Постанова 4815 № 565/820/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 листопада 2023 року м. Рівне Справа № 565/820/23 Провадження № 22-ц/4815/984/23 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В. секретар судового засідання Пиляй І. С. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Виконавчий комітет Вараської міської ради розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вараської міської ради на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22 червня 2023 року у складі судді Малкова В. В., ухвалене в м. Вараш Рівненської області о 09 годині 14 хвилин, повний текст рішення складено 22 червня 2023 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Вараської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що постановою Рівненського апеляційного суду від 16.02.2023 року рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03.05.2022 року про поновлення позивача на роботі залишено без змін. Відповідно до розпорядження міського голови №62-Рос-23-1100 від 15.03.2023 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » її поновлено на посаді та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 164870 гривень 64 копійок, однак відмовлено у виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня ухвалення рішення про поновлення на роботі судом до дня фактичного поновлення, тобто з 04.05.2022 року по 13.03.2023 року. Просила суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.05.2022 року по 13.03.2023 року в сумі 169 450 гривень 50 копійок. Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22 червня 2023 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі з 04.05.2022 року до 13.03.2023 року за 222 робочих дні в розмірі 169 450 гривень 38 копійок. Стягнуто з Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмір 1 694 гривні 50 копійок. Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, Виконавчий комітет Вараської міської ради оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі пояснює, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03.05.2022 року у справі №565/1006/21 за позовом ОСОБА_1 до міського голови м.Вараш Мензула Олександра Павловича, Виконавчого комітету Вараської міської ради про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позовні вимоги задоволені повністю. З метою негайного та в межах чинного законодавства виконання цього рішення в частині поновлення ОСОБА_1 посаді завідувача господарством відділу господарського забезпечення виконавчого комітету Вараської міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу заробітної плати за один місяць, Виконавчий комітет Вараської міської ради10.05.2022 року звернувся до Кузнецовського міського суду Рівненської області із заявою і роз`яснення рішення суду, де просив роз`яснити, як поновити позивачку, якщо на момент прийняття рішення (03.05.21 року) у структурі Виконавчого комітету Вараської міської ради та штатному розписі була відсутня посада завідувача господарством відділу господарського забезпечення Виконавчого комітету Вараської міської ради; з якої дати має бути поновлена позивачка (в рішенні суду була відсутня така дата); яка саме сума «заробітної плати за один місяць» повинна бути стягнута з Виконавчого комітету Вараської міської ради на користь ОСОБА_1 . Додає, що ухвалою від 18.05.2022 року суд відмовив Виконавчому комітету Вараської міської ради у роз`ясненні рішення суду від 03.05.2022 року у справі №565/1006/21. Зазначає, що з метою негайного виконання рішення суду в частині стягнення коштів за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 та на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2022 року ВП №68990586 міський голова м.Вараш видав розпорядження №98-Род-22-1520 від 23.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_1 було нараховано та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць з 25.06.2021 року, а решту суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 149604,84 грн. (без урахування податків та зборів) було нараховано та виплачено ОСОБА_1 згідно розпорядження міського голови №52-Род-23-152-0 від 23.02.2023, тобто після набрання законної сили рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області у справі №565/1006/21. Стверджує, що наведені дії доводять, що виконкомом було виконано рішення суду у справі №565/1006/21 в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в повному обсязі без будь-яких затримок, оскільки такі дії належать до кола повноважень відповідача, та не залежать від інших фізичних та юридичних осіб. Покликається на тривалу процедуру внесення змін до структури виконавчих органів Вараської міської ради, яка, при цьому, не залежала від волі відповідача. Зазначає, що розпорядженням міського голови від 15.03.2023 року №62-Рос-23-1100 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » ОСОБА_1 поновлено на посаді завідувача господарством відділу господарського забезпечення виконавчого комітету Вараської міської ради. Доводить, що затримка виконання рішення суду у справі №565/1006/21 в частині негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді була зумовлена об`єктивними причинами, які не залежали від волі відповідача, а відтак правові підстави вимагати від відповідача вчинення дій, які виходять за межі повноважень, відсутні. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу відхилити. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03.05.2022 року в справі № 565/1006/22, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 16.02.2023 року, позивачку ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді завідуючого господарством відділу господарського забезпечення Виконавчого комітету Вараської міської ради, стягнуто на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 164 870, 64 грн. з червня 2021 до 02 травня 2022 року. Рішення суду в частині поновлення на роботі допущене судом до негайного виконання. Судом також встановлено, що відповідач рішення суду в частині поновлення позивача на роботі виконав несвоєчасно: позивач була поновлена на роботі 15 березня 2023 року розпорядженням Вараського міського голови № 62-Рос-23-1100. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказувала про те, що неправомірними діями відповідача, які полягають у невиконанні рішення суду про негайне поновлення на роботі, порушено її трудові права, а також нею втрачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту ухвалення рішення про поновлення на роботі судом до дня фактичного поновлення, тобто з 04.05.2022 року по 13.03.2023 року. Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. У відповідності з положеннями ч. 2 ст. 235 КЗпП, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Згідно з ч.5 ст. 235 КЗпП, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. За змістом ст.236 КЗпП в разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Зазначена норма передбачає обов`язок власника поновити незаконно звільненого працівника шляхом видачі наказу про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді. Рішення про поновлення на посаді незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню відразу після його оголошення судом. Така норма закону є імперативною, не допускає будь-яких альтернатив дій відповідача як роботодавця, з огляду на що посилання останнього в апеляційній скарзі на існування поважних причин несвоєчасного виконання рішення суду як на підставу звільнення його від відповідальності у вигляді стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постановою Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 823/1243/18 (№ К/9901/53944/18) встановлено, що поважними причинами невиконання рішення суду відповідно до норм чинного законодавства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Європейський суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії»). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» № 2132/02 від 13.06.2006, рішення «Ліпісвіцька проти України» № 11944/05 від 12.05.2011). Крім того, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невіддільною частиною судового процесу. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» від 26.04.2005 та у справі «Крищук проти України» від 19.02.2009). Оскільки рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області в справі № 565/1006/22 в частині поновлення позивача ОСОБА_1 на роботі підлягало негайному виконанню, однак виконане відповідачем невчасно, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання цього рішення. Оскаржуване рішення суду містить необхідні розрахунки суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, здійснені у відповідності до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 (із наступними змінами та доповненнями). Рішенням Кузнецовського міського суду в справі № 565/1006/22 середньоденна заробітна плата позивача визначена в розмірі 763,29 грн. (за два календарних місяці, що передували дню звільнення позивача з роботи), час затримки виконання рішення суду з 04.05.2022р. до 13.03.2023р. 222 робочих дні, з огляду на що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі в становить 169 450 гривень 38 копійок. Виплата середнього заробітку проводиться за час вимушеного прогулу та законом України не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин, такий правовий висновок зробив Верховний Суд України 25 травня 2016 року. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Оцінюючи обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, що їх регулюють, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Оскаржуване рішення постановлене місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вараської міської ради залишити без задоволення. Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22 червня 2023 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 листопада 2023 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Боймиструк С. В. Хилевич С. В. Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Суддя Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н. М. 30 листопада 2023 року