Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 753/7514/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Маркєлова В.М. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2023 року Справа № 753/7514/23 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М., секретаря судового засідання: Горегляд Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Гайдана Романа Вадимовича про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - Відповідач - 1), інспектора 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Гайдана Романа Вадимовича (далі - Відповідач - 2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 6877665 від 23.04.2023 та закриття справи про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 стверджував, що оскаржувана ним постанова винесена безпідставно, оскільки в його діях відсутній склад відповідного адміністративного правопорушення. Позивач стверджує, що йому не було відомо про те, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, оскільки він не отримував відповідної судової кореспонденції від суду, який розглядав відповідний спір.

2. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час винесення Відповідачем спірної постанови серії ЕАС № 6877665 від 23.04.2023 Позивач постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 359/7081/22 був позбавлений права керувати транспортним засобом.

3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі, наполягаючи на тому, що ним не було вчинено правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності. Апелянт наголошує на тому, що не усвідомлював протиправність своїх дій, оскільки не знав про розгляд справи № 359/7081/22 Бориспільським міськрайонним судом Київської області та винесення ним постанови від 02 лютого 2023 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Апелянт зазначає, що його представником було подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суд і що судом апеляційної інстанції поновлено строк на апеляційне оскарження. З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023 та від 30.10.2023 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено судовий розгляд справи.

5. Від Відповідача - 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. У своєму відзиві Відповідач - 1 також зазначає, що станом на час складення спірної постанови Апелянтом жодних процесуальних дій щодо оскарження постанови суду у справі № 359/7081/22 вчинено не було. Окрім того, Відповідач - 1 стверджує про безпідставність доводів Апелянта щодо необізнаності про позбавлення його права керування транспортними засобами посилаючись на наявні у матеріалах справи відеозаписи зі службової нагрудної камери поліцейського.

6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

7. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, інспектором 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Гайданом Р.В. 23.04.2023 винесено постанову серії ЕАС № 6877665 про накладення на Позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У вказаній постанові зафіксовано, що 23.04.2023 о 13.02 год. Позивач керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN GOLF» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим такого права рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2023, чим порушив п. 2.1(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 359/7081/22, згідно з інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень, набрала законної сили 14.02.2023. Отже, на момент складання постанови серії ЕАС № 6877665 від 23.04.2023 обмеження права керувати транспортними засобами відносно Позивача не вичерпало строк своєї дії.

8. Позивач, вважаючи вказану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

9. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частині першій статті 3 Закону № 580-VIII закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній руху. Відповідно до п.п. 1.3, 12.4 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. П. 2.1 (а) ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Норма ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачає , що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із частиною десятою статті 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. На підставі ч. 1 ст. 222 КУпАП у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ч. 1 ст. 126 цього Кодексу. У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною четвертою статті 126 КУпАП, є наявність відповідного складу правопорушення, а саме здійснення нею керування транспортним засобом особою за умови, що вона позбавлена такого права.

11. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 359/7081/22 ОСОБА_1 було визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Станом на 23.04.2023, тобто станом на дату винесення інспектором поліції постанови серії ЕАС № 6877665 від 23.04.2023, що є предметом спору в цій справі, вказане судове рішення у справі № 359/7081/22 набрало законної сили та не було оскаржено ОСОБА_1 . При цьому, колегія суддів установила, що Позивач подав відповідну апеляційну скаргу лише у травні 2023 року, тобто вже після винесення спірної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Водночас, як убачається з матеріалів справи та зазначалось, зокрема самим Позивачем, станом на час виникнення спірних правовідносин він помітив, що його водійське посвідчення зникло із застосунку «Дія», але при цьому жодних заходів для з`ясування відповідних причин ним вжито не було. Більш того, судовими рішеннями у справі № 359/7081/22, які набрали законної сили, установлено, що відповідний судовий спір виник у зв`язку зі складанням інспектором поліції у відношенні Позивача протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 245819 від 23.09.2022, за наявності, зокрема розписки Позивача та направлення його, як водія транспортного засобу, на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.09.2022. Означені обставини безумовно вказують на те, що Позивачу було відомо про виникнення відповідних правовідносин і він мав реальну можливість реалізувати надані йому відповідні процесуальні права. Втім, реалізація особою наданих їй процесуальних прав залежить від її власного волевиявлення, а нехтування такими правами не може бути підставою для унинення відповідальності за вчинене правопорушення.

12. Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин в інспектора поліції були достатні та необхідні правові підстави вважати, що Позивач здійснив керування транспортним засобом, будучи позбавленим відповідного права.

13. Доводи Апелянта про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд судом справи № 359/7081/22 судова колегія до уваги не приймає з підстав наведених вище, а також у зв`язку з тим, що такі доводи не мають відношення безпосередньо до предмету спору у цій справі та не спростовують факт відсутності у ОСОБА_1 права керування транспортним засобом станом на час винесення оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Окрім того, колегією суддів встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 21.09.2023 у справі № 359/7081/22 постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2023, якою Позивача було позбавлено права керування транспортним засобом, залишено без змін.

14. Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 6877665 від 23.04.2023 є правомірною.

15. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

16. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

17. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2023 року - без змін.

18. Розподіл судових витрат. З огляду на результат розгляду цієї справи та відповідно до приписів ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Повний текст судового рішення виготовлено 28 листопада 2023 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.В. Карпушова О.М. Кузьмишина