Постанова Одеський апеляційний суд № 495/7366/22

Номер провадження: 33/813/2188/23 Номер справи місцевого суду: 495/7366/22 Головуючий у 1-й інстанції Шевчук Ю. В. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.11.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду судової палати у цивільних справах Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Лупши В.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Ковпака Олександра Вікторовича розглянувши апеляційну скаргу захисника Ковпака Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 вересня 2022 року ВСТАНОВИВ: Постановою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Вирішено питання щодо судових витрат. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 10 вересня 2022 року о 18.45 год. на автодорозі С-16-24-05 27 км. керував мопедом «Yamaha Jog», без д/н в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія ОСОБА_1 у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер під відеозапис. Результат 0,50 ‰. В апеляційній скарзі захисник Ковпак О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 вересня 2022 року в частині призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік скасувати. В решті постанову залишити без змін. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, суд першої інстанції не впевнився, що ОСОБА_1 взагалі отримував посвідчення водія, при цьому у справі відсутні докази, які б підтверджували цю обставину. Звертає увагу, що при складенні правоохоронцями протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП від 10 вересня 2022 року, поліцейські одночасно винесли постанову щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування. Разом з апеляційною скаргою захисник подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовує тим, що при оголошенні судового рішення ОСОБА_1 присутній не був, про дату, час та місце розгляду справи не повідомлявся, копію судового рішення не отримував. З матеріалами справи захисник ознайомився 31 жовтня 2023 року, а тому просить визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження. В судовому засіданні захисник Ковпак О.В. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАПнеявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. З огляду на наведене, та зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАПза відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАПпостанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи. При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може бути задоволене. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 285 КУпАПпостанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Так, 23 вересня 2022 року судом прийнято оскаржуване судове рішення, тому у відповідності до ст. 294 КУпАПперебіг строку на апеляційне оскарження цієї постанови суду розпочався з 24 вересня 2022 року і закінчувався 03 жовтня 2022 року. У матеріалах справи відсутні відомості щодо вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови у межах строку на апеляційне оскарження, у той час як захисник Ковпак О.В. ознайомився з матеріалами справи лише 31 жовтня 2023 року. З огляду на вказане, апеляційний суд вважає наведені захисником доводи у якості причин пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню. Відповідно до положень ч.7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Із тексту апеляційної скарги убачається, що захисником не оспорюється правильність висновків щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, правильність кваліфікації його дії, адвокат також під сумнів не ставить, а тому з огляду на приписи ч.7 ст. 294 КУпАП, ці обставини апеляційним судом не переглядаються. Як на підставу для задоволення апеляційних вимог, захисник посилається на те, що при накладенні адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, місцевий суд не врахував, що на момент скоєння адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, а тому до нього не можливо застосувати такий вид стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами. Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд враховує таке. Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (з подальшими змінами та доповненнями) водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, закон містить диференціацію щодо конкретних видів стягнень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки визначає, що відносно водія можливо застосувати такий вид державного примусу у виді стягнення, як штраф та позбавлення права керування транспортним засобом, останнє є безальтернативним. У той час, як до інших осіб, тобто тих, що не мають посвідчення водія, можливо застосувати лише такий вид стягнення, як штраф. Як убачається із довідки, виданої правоохоронцями згідно облікових даних адміністративної практики (АІПС «НАІС», «Армор», тощо) ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а.с. 6). З рапорту поліцейського від 11 вересня 2022 року убачається, що під час спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , правоохоронцями було установлено, що посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував, його особу було встановлено за паспортом громадянина України (а.с. 5). Ці обставини підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №066550 з якого убачається, що особу ОСОБА_1 встановлено на підставі паспорта НОМЕР_1 (а.с. 3). На час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 сплачено штраф, накладений на нього постановою суду, а також судовий збір (а.с. 13-14). З огляду на те, що на момент вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для позбавлення його права керування транспортними засобами, а тому оскаржувану постанову суду потрібно змінити, та виключити з її мотивувальної та резолютивної частини посилання на застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Встановлені апеляційний судом обставини є правовою підставою саме для зміни постанови суду в оскаржуваній частині, а не її скасування, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАПза наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову. Ураховуючи наведене вище, апеляційну скаргу захисника потрібно задовольнити частково, а постанову суду змінити. Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника Ковпака Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 вересня 2022 року. Апеляційну скаргу захисника Ковпака Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 вересня 2022 року відносно ОСОБА_1 в частині накладення адміністративного стягнення змінити, виключивши з її мотивувальної та резолютивної частини посилання про застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАПу виді стягнення штрафу у розмірі 17 000 гривень. В іншій частині оскаржувану постанову залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.П. Лозко