Постанова 4803 № 185/7206/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9955/23 Справа № 185/7206/23 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, - В С Т А Н О В И Л А: У травні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він з відповідачем ОСОБА_2 перебував у шлюбі, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей. Рішенням Павлоградського міськрайонного суд Дніпропетровської області з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дітей стягнуті аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дітьми повноліття. Крім того він перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , у них народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового наказу виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області з нього стягнуті на аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дочкою повноліття. Крім того рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 26.05.2022 року з нього стягнуто пеню за прострочення зі сплати аліментів у розмірі 109 609, 00 грн. на користь ОСОБА_2 . Отже, на даний час, з нього проводиться стягнення в розмірі 1/3 на утримання синів, 1/4 на утримання дочки та заборгованість зі сплати аліментів 109 609, 00 грн. та пеня 109 609,00 грн. На даний час, визначений судом розмір аліментів він сплачувати не в змозі. ОСОБА_2 проживає в його квартирі з дітьми, він не заперечує щодо їх проживання, однак іншого свого помешкання для житла він не має. Крім того, ОСОБА_3 на даний час має тяжке захворювання, не працює і він змушений надавати їй матеріальну допомогу на утримання спільної дитини. Вважає, що його матеріальне становище змінилося, оскільки на утримання дітей він сплачує 60% з усіх видів його заробітку, та заборгованість по аліментам та по пені. Після сплати всіх відрахувань залишається дохід менший чим прожитковий мінімум. Враховуючи зазначене, позивач просив суд: - зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.04.2014 року на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/3 частини до 1/4 частини всіх видів його заробітку починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття; - зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу Павлоградського міськрайонного суду від 25.02.2022 року на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів його доходу заробітку починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів задоволено частково. Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2022 року на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання даного рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким вказані вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити. Судом першої інстанції встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.04.2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.03.2014 року та до досягнення дітьми повноліття. (а.с. 14) Як зазначає позивач у позові він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 . Мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_4 зазначені : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с. 24) 25.02.2022 року Павлоградським міськрайонним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.01.2022 року та до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 25) 26.05.2022 року рішення Павлоградського міськрайонного суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2019 року по 31.12.2021 року у розмірі 109 609, 40 грн. (а.с.16,17) Позивач звертаючись до суду з даним позовом обґрунтовує позовні вимоги тим, що на даний час з нього стягуються сукупно аліменти у розмірі 60 %, крім того з нього провадять стягнення заборгованості по аліментам та пені за несвоєчасну сплату аліментів. Після всіх відрахувань йому залишається дохід менший чим прожитковий мінімум. Відмовляючи у задоволенні позову в частині зменшення розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.04.2014 року, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення цих вимог. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, які повинні забезпечити належне утримання дитини до її повноліття незалежно від розміру їх доходів. Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, який набрав чинності 08 липня 2017 року, визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Таким чином, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та в інших випадках, передбачених СК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 681/15/12 навіть при погіршенні матеріального стану платника аліментів у випадку, якщо аліменти стягуються у частці від його доходу , не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки зважаючи на те, що його доходи зменшилися, частина доходу, з якої відраховуються розмір аліментів, що підлягають сплаті на утримання дитини, також зменшиться. Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Матеріалами справи, зокрема підтверджено, що з моменту стягнення судом аліментів (2014 рік) змінився сімейний стан позивача, оскільки 08.02.2019 року у нього з`явилася ще одна дитина - ОСОБА_4 . 25.02.2022 року Павлоградським міськрайонним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.01.2022 року та до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 25) Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що позивачем надано належні докази, які підтверджують, як цього вимагають положення ст. 192 СК України, з часу визначення розміру аліментів судом, яке відбулось у квітні 2014 році, зміну матеріального та сімейного стану, що повинно враховуватись судом при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду, в оскаржуваній частині, слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким вказані вимоги задовольнити. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2023 року в частині вимог щодо відмови у зменшенні розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.04.2014 року скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішенням, яким вказані вимоги задовольнити. Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , за рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.04.2014 року (справа № 185/3208/14-ц) на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача до 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця почавши стягнення з дня набрання даним рішенням законної сили до повноліття дитини. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: