Постанова 4817 № 607/14797/14-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/14797/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/975/23 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 листопада 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М., з участю секретаря - Панькевич Т.І. сторін: представника апелянта - Башуцького І.Я. , представника стягувача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/14797/14-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 серпня 2023 року, постановлену суддею Дзюбичем В.Л., в справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 , про стягнення коштів, В С Т А Н О В И В: У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заходилася цивільна справа №607/14797/14-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення коштів. У липні 2023 року ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду. Заяву мотивовано тим, що 15.02.2017 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист № 607/14797/14-ц про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти в сумі 348304.36 грн. в рахунок погашення заборгованості згідно розписки про отримання коштів у позику від 15.10.2011 року, 1813.45 грн судового збору та 2304 грн витрат за проведення експертизи. 10.09.2018 року, на підставі вказаного виконавчого листа, приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. відкрито виконавче провадження №57168874. 26.05.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №57168874. Вказує, що враховуючи вимоги ст.1282 ЦК України, ОСОБА_7 зобов`язана задовольнити вимоги ОСОБА_6 лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Проте, ОСОБА_7 жодного майна (в тому числі нерухомого) у спадщину від ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не одержала. Однак, не зважаючи на вказане, приватний виконавець вживає заходи щодо звернення стягнення на заробітну плату та інші особисті доходи ОСОБА_7 . Щодо житлового будинку з надвірними побудовами і спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 , заявник просить врахувати наступне. 25.07.2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №240/08/26-2А/у від 25.07.2008 року, між АКБ «ФОРУМ», правонаступником якого є ПАТ «БАНК ФОРУМ», та ОСОБА_8 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Присяжною Н.П. за реєстровим № 6218, згідно якого Іпотекодавець передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . 15.10.2011 року ОСОБА_8 позичила в ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 11 220 доларів США, які зобов`язалась повернути до 01.01.2012 року, про що надала розписку. Таким чином, станом на 15.10.2011 року, житловий будинок вже більше трьох років перебував в іпотеці Банку, про що було відомо ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла. 23.02.2018 року між Банком та ОСОБА_9 укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором та Іпотечним договором, згідно якого Банк відступив, а ОСОБА_9 набув прав іпотекодержателя, належних Банку згідно з Іпотечним договором, укладеного між Банком та ОСОБА_8 01.10.2018 року державним реєстратором, на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Присяжною Н.П., 25.07.2008 року за реєстраційним № 6218 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43286484, згідно якого ОСОБА_9 набув право власності на житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . У зв`язку з викладеним, заявник просив суд встановити наступний спосіб та порядок виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2016 року у цивільній справі №607/14797/14-ц про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошових коштів в сумі 348304.36 грн в рахунок погашення заборгованості згідно розписки про отримання коштів у позику від 15.10.2011 року: - виявити (встановити) перелік майна, одержаного ОСОБА_7 у спадщину після смерті ОСОБА_8 ; - визначити вартість майна, одержаного ОСОБА_7 у спадщину після смерті ОСОБА_8 ; - в межах вартості виявленого (встановленого) майна, одержаного ОСОБА_7 у спадщину після смерті ОСОБА_8 , виконати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2016 року у цивільній справі №607/14797/14-ц. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.08.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_7 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_7 - адвокат Башуцький І.Я. подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на даний час ні державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори, ні приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І., ні стягувач ОСОБА_6 не виявили жодного майна, яке перейшло у спадщину від померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 до ОСОБА_7 . Незважаючи на те, що ОСОБА_7 не одержала жодного майна у спадщину після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватний виконавець станом на сьогоднішній день вживає заходи щодо звернення стягнення на заробітну плату та інші особисті доходи ОСОБА_7 . На думку апелянта, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредиторів ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з викладеним, просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.08.2023 року скасувати та постановити нове рішення, яким задоволити заяву про встановлення способу та порядку виконання рішення суду. Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив. В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Башуцький І.Я. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній. Представник стягувача - адвокат Варода П.Б. проти апеляційної скарги заперечив. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено наступні обставини. Рішенням суду від 14.06.2016 року у справі №607/14797/14 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти в сумі 348304.36 грн в рахунок погашення заборгованості згідно розписки про отримання коштів у позику від 15.10.2011 року, 1813.45 грн судового збору та 2304.00 грн витрат за проведення експертизи. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 26.01.2017 року скаргу ОСОБА_7 відхилено та рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.06.2016 року залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.05.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилено та рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2016 року, ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 26.01.2017 року залишено без змін. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.06.2020 року заяву ОСОБА_7 про роз`яснення судового рішення задоволено. Роз`яснено, що відповідно до змісту ухваленого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 14.06.2016 року в цивільній справі №607/14797/14 рішення сума коштів, що підлягає стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 , обмежується вартістю майна, успадкованого ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_8 . Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2023 року заяву ОСОБА_7 про роз`яснення судового рішення задоволено. Роз`яснено, що для виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2016 року у справі №607/14797/14-ц відповідно до його резолютивної частини не потрібно встановлювати (виявляти) перелік та вартість майна, одержаного ОСОБА_7 у спадщину після смерті ОСОБА_8 . Роз`яснено, що на стадії виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2016 року у справі №607/14797/14-ц з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 , в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають стягненню грошові кошти без встановлення (виявлення) переліку та вартості майна, одержаного ОСОБА_7 у спадщину після смерті ОСОБА_8 . Постановою Тернопільського апеляційного суду від 26.05.2023 року ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2023 року скасовано та в задоволені заяви ОСОБА_7 про роз`яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2016 року відмовлено. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного. Так, частина третя статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання суднового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Відповідно до частин першої, третьої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті. При вирішенні питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен з`ясовувати обставини, що свідчать про неможливість такого виконання. Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 19.06.2019 року у справі № 2-55/10. Звертаючись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, заявник як на підставу заявлених вимог посилався на неправомірні дії приватного виконавця, яким винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №57168874. Однак, дані обставини не є підставами для зміни способу та порядку виконання рішення суду у розумінні статті 435 ЦПК України. Відповідно до постанови приватного виконавця Мелиха А.І. від 26.05.2020 року ВП №57168874 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_7 , що отримує дохід у ОСОБА_10 та зобов`язано здійснювати відрахування у розмір 20% від суми, що підлягала виплаті боржнику до виплати загальної суми боргу 388663.99 грн. Судом першої інстанції правильно встановлено, що за результатам розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду не вбачається обставин, які б істотно ускладнювали виконання рішення суду або робили його неможливим. Фактично доводи заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду зводяться до не згоди із постановою приватного виконавця Мелиха А.І. від 26.05.2020 року ВП №57168874, якою звернуто стягнення на доходи боржника. Колегія суддів зазначає, що дії або бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені до суду в порядку 447 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів. Враховуючи принцип обов`язковості виконання рішень суду, беручи до уваги, що виконання рішення суду є складовою частиною «судового розгляду», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду не підлягає до задоволення. Згідно з п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 серпня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Дата складення повного тексту постанови - 30 листопада 2023 року. Головуючий О.З. Костів Судді: Б.О. Гірський Н.М. Храпак