Постанова 4813 № 520/16024/19

Номер провадження: 22-ц/813/3861/23 Справа № 520/16024/19 Головуючий у першій інстанції Маломуж А. І. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.10.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Лозко Ю.П., суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В., за участю секретаря судового засідання Гуденка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Соловйов Віктор Вікторович, на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-УКРАЇНА» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, встановив: У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним вище позовом, у якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії комунального підприємства «Реєстрація; бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Морозової Ольги Станіславівни про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 433І1712 від 04 жовтня 2018 року; - визнати недійсним іпотечний договір, укладений 06 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за умовами кого квартира за адресою: АДРЕСА_2 передана ОСОБА_3 в іпотеку у забезпечення виконання зобов`язань за договором позики. Згідно уточнень до позовної заяви від 28 липня 2020 року позивач просив суд: - визнати недійсним договір Договір № ЛВ/Р-2-245 від 24 квітня 2014 року купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремстрой-Україна» та ОСОБА_3 ; - визнати недійсним іпотечний договір, укладений 06 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за умовами якого квартира за адресою: АДРЕСА_2 була передана ОСОБА_3 в іпотеку у забезпечення виконання зобов`язань за договором позики; - визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Морозової Ольги Станіславівни про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 43351712 від 04.10.2018 року; - визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Корсуна Олега Валерійовича про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 45973354 від 15 березня 2019 року. В уточненій позовній заяві від 31 липня 2020 року позивач просив суд: - уточнену позовну заяву від 28 липня 2020 року залишити без розгляду; - визнати недійсним договір Договір № ЛВ/Р-2-245 від 24 квітня 2014 року купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремстрой-Україна» та ОСОБА_3 ; - визнати недійсним іпотечний договір, укладений 06 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за умовами якого квартира за адресою: АДРЕСА_2 була передана ОСОБА_3 в іпотеку у забезпечення виконання зобов`язань за договором позики; - скасувати запис державного реєстратора Одеської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Норовинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Морозової Ольги СтанісАавІвни про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 43351712 від 04 жовтня 2018 року, - скасувати запис державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Корсуна Олега Валерійовича про реєстрацію права власне сті за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 Індексний номер 45973354 від 15.0 березня 2019 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 січня 2006 року між ПП «Прогрес-Риелт» та позивачем укладено Договір № ЛВ/Р-2-200 про інвестування, предметом якого є квартира під будівельним номером АДРЕСА_3 . Згідно п. 3.1. Договору про інвестування, в порядку передбаченому Договором Підприємство зобов`язується передати у власність Інвестора Об`єкт Інвестування, а Інвестор зобов`язується прийняти Об`єкт інвестування і сплатити за нього Підприємству Інвестицію. 02 жовтня 2018 року державним реєстратором Одеської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської СР Недригайлівського району Сумської області Морозовою О.С. здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (будівельна адреса цієї квартири: квартира АДРЕСА_4 ). Реєстрація права власності була проведена на підставі наступних документів: Акт приймання-передачі до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна б/н. Укладений 24 квітня 2014 року між ТОВ «Ремстрой-Україна» і ОСОБА_5 ; Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № ЛВ/Р-2-2-245, укладений 24 квітня 2014 року між ТОВ «Ремстрой-Україна» і ОСОБА_3 ; технічний паспорт б/н, виданий 22 червня 2018 року TOB «АН Експерт». 06 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, за умовами якого квартира за адресою: АДРЕСА_2 була передана ОСОБА_5 в іпотеку у забезпечення виконання зобов`язань за договором позики. В подальшому, на підставі Іпотечного договору від 06 листопада 2018 року на спірну квартиру право власності перейшло до ОСОБА_4 (рішення державного реєстратора Корсуна О.В. КП Новоселівської СР «Регіональне бюро державної реєстрації» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45973354 від 15 березня 2019 року). 12 листопада 2018 року ТОВ «Ремстрой-Україна» у відповідь на заяву позивача повідомило наступне: 1) майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_4 ) належать ТОВ «Ремстрой-Україна» на праві приватної власності і ніяким особам не відчуджувались; 2) Договір № ЛВ/Р-2-2-245 від 24 квітня 2014 року купівлі-продажу майнових прав з ОСОБА_3 та інші вказані договори з вказаною особою ТОВ «Ремстрой-Україна» не укладались; 3) особа ОСОБА_3 . Товариству невідома. Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2020 року визнано недійсним договір Договір № ЛВ/Р-2-245 від 24 квітня 2014 року купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремстрой-Україна» та ОСОБА_3 ; визнано недійсним іпотечний договір, укладений 06 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за умовами якого квартира за адресою: АДРЕСА_2 була передана ОСОБА_3 в іпотеку у забезпечення виконання зобов`язань за договором позики; визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора Одеської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Морозової Ольги Станіславівни про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 43351712 від 04.10.2018 року; визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Корсуна Олега Валерійовича про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 45973354 від 15 березня 2019 року. ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник-адвокат Соловйов В.В., у поданій до суду апеляційній скарзі, як особа яка не приймала участі у цій справі посилається на те, що суд ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до порушення прав скаржника, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції від 15 вересня 2020 року та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що поза увагою суду залишилось те, що на день ухвалення оскаржуваного рішення власником спірного майна був ОСОБА_1 , який придбав квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 06 серпня 2020 року та зареєстрував право власності, водночас до участі у розгляді справи не залучався. Скаржник також звернув увагу на те, що судом першої інстанції розглянуто позовні вимоги, викладені в уточненій позовній заяві, поданій після закриття підготовчого провадження, у якій позивач одночасно змінив як предмет, так і підстави позову, а отже таку заяву суд мав залишити без розгляду. Також скаржник посилається на непослідовність позиції суду першої інстанції щодо прийняття до уваги уточнень від 28 липня 2020 року та залишення поза увагою уточнень від 31 липня 2020 року. Окрім того, за доводами скаржника матеріали справи спростовують факт реєстрації права власності за позивачем на спірне нерухоме майно, як і будь-якого зв`язку ПП «Прогрес-Риелт» із таким майном, а отже і доказів набуття позивачем майнових прав на спірну квартиру. Правом на відзив позивач та відповідачі не скористались. 19 травня 2023 року від ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Дуднік Ю.Г., надійшла заява про розгляд справи за відсутністю сторони позивача. У судове засідання, особи які беруть участь у розгляді справи, будучі належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи не з`явилися, із заявою (клопотанням) про відкладення розгляду справи не звертались, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що з огляду на недоведеність укладання відповідачкою договорів інвестування на спірну квартиру, у державного реєстратора були відсутні підстави для внесення записів про державну реєстрацію права власності за нею, а як наслідок і за ОСОБА_4 . Апеляційний суд вважає, що до таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права, з огляду на таке. Як убачається з матеріалів справи, 11 січня 2006 року між ПП «Прогрес-Риелт» та ОСОБА_2 укладено Договір № ЛВ/Р-2-200 про інвестування, предметом якого є квартира під будівельним номером АДРЕСА_3 . Згідно п. 3.1. Договору про інвестування, в порядку передбаченому Договором Підприємство зобов`язується передати у власність Інвестора Об`єкт Інвестування, а Інвестор зобов`язується прийняти Об`єкт інвестування і сплатити за нього Підприємству Інвестицію. 02 жовтня 2018 року державним реєстратором Одеської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської СР Недригайлівського району Сумської області Морозовою О.С. здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (будівельна адреса цієї квартири: квартира АДРЕСА_4 ). Реєстрація права власності була проведена на підставі наступних документів: Акт приймання-передачі до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна б/н. Укладений 24 квітня 2014 року між ТОВ «Ремстрой-Україна» і ОСОБА_5 ; Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № ЛВ/Р-2-2-245, укладений 24 квітня 2014 року між ТОВ «Ремстрой-Україна» і ОСОБА_3 ; технічний паспорт б/н, виданий 22 червня 2018 року TOB «АН Експерт». У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Тобто, обставини встановлені рішенням суду не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Преюдиціальність дає привілей стороні у справі повторно не доказувати такі факти для обґрунтування своїх позовних вимог, а іншій стороні не дає права спростовувати ці факти іншими засобами доказування. Дія преюдиції припиняється, коли попереднє преюдиціальне рішення, зокрема судове, скасовано в установленому порядку. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12. Відповідно до постанови від 29 серпня 2023 року Одеського апеляційного суду у справі №947/36398/20, судом встановлено, що 06 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, за умовами якого квартира за адресою: АДРЕСА_2 була передана ОСОБА_5 в іпотеку у забезпечення виконання зобов`язань за договором позики. В подальшому, на підставі Іпотечного договору від 06 листопада 2018 року на спірну квартиру право власності перейшло до ОСОБА_4 (рішення державного реєстратора Корсуна О.В. КП Новоселівської СР «Регіональне бюро державної реєстрації» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45973354 від 15 березня 2019 року). На підставі договору купівлі-продажу № 546 від 06 серпня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н. В. ОСОБА_4 відчужив спірну квартиру громадянину ОСОБА_6 . 14 серпня 2020 року ОСОБА_1 передав спірну квартиру в іпотеку ОСОБА_7 на підставі договору іпотеки № 607 від 14 серпня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н. В. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_2 , зазначив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як відповідачів та ТОВ «РЕМСТРОЙ-УКРАЇНА», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом). Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом). Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права. Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №344/16101/17 (провадження №61-9395св20). Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18). Відповідно до частин другої та третьої статті 33 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Тлумачення вказаних норм процесуального права свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві. Позивач у цій справі клопотань про залучення співвідповідача не заявляв. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. На час ухвалення рішення по суті позовних вимог відповідачами, відносно яких судом було дотримано процесуальні гарантій забезпечення належного розгляду справи були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В той же час дані позовні вимоги безпосередньо впливають на права та інтереси ОСОБА_1 , оскільки їх задоволення фактично призвело до позбавлення скаржника ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яку він придбав за договором купівлі-продажу від 06 серпня 2020 року, та зареєстрував своє право власності. Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників. З урахуванням зазначеного належним відповідачем у цій справі, окрім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є ОСОБА_1 . Окрім того апеляційний суд приймає до уваги, що постановою від 29 серпні 2023 року у справі №947/36398/20 скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 липня 2022 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 березня 2023 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про витребування майна, визнання договору недійсним, скасування записів про право власності. За таких обставин оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості, висновки суду про задоволення позовних вимог зроблені за неналежного (неповного) суб`єктного складу, отже, є помилковими, а судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права. З огляду на вказане, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень суд першої інстанції мав відмовити за суб`єктним складом у зв`язку із неповнотою суб`єктного складу відповідачів. Отже суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (п. п. 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільні справі»). На вказане суд першої інстанції не звернув належної уваги, і дійшов передчасних висновків про задоволення уточненого позову ОСОБА_2 . Нормами Цивільного процесуального кодексу України не передбачено вирішення апеляційною інстанцією питання про залучення відповідачів. При цьому апеляційний суд не надає правової оцінки іншим доводам апеляційної скарги та обставинам, якими скаржник заперечує проти позовних вимог, оскільки це може мати місце під час розгляду справи із усіма належними відповідачами по справі. Ураховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 30), іншим, окрім проаналізованих вище доводам скаржника апеляційний суд оцінки не дає, як таким, що ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченню норм процесуального права, а також з огляду на встановлення апеляційним судом порушення суб`єктного складу відповідачів, яке є обов`язковою підставою для відмови у задоволенні позову. Так, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бюрг та інші проти Франції" (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гору проти Греції" N 2) [ВП], § 41" (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.4 ч.1, абз.1 ч. 2, ч. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з наведених вище підстав. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Соловйов Віктор Вікторович, задовольнити. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-УКРАЇНА» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 305,50 грн. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Повний текст постанови складено 20 жовтня 2023 року. Головуючий Ю.П. Лозко Судді: В.В. Кострицького М.В. Назарова