Постанова 4855 № 620/2109/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2109/23 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2023 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертекс" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівертекс" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних № 17 від 31.01.2023 року, № 14 від 31.01.2023 року, № 15 від 31.01.2023 року, № 16 від 31.01.2023 року, № 18 від 31.01.2023 року, № 19 від 31.01.2023 року, № 20 від 31.01.2023 року, № 21 від 31.01.2023 року, № 6 від 26.01.2023 року, № 1 від 06.02.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертекс" № 17 від 31.01.2023 року, № 14 від 31.01.2023 року, № 15 від 31.01.2023 року, № 16 від 31.01.2023 року, № 18 від 31.01.2023 року, № 19 від 31.01.2023 року, № 20 від 31.01.2023 року, № 21 від 31.01.2023 року, № 6 від 26.01.2023 року, № 1 від 06.02.2023 року. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Сівертекс", № 17 від 31.01.2023 року, № 14 від 31.01.2023 року, № 15 від 31.01.2023 року, № 16 від 31.01.2023 року, № 18 від 31.01.2023 року, № 19 від 31.01.2023 року, № 20 від 31.01.2023 року, № 21 від 31.01.2023 року, № 6 від 26.01.2023 року, № 1 від 06.02.2023 року датою їх фактичного подання на реєстрацію. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Сівертекс", № 17 від 31.01.2023 року, № 14 від 31.01.2023 року, № 15 від 31.01.2023 року, № 16 від 31.01.2023 року, № 18 від 31.01.2023 року, № 19 від 31.01.2023 року, № 20 від 31.01.2023 року, № 21 від 31.01.2023 року, № 6 від 26.01.2023 року, № 1 від 06.02.2023 року датою їх фактичного подання на реєстрацію. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції належно не встановлено обставини справи та не спростовано доводи контролюючого органу, що призвело до прийняття неправомірного та безпідставного рішення у справі. Також вказано, що у зв`язку із зміною директора на підприємстві, електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним КЕП, вважає не створеним згідно з ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Крім того, вказано, що позивач не підтвердив реальність здійснення господарських операцій. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сівертекс» за наслідком господарської діяльності по операціях зі своїми контрагентами, на виконання вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено податкові накладні № 17 від 31.01.2023 року, № 14 від 31.01.2023 року, № 15 від 31.01.2023 року, № 16 від 31.01.2023 року, № 18 від 31.01.2023 року, № 19 від 31.01.2023 року, № 20 від 31.01.2023 року, № 21 від 31.01.2023 року, № 6 від 26.01.2023 року, № 1 від 06.02.2023 року. Дані податкові накладні складені 26.01.2023 року, 31.01.2023 року та 06.02.2023 року генеральним директором ТОВ «Сівертекс» Лазаренко Вікторією Леонідівною. Відповідно до рішення учасників ТОВ «Сівертекс» № 1 від 07.02.2023 року повноваження генерального директора Лазаренко Вікторії Леонідівни припинені з 07.02.2023 року, призначено виконуючим обов`язки генерального директора Лавренюка Дмитра Олександровича з 08.02.2023 року. Податкові накладні № 17 від 31.01.2023 року, № 14 від 31.01.2023 року, № 15 від 31.01.2023 року, № 16 від 31.01.2023 року, № 18 від 31.01.2023 року, № 19 від 31.01.2023 року, № 20 від 31.01.2023 року. № 21 від 31.01.2023 року, № 6 від 26.01.2023 року, № 1 від 06.02.2023 року подано на реєстрацію у ЄРПН та підписані виконуючим обов`язки генерального директора Лавренюка Дмитра Олександровича, однак за результатами обробки їх не було прийнято на реєстрацію у зв`язку з тим, що відомості про особу, яка склала податкову накладну, не відповідають КЕП особи, що підписала вказаний документ. Вважаючи висновки відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що положеннями статей 192 та 201 Податкового кодексу України не передбачено заборон щодо підписання податкової накладної одним керівником товариства та її надіслання у подальшому новим керівником юридичної особи. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Положеннями статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з пунктом 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Тобто, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); нечинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; недотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України; відсутності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 p.); відсутності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; наявності факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; недотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації поданих накладних ТОВ «Сівертекс» № 17 від 31.01.2023 року, № 14 від 31.01.2023 року, № 15 від 31.01.2023 року, № 16 від 31.01.2023 року, № 18 від 31.01.2023 року, № 19 від 31.01.2023 року, № 20 від 31.01.2023 року, № 21 від 31.01.2023 року, № 6 від 26.01.2023 року, № 1 від 06.02.2023 року є та обставина, що відомості про особу, яка склала податкову накладну, не відповідають КЕП особи, що підписала вказаний документ. Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Так, станом на час формування податкових накладних № 17 від 31.01.2023 року, № 14 від 31.01.2023 року, № 15 від 31.01.2023 року, № 16 від 31.01.2023 року, № 18 від 31.01.2023 року, № 19 від 31.01.2023 року, № 20 від 31.01.2023 року, № 21 від 31.01.2023 року, № 6 від 26.01.2023 року, № 1 від 06.02.2023 року станом на 26.01.2023, на 31.01.2023 та на 06.02.2023 посаду директора ТОВ «Сівертекс» займала ОСОБА_1 . Згідно з рішенням учасника ТОВ «Сівертекс» від 07.02.2023 №1 звільнено з посади генерального директора товариства ОСОБА_1 з 07.02.2023 та призначено виконуючим обов`язки генерального директора товариства ОСОБА_2 з 08.02.2023, а також на підставі наказу ТОВ «Сівертекс» від 08.02.2023 №15 к/тр ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків генерального директора товариства з 08.02.2023. У зв`язку із зміною керівника ТОВ «Сівертекс» внесені зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації врегульовані Законом України «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до пунктів 12, 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07.11.2018, електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. У частині 2 статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» законодавцем передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг. Разом з тим пунктами 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом України "Про електронні довірчі послуги" електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Таким чином, з наведеного вбачається, що Закон України «Про електронні довірчі послуги» (частина 2 статті 17) вимагає від суб`єктів господарювання використовувати лише кваліфіковані електронні довірчі послуги при здійсненні електронної взаємодії, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис. Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (надалі - Порядок №557). Пунктом 2 Розділу І Порядку № 557 визначено, що електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберіганая, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - це документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку. Пунктом 2 Розділу II Порядку № 557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності). Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Згідно із пунктами 5-7 Розділу II Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня. Автоматизована перевірка електронного документа включає: - перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»; - перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; - перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); - перевірку наявності обов`язкових реквізитів; - перевірку права підпису електронного документа підписувачем. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (пункт 8 Розділу II Порядку №557). ТОВ «Сівертекс» в особі генерального директора ОСОБА_3 подано 13.02.2023 та 15.02.2023 на реєстрацію у ЄРПН податкові накладні № 17 від 31.01.2023 року, № 14 від 31.01.2023 року, № 15 від 31.01.2023 року, № 16 від 31.01.2023 року, № 18 від 31.01.2023 року, № 19 від 31.01.2023 року, № 20 від 31.01.2023 року, № 21 від 31.01.2023 року, № 6 від 26.01.2023 року, № 1 від 06.02.2023 року, однак за результатами обробки їх не було прийнято на реєстрацію у зв`язку з тим, що відомості про особу, яка склала податкову накладну (генеральним директором ТОВ «Сівертекс» до 07.02.2023 була ОСОБА_1 ) нібито не відповідають КЕП особи, що підписала вказаний документ. Колегія суддів при розгляді справи та апеляційної скарги звертає увагу на те, що положеннями статей 192 та 201 Податкового кодексу України не передбачено заборон щодо підписання податкової накладної одним керівником товариства та її надіслання у подальшому новим керівником юридичної особи, яким набуто повноваження один після іншого, що не спростовано апелянтом жодними обґрунтованими доводами чи доказами. В контексті викладеного, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який вказав, що відмова у прийнятті та реєстрації податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Сівертекс", № 17 від 31.01.2023 року, № 14 від 31.01.2023 року, № 15 від 31.01.2023 року, № 16 від 31.01.2023 року, № 18 від 31.01.2023 року, № 19 від 31.01.2023 року, № 20 від 31.01.2023 року, № 21 від 31.01.2023 року, № 6 від 26.01.2023 року, № 1 від 06.02.2023 року є протиправною. Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання на реєстрацію, то за приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Таким чином, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх подання на реєстрацію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права. Чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18. Посилання апеляційної скарги зазначені вище висновки не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновку суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального або процесуального права. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертекс" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. В. Карпушова