Ухвала КЦС ВС № 644/6719/19

УХВАЛА 29 листопада 2023 року м. Київ справа № 644/6719/19 провадження № 61-14806 ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2023 року, у задоволенні позову Харківської міської ради відмовлено. До Верховного Суду 12 жовтня 2023 року від імені Харківської міської ради у порядку самопредставництва ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Також заявник просив поновити пропущений з поважних причин строк на касаційне оскарження, вказуючи, що копію оскаржуваної постанови від 30 березня 2023 року отримав 12 вересня 2023 року, тому має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. До клопотання додав копію супровідного листа Полтавського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року про направлення учасникам справи копії постанови зі штампом Харківської міської ради про реєстрацію вхідної кореспонденції 12 вересня 2023 року Вх № 15952/0/3-23. Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вказані причини пропуску строку на касаційне оскарження визнані неповажними та запропоновано заявнику надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку або навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази, а також надати докази сплати судового збору. 08 листопада 2023 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від імені Харківської міської ради у порядку самопредставництва Жилко С. Е. подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, та додав докази сплати судового збору. Вивчивши надані матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, з огляду на таке. Підставою для поновлення строку на касаційне оскарження заявник заявляє ту ж обставину, що й у касаційній скарзі - отримання Харківською міською радою оскаржуваної постанови у вересні 2023 року. В ухвалі від 27 жовтня 2023 року Верховний Суд запропонував надати докази, що апеляційний суд порушив вимоги статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення. Повторно звертаючись до суду із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, заявник таких доказів не надав, лише голослівно зазначив, що повний текст оскаржуваного судового рішення направлений апеляційним судом більше ніж через 5 місяців з дня складання. Отже, сам по собі факт отримання заявником оскаржуваної постанови після спливу більше ніж 5 місяців з дня її виготовлення та оприлюднення, за відсутності даних про недотримання апеляційним судом вимог процесуального закону щодо порядку видачі і направлення копії оскаржуваного судового рішення не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки не свідчить про об`єктивні перешкоди подати касаційну скаргу у передбачений законом строк. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2023 року оприлюднений 10 квітня 2023 року. Суд враховує, що представник позивача ОСОБА_2 , який подав касаційну скаргу від імені Харківської міської ради, достовірно був обізнаний про це судове провадження, оскільки з апеляційною скаргою звертався він та особисто був присутній в судовому засіданні 30 березня 2023 року, знав про зміст резолютивної частини оскаржуваної постанови і не мав перешкод ознайомитися з її повним змістом у безкоштовному та загальнодоступному реєстрі судових рішень або отримати її копію в суді. Доказів протилежного заявник не надав. Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, після спливу більше ніж 5 місяців з дня виготовлення та оприлюднення оскаржуваної постанови. Вказана процесуальна поведінка не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Верховний Суд вважає, що заявником не наведено інших підстав для поновлення пропущеного строку звернення з касаційною скаргою та не надано належних доказів на підтвердження обставин неможливості звернення з касаційною скаргою у розумний строк, отже, оскільки у відведений судом строк, ухвала суду не виконана у повному обсязі, що перешкоджає касаційній інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, касаційна скарга представника позивача ОСОБА_2 підлягає поверненню заявнику. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2023 року вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь