Постанова 4818 № 638/1937/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 29 листопада 2023 року м. Харків Справа № 638/1937/19 Провадження № 22-ц/818/1349/23 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б., за участю секретаря судового засідання : Носової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича, Державного підприємства «Сетам», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року, ухвалене суддею Штих Т.В., - В С Т А Н О В И В : У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича, Державного підприємства «Сетам», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними. В обгрунтування позову зазначає, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №638/14775/17 від 06 грудня 2017 року було стягнуто з неї на користь ОСОБА_2 3 209 446грн. На підставі цього рішення суду, 05 лютого 2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист №638/14775/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 3 209 446грн. В рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки двокімнатну квартиру загальною площею 61,3кв.м розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із застосування процедури визначеної ст.38 Закону України «Про іпотеку». Вказаний лист було пред`явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Близнюкову Ю.В.. Останнім було відкрито виконавче провадження №55822099, в рамках якого двокімнатна квартира загальною площею 61,3кв.м розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була виставлена на торги за лотом №305393, які були призначені на 29 жовтня 2018 року. 29 жовтня 2018 торги по лоту №305393 пройшли успішно, про що було складено Протокол про проведення електронних торгів № 383219, квартиру було продано учаснику №13 ОСОБА_4 . Виконавчі дії проводились приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. на протязі 2018 року, в тому числі з серпня по листопад 2018 року, в той час, як рішенням Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 14 серпня 2018 року приватний виконавець Харківського виконавчого округу Близнюков Ю.В. був позбавлений повноважень в цей час. Вважає, що ухвалюючи рішення від 06 грудня 2017 року Дзержинський районний суд вийшов за межі встановлених законом повноважень, вирішивши долю спірної квартири, дозволивши звернення стягнення на неї шляхом надання права продажу будь-якій особі. На її думку реалізація належного їй майна на електронних торгах грубо порушує її майнові права власника цього майна. Просить суд визнати недійсними електронні торги №305393 з реалізації арештованого нерухомого майна - двокімнатної квартири загальною площею 61,3кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , результати оформлені протоколом № 365978 проведення електронних торгів від 29 жовтня 2018 року. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , просить суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги, окрім обставин викладених у позовній заяві, зазначає що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що постановою Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №638/14775/17 заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 січня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано і у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Таким чином, електронні торги були проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню. Крім того, звертає увагу апеляційного суду на те, що суд першої інстанції не вирішив питання про склад учасників процесу та не залучив до участі у справі усіх сторін правочину. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушень з боку приватного виконавця Близнюкова Ю.В. не виявлено, виконавчі дії проводились в межах діючого законодавства України, а позовна заява була подана до суду з пропущеним строком на її подання. Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного. Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 02 червня 2010 року у сумі еквівалентній 100 000 доларів США, 3% річних у сумі 19 250 доларів США, всього в сумі еквівалентній 119 250 доларів США, що на час пред`явлення позову складає 3 209 446 гривень. В рахунок погашення заборгованості, за договором позики від 2 червня 2010 року у сумі еквівалентній 100 000 доларів США, 3% річних у сумі 19 тисяч 250 доларів США, всього в сумі еквівалентній 119 250 доларів США, що на час пред`явлення позову складає 3 209 446 гривень, звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 61,3кв.м, житловою площею 35,6кв.м, яка розташована на першому поверсі 5 поверхового будинку, - із застосуванням визначеної ст. 38 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_2 права продажу предмета іпотеки будь-якій третій особі - покупцю на її власний розсуд за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з можливістю здійснення ОСОБА_2 всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для здійснення продажу предмету іпотеки; Вжито заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки шляхом передачі його в управління ОСОБА_2 на період до його реалізації. Встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за 800 000грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 7 000грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1320грн. На виконання вказаного заочного рішення суду 05 лютого 2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист №638/14775/17, який було пред`явлено на виконання. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. від 16 лютого 2018 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №638/14775/17. В рамках вказаного виконавчого провадження 29 жовтня 2018 року відбулися електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_2 . Як вбачається із протоколу №365978 проведення електронних торгів, які відбулися 29 жовтня 2018 року (лот №305393) переможцем торгів став ОСОБА_4 . Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича, Державного підприємства «Сетам», третя особа: ОСОБА_2 , як на підставу позову посилалася на те, що виконавчі дії щодо виконання заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року проводилися приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. на протязі 2018 року, в той час як останній був позбавлений повноважень в цей час на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 14 серпня 2018 року. Вказане, на її думку є підставою для визнання електронний торгів від 29 жовтня 2018 року недійсними. Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства. За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження). Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто це правочин. Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18). У пункті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 09 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Частина 1 ст.48 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Частиною 2 ст.51 ЦПК України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, саме на позивача покладено обов`язок визначати коло відповідачів у справі, предмет та підстави позову. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц. Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача суд вирішує у підготовчому засіданні (пункт 4 частини другої статті 197 ЦПК України). Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог. Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Водночас установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 пред`являючи позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів №305393 з реалізації арештованого нерухомого майна - двокімнатної квартири загальною площею 61,3кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , результати оформлені протоколом №365978 проведення електронних торгів від 29 жовтня 2018 року, відповідачем зазначила приватного виконавця Близнюкова Ю.В. та ДП «Сетам». Разом з тим, ОСОБА_4 , який фактично є стороною договору купівлі-продажу спірної квартири, не був залучений до участі у справі, хоча рішення суду у даній справі може безпосередньо вплинути на його права та обов`язки. Як свідчать матеріли справи ОСОБА_1 в суді першої інстанції, до закриття підготовчого провадження (20 липня 2021 року) неодноразово заявлялось клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 в порядку ст.51 ЦПК України (т.І, а.с.150, 194). Так, відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Разом з тим, в матеріалах справа відсутня ухвала суду з приводу залучення ОСОБА_4 до участі у справі в якості співвідповідача. При цьому, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості на стадії апеляційного розгляду вирішити питання щодо залучення до участі у справі ОСОБА_4 в якості співвідповідача. Суд першої інстанції не з`ясував належний склад відповідачів за заявленими позивачкою вимогами та всупереч принципу судового керівництва, який фактично сформульований у ч. 5 ст. 12 ЦПК України та діє з метою забезпечення виконання основного завдання цивільного судочинства, ст. 2 ЦПК України, з порушенням ч. 2 ст. 214 ЦПК України не спрямовував судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи в межах предмета позову, внаслідок чого припустився процесуальної помилки у вирішенні спору: за відсутності відповідача ОСОБА_4 неповно з`ясував дійсні обставини справи та розглянув справу без участі належного відповідача. Таким чином, за відсутності належного складу відповідачів при розгляді справи судом першої інстанції та відповідно до змісту норми ч. 6 ст. 367 ЦПК України щодо меж апеляційного розгляду, у суду апеляційної інстанції немає повноважень розглянути по суті та перевірити обґрунтованість доводів скарги щодо доведеності позову та ухвалити з цього приводу нове рішення по суті заявлених вимог. Такі аргументи та докази мають бути спочатку розглянуті судом першої інстанції у новому провадженні, з належним складом учасників справи, яке, за бажанням, не позбавлена можливості ініціювати ОСОБА_1 . Згідно п.п.1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на те, що при ухваленні рішенні районним судом було допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм процесуального права та до неправильного вирішення справи, тому колегія суддів на підставі п.п.1, 4 ч. ст. 376 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу, змінює оскаржене рішення в частині мотивів відмови у задоволенні позову. Керуючись ст.ст.367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову. Мотивувальну частину рішення викласти в редакції цієї постанови. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 01 грудня 2023 року. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.В. Маміна В.Б. Яцина