Постанова 4814 № 643/4715/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 643/4715/21 Номер провадження 22-ц/814/3282/23Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківводоканал" на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 01 березня 2023 року, ухвалену суддею Блажко І.О. по справі за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, - В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року представник Комунального підприємства "Харківводоканал" звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. 18.03.2021 ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова (Афанасьєв В.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, справи підсудні Московського районному суду м. Харкова підлягають розгляду Октябрським районним судом м. Полтави. 07.02.2023 в провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023 розподілена цивільна справа № 643/4715/2021. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2023 року позовну заяву КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення залишено без руху. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 01 березня 2023 року позовну заяву КП «Харківводоканал» залишено без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Не погодившись з даною ухвалою місцевого суду її в апеляційному порядку оскаржило КП «Харківводоканал», просило її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило. Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається із матеріалів справи, КП «Харківводоканал» звернулося до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, справи підсудні Московського районному суду м. Харкова підлягають розгляду Октябрським районним судом м. Полтави. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023 дана цивільна справа надійшла в провадження судді Блажко І.О. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2023 року позовну заяву КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення залишено без руху. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України: п. 4, ч. 3, ст. 175 ЦПК України, а саме: в позовній заяві щодо стягнення судових витрат просять стягнути з відповідача на користь позивача, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2270 грн., однак відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з 01.01.2023 судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939 400,00 грн.), що з 01.01.2023 мінімально становить 2684 грн.; п. 6, ч. 3, ст. 175 ЦПК України, а саме: в позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; п. 8, ч. 3, ст. 175 ЦПК України, а саме: не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; ч. 7 ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви додано повноваження представника позивача - довіреність, термін дії котрої закінчився 31 грудня 2021 року. Також не надано копію позовної заяви у відповідності до кількості учасників процесу. Дану ухвалу місцевого суду було отримано позивачем 10 лютого 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. 22 лютого 2023 року КП «Харківводоканал» направило засобами поштового зв`язку заяву про усунення недоліків позовної заявив якій вказало, розмір судового збору був визначений відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла станом на момент звернення з позовом до суду. Щодо вжиття заходів з досудового врегулювання спору, вказало, що Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який регулює спірні правовідносини, не містить положень про обов`язкове досудове врегулювання спірних правовідносин щодо виконання споживачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати за комунальні послуги. Щодо не зазначення доказів, то звернуто увагу, що позивачем додано до позовної заяви всі необхідні докази. Щодо закінчення повноважень представника позивача, вказано, що на момент подання позовної заяви, а саме 17.03.2021 повноваження представника позивача були дійсні. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 01 березня 2023 року позовну заяву КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення залишено без розгляду. Ухвала суду обгрунтована тим, що недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позову без руху, позивачем не усунуто, що відповідно до вимог ст. 257 ч. 1 п. 8 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду. Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з наступних підстав. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99). Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннями статті 4 ЦПК України, з огляду на які, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, апеляційний суд приймає до уваги, що за висновками ЄСПЛ, право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле протии Франції» від 04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року). Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року). Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Згідно ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Згідно ч. 13 ст. 187 ЦПК України, позовна заява залишається без розгляду, якщо після відкриття провадження у справі позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана до Московського районного суду м. Харкова 17.03.2021 року. Термін дії довіреності представника позивача на час звернення до суду з позовом не закінчився (а.с. 2). Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Враховуючи, що позовна заява була подана до суду в 2021 році, тому посилання суду першої інстанції на ставки судового збору станом на 2023 рік не відповідає вимогам закону. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем в заяві про усунення недоліків надано належне спростування кожного недоліку вказаного в ухвалі Октябрського районного суду м. Полтави від 10.02.2023. Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374ЦПК України судапеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно п. п. 3. 4. ч. 1 ст. 379ЦПК України підставамидля скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 6, ст. 379 ч. 1 п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" задовольнити. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 01 березня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О. Ю. Кузнєцова Судді: С. А. Гальонкін Г. Л. Карпушин