Постанова 4813 № 521/17835/23

Номер провадження: 33/813/1527/23 Номер справи місцевого суду: 521/17835/23 Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А. Доповідач Дришлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.11.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І., при секретарі судового засідання Козловій В.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеса від 26 липня 2023 року по адміністративній справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Малиновського районного суду м. Одеса від 26 липня 2023 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн (а.с. 20-21). Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просила суд оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги пояснення особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та відповідно пояснення свідка ОСОБА_2 , згідно яких остання підтверджувала відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. При цьому, апелянт стверджує, що зазначені обставини справи підтверджуються також відеозаписом, долученим до матеріалів справи працівниками поліції (а.с. 24-26). В судовому засіданні апелянт апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі. Також за клопотанням сторони було повторно допитана ОСОБА_3 , та до матеріалів справи було приєднано акт виконаних робіт від 27.06.2023 року ФОП ОСОБА_4 щодо автомобіля ОСОБА_1 , що, на думку апелянта, повністю підтверджує факти на які вона посилалась і в спілкуванні з працівниками поліції, і в суді першої інстанції. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта та його представника апеляційний суд виходить з наступного. Приймаючи оскаржуване рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останньої у вчиненні правопорушення підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та доданими до справи матеріалами відеофіксації. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає необхідним зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 027380 зафіксовано, що ОСОБА_1 26.06.2023 керувала транспортним засобом «Grand Cherokee», д.з. НОМЕР_1 біля будинку 17-Б по вул. Стовбова в м. Одеса з явними ознаками алкогольного сп`яніння, яка, на думку працівників поліції, виразилась в порушенні мови, порушенні координації рухів, поведінці, що не відповідає обстановці, та яка відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Разом з тим, наявний в матеріалах справи відеозапис починається з моменту коли працівник поліції задає питання куди прямує ОСОБА_1 , яка в свою чергу відповідає, що нікуди вона не прямує, а на запитання щодо включеного двигуна пояснює, що акумулятор розрядився, машина стара, в машині знаходиться сама і нічого не перевозить. З відеозапису вбачається, що транспортний засіб стоїть за межами полоси для руху транспортних засобів. Співставлення поведінки та особливостей мови в залі судового засідання (апелянт здійснював самопредставництво) та зафіксованої на нагрудній камері, свідчить про їх притаманність апелянту, а не про їх особливість, що була, на думку працівників поліції, обумовлена, вживанням алкоголю. З оригіналу акту виконаних робіт від 27.06.2023, що було приєднано до матеріалів справи, вбачається що ФОП ОСОБА_4 в автомобілі ОСОБА_1 було проведено діагностику системи зарядки автомобіля, ремонт генератора (заміна підшипників, облікового вузла та реле зарядки), надана послуга зняття та установки генератора, придбано та замінено привідний пасок. Таким чином, пояснення ОСОБА_1 , зокрема ті, що надавались суду першої інстанції письмово в частині несправності автомобіля, які змусили її відмовитись від виключення двигуна (а.с. 16-17), знайшли своє підтвердження. Суд першої інстанції не надав оцінку поясненням свідка ОСОБА_3 , яка двічі будучи допитана під присягою (другий раз в суді апеляційної інстанції), пояснила, що вони з ОСОБА_1 у вихідний день поїхали до її батьків у м. Біляївку, у зв`язку з тим, що акумулятор автомобіля потрібно було зарядити, вони виїхали до м. Одеси після 00:00, за кермом була вона, а ОСОБА_5 була пасажиром, доїхавши до місця свого проживання ОСОБА_5 залишилася в автомобілі, а вона пішла до себе додому, тому що там її чекала дитина, а ОСОБА_5 відмовилася йти до неї додому ночувати, а хотіла щоб вона завезла її до місця її проживання. Через те, у них вийшов конфлікт, а ОСОБА_1 залишилась біля її будинку з включеним двигуном. При цьому підтвердила, що вона не прийняла дзвінок, який здійснила ОСОБА_1 , який було зафіксовано нагрудною камерою, оскільки вже спала та вимкнула телефон. За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні. Версія подій, якої ОСОБА_1 послідовно притримувалась під час розгляду справи в суді знайшла своє підтвердження та не протирічить фіксації проведеної працівниками поліції під час оформлення адміністративних матеріалів. В свою чергу, апеляційний суд зауважує, що під час оформлення відповідних матеріалів працівниками поліції перевірка пояснень ОСОБА_1 та їх оцінка в контексті обставин справи не проводилась. Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а апеляційним судом встановлено відсутність доказів керування транспортним засобом, що є обов`язковим елементом об`єктивної сторони для притягнення особи до відповідальності, то апеляційний суд скасовує прийняту постанову та закриває провадження у справі. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Малиновського районного суду м. Одеса від 26 липня 2023 року скасувати, провадження у справі закрити. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк