Постанова 4852 № 160/7002/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/7002/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 року в адміністративній справі №160/7002/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому позивач просить суд: - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.11.2022 року номер справи 184050001375 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо не врахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до трудового стажу період навчання в Криворізькому Коксохімічному Технікумі з 01.09.1973 року по 01.07.1977 року; період роботи з 11.09.1987 року по 05.01.1989 року на посаді інженера по газовому обладнанню в совгоспі "Ямський"; період роботи з 22.08.1991 року по 28.11.1991 року камянщиком в Славянському районному кооперативному виробниче об`єднання "Стройматеріали"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.11.2022 року до загального трудового стажу період роботи з 01.09.1973 року по 01.07.1977 року; період роботи з 11.09.1987 року по 05.01.1989 року на посаді інженера по газовому обладнанню в совгоспі "Ямський"; період роботи з 22.08.1991 року по 28.11.1991 року камянщиком в Славянському районному кооперативному виробниче об`єднання "Стройматеріали" та здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми пенсії з 17.11.2022 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком та надав всі необхідні документи. Проте, позивач було отримано рішення про відмову у призначенні пенсії. Згідно даного рішення позивачу не зараховано до загального стажу періоди згідно трудової книжки. Вказаним рішенням зазначено, що необхідний страховий стаж становить від 19 до 29 років, натомість страховий стад заявника складає 13 років 08 місяців 01 день, тобто відповідачем не було враховано 3 роки 09 місяців навчання у навчальному закладі, 1 рік 03 місяці 25 днів стажу, 03 місяця 06 днів, які в сумарному вираженні разом з зарахованим стажем позивача надають йому право на отримання пенсії за віком. Позивач оскаржуване рішення вважає протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення. Рішенням від 04.07.2023 року в адміністративній справі №160/7002/23 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, Держпром, 3 ПІД`ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) від 25.11.2022 року №184050001375 про відмову в призначенні пенсій ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, Держпром, 3 ПІД`ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до загального стажу період навчання з 01.09.1973 року по 01.07.1977 року; період роботи з 11.09.1987 року по 05.01.1989 року та з 22.08.1991 року по 28.11.1991 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, Держпром, 3 ПІД`ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 17.11.2022 року про призначення пенсії за віком. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що саме трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника та на підставі трудової книжки визначається трудовий стаж позивача за спірний період, тоді як власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.11.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Листом від 29.11.2022 року за №0400-010216-8/120875 Відділом обслуговування громадян №13 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ОСОБА_1 рішення за результатом розгляду його заяви про призначення пенсії від 17.11.2022 року. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.11.2022 року №184050001375, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії. В рішенні від 25.11.2022 року №184050001375зазначено зокрема наступне. Необхідний вік становить 60 років. Вік заявника 64 роки. Необхідний страховий стаж становить від 19 до 29 років. Страховий стаж заявника становить 13 років 08 місяців 01 день. У разі відсутності починаючи з 01.01.2018 року страхового стажу, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу від 19 років до 29 років. За наданими документами до загального стражу не зараховано періоди згідно трудової книжки: навчання з 01.09.1973 по 01.07.1977, оскільки відсутні дата видачі диплома; з 11.09.1987 по 05.01.1989, оскільки наявне виправлення в даті звільнення, з 22.08.1991 по 28.11.1991, оскільки відсутні номер та дата наказу про звільнення. Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу. Не погоджуючись із рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, який діє з 01.01.2004. Згідно із ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV Розділу XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №

637. Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Така ж норма міститься і в п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка. Матеріалами справи підтверджується, що досягнувши 59 річного віку, позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 зі зменшенням пенсійного віку при наявності 14 років 04 місяців 08 днів пільгового та 27 років 05 місяців 02 днів загального страхового стажу, як про це зазначає сам позивач у поданому позові. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у рішенні відповідача-2 також зазначено, що страховий стаж позивача становить 27 років 05 місяців 02 дні, при цьому, до його складу не зараховано період роботи в колгоспі з 05.03.90 р. по 12.11.90 р., оскільки заявником не надана довідка про періоди роботи на підставі записів про трудову участь з урахуванням виробленого мінімуму. На думку колегії суддів апеляційної інстанції щодо не зарахування періоду навчання з 01.09.1973 по 01.07.1977, оскільки відсутні дата видачі диплома Пунктом «д» ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) встановлено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Згідно із пунктом 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Позивачем до позовної заяви додано архівну довідку від 07.12.2022 №04-43/35 видану Відокремленим структурним підрозділом «Криворізький технічний фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій», згідно якої ОСОБА_1 дійсно навчався на денному відділенні у Криворізькому коксохімічному технікумі за спеціальністю «Технологія коксохімічного виробництва». Зарахований 01.09.1973 (наказ про зарахування №237 від 23.08.1973р.) та відрахований 30.06.1977р. (наказ про відрахування №151 від 01.07.1977р.) в зв`язку з закінченням повного теоретичного та практичного курсу навчання. Після навчання виданий диплом НОМЕР_3 без відзнаки. В 2001 році в зв`язку з втратою оригіналу диплому видано дублікат диплому НОМЕР_4 без відзнаки, реєстраційний номер №86. З огляду на викладене, слід дійти висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не було зараховано до трудового стажу позивача спірний період навчання з 01.09.1973 по 01.07.1977, та роботи з 11.09.1987 по 05.01.1989, з 22.08.1991 по 28.11.1991, що є безумовною підставою для їх зарахування відповідачем. Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.11.2022 року №184050001375, яким не зараховано до стажу позивача спірні періоди роботи, що стало підставою для відмови в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а позовна вимога задоволенню. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідач припустився порушень вимог законодавства України, зокрема, стосовно пільгового стажу відповідач-2 у рішенні зазначив, що такий стаж у позивача узагалі відсутній, при цьому, що до його складу не зараховано періоди роботи, зазначені в уточнюючій довідці про пільговий характер роботи від 01.12.2017 року № 3, а саме: з 07.02.84 р. по 01.03.90 р. з підстав відсутності акту зустрічної звірки. Таким чином, зазначений вище період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, а рішення відповідача-2 скасуванню відповідно. Разом з тим, зважаючи на обраний позивачем спосіб відновлення порушеного права, з урахуванням встановлених у цій справи обставин, дискреційністю повноважень відповідача щодо розгляду поданих особою документів у взаємозв`язку з поверхневим розглядом відповдіачем-2 поданої позивачем заяви про призначення пенсії 24 травня 2022 року, суд у спірному випадку не вправі здійснити вихід за межі позовних вимог. За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, тобто органу, який прийняв протиправне рішення, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи скаржника. Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову позивачем не оскаржувалось, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 року в адміністративній справі №160/7002/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.Є. Чередниченко суддя Д.В. Чепурнов