свого підтвердження. Інші доводи касаційної скарги не були підставою для відкриття касаційного провадження. Враховуючи, що колегією суддів після відкриття касаційного провадження встановлено, що Верховний Суд вже виклав висновок з питання застосування норми права у подібних правовідносинах і суд апеляційної інстанції ухвалив рішення відповідно до такого висновку, наявні підстави для застосування наслідків, визначених пунктом 4 частини першої статті 339 КАС України, і закриття касаційного провадження у справі. Порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 КАС України, колегією суддів не встановлено. Керуючись статтями 339, 341, 345, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 у справі №560/531/22, відкрите на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - закрити. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.П. Юрченко М.М. Гімон І.А. Васильєва , Судді Верховного Суду