Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/4307/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" листопада 2023 р. Справа№ 910/4307/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Мальченко А.О. суддів: Агрикової О.В. Козир Т.П. при секретарі судового засідання Линник А.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі №910/4307/23 (суддя Балац С.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" про визнання недійсною додаткової угоди до договору, без участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання, - ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство ПАТ "Мотор Січ" (далі - ПАТ "Мотор Січ") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" (далі - ТОВ "Люкс Країна") про визнання недійсною додаткової угоди №8 від 20.01.2022 до договору поставки №6-18 від 01.02.2018. Позовні вимоги мотивовані тим, що укладена між сторонами спору додаткова угода від 20.01.2022 №8 до договору поставки від 01.02.2018 № 6-18, суперечить положенням частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки підписана від імені позивача особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такої додаткової угоди недійсною. У зв`язку з нез`явленням позивача в підготовче засідання, незабезпеченням проведення відеоконференції, заява на проведення якої задоволена судом, неповідомленням причин неявки та неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 позовну заяву ПАТ "Мотор Січ" у справі №910/4307/23 залишено без розгляду на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що позивач не з`явився в підготовче засідання, не повідомив суд про неявку та про поважність причини такої неявки. При цьому позивач не використав можливості прийняти участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів у системі "ЕаsуСоn" та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. 17.08.2023 на адресу місцевого господарського суду надійшла зава ТОВ "Люкс Країна" про розподіл судових витрат. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі №910/4307/23 заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено повністю та стягнуто з позивача 55 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Ухвалюючи зазначене додаткове рішення, місцевий господарський суд виходив із обґрунтованості заявленого відповідачем розміру понесених останнім судових витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись із вищезазначеним додатковим рішенням, ПАТ "Мотор Січ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що додаткове рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування скарги апелянт вказує на те, що стягнута на користь відповідача сума витрат на правову допомогу є неспівмірною зі складністю справи, ціною позову та часом, витраченим адвокатом на дану справу; судом безпідставно відмовлено апелянтові у задоволенні його клопотань про проведення засідань в режимі відеоконференції через суди міста Запоріжжя із використанням технічних засобів зазначеного суду; позивач з формальних підстав був позбавлений права на розгляд даної справи по суті та винесення мотивованого рішення. Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.10.2023 апеляційну скаргу ПАТ "Мотор Січ" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 апеляційну скаргу позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі № 910/4307/23 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги, а саме звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. 06.11.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована отриманням оскаржуваного додаткового рішення засобами поштового зв`язку лише 18.09.2023. 07.11.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "Мотор Січ" повторно надійшла аналогічна за змістом заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 поновлено позивачу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі № 910/4307/23, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено її розгляд на 22.11.2023. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 20.11.2023. 17.11.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 20.11.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява, у якій останній просив суд скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі №910/4307/23 та повернути заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду у зв`язку з її відкликанням. 22.11.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "Мотор Січ" надійшла копія спільної заяви сторін про укладення мирової угоди у справі №910/4307/23 разом копією мирової угоди. З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX. Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесені відповідні зміни до процесуального закону. Відповідно до абзаців 1, 2 частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Згідно з абзацами 1, 2 частини 8 статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи адвокатом, зокрема шляхом подання документів до суду через електронні кабінети в ЄСІТС або в паперовій формі. Також, у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України. За змістом пункту 1 частини 1 вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Відповідно до частини 2 вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 170 ГПК України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Колегією суддів встановлено, що заява від 20.11.2023, клопотання про відкладення розгляду справи та заява про затвердження мирової угоди не містять відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів та подані адвокатами сторін шляхом їх направлення на електронну пошту суду апеляційної інстанції. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач та відповідач не мають зареєстрованих у електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, а представники (адвокати) сторін не вказали, в чому полягає неможливість подання зазначених процесуальних документів через підсистему ЄСІТС "Електронний суд". Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вищезазначені процесуальні документи надіслані до Північного апеляційного господарського суду не у спосіб, передбачений ГПК України, а тому підлягають поверненню без розгляду на підставі частини 4 статті 170 ГПК України. Відповідач правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав. Разом із цим, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвал суду першої інстанції (частина 3 статті 263 ГПК України). У судове засідання 22.11.2023 позивач та відповідач явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляли. Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. За приписами частини 1, пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. З метою повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги та про її право відповідача на подання відзиву на вказану апеляційну скаргу, копія ухвали суду від 07.11.2023 про відкриття апеляційного провадження була доставлена до їх електронних скриньок. Таким чином, апеляційний суд виконав обов`язок щодо повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги. Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.07.2022 у справі №761/14537/15-ц, провадження № 61-3069св21. Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Також колегія суддів зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості знайомитись з відповідними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) з огляду на приписи частини 1 статті 9 ГПК України, частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання. В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що останні про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції не повідомляли та не заявляли клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення скарги без заслуховування додаткових пояснень зазначених учасників справи, порадившись на місці, ухвалила здійснити її розгляд без участі вказаних осіб. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 ГПК України). Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення, виходячи з наступного. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з положеннями статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Відповідно до частини 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. 14.08.2023 відповідачем подано заяву про ухвалення витрат на правничу допомогу в розмірі 55 000,00 грн. Отже, ТОВ "Люкс Країна" подала вказану заяву у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України. Так, заявником у підтвердження надання послуг з правової допомоги надав суду, зокрема: договір про надання правової допомоги від 07.07.2022 № 02-07/22, укладений між Заявником та адвокатом Солошенко С.В.; додаткову угоду від 27.03.2023 №9 до договору про надання правової допомоги від 07.07.2022 № 02-07/22, в якій сторонами, зокрема, погоджена фіксована плата за надані послуги з правової допомоги в сумі 55.000,00 грн; звіт про надання правової (правничої) допомоги від 08.08.2023 № б/н із зазначенням обсягу наданих послуг з правової допомоги та їх вартості в загальному розмірі 55.000,00 грн; акт приймання-передачі наданих послуг від 08.08.2023 № 1 на загальну суму 55.000,00 грн. У той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №925/81/21, від 09.02.2022 у справі №910/17345/20, від 15.02.2023 у cправі №911/956/17(361/6664/20), від 07.03.2023 у cправі №922/3289/21. Оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 про залишення позову ПАТ "Мотор Січ" без розгляду у справі №910/4307/23, тому вирішення питання про розподіл судових витрат відповідача у цій справі є передчасним, а відтак додаткове рішення місцевого господарського суду від 04.09.2023 у даній справі також необхідно скасувати. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21. Разом із цим, колегія суддів зазначає, що у випадку ухвалення рішення у справі №910/4307/23 про відмову у задоволенні позову ПАТ "Мотор Січ" або у разі закінчення розгляду справи без прийняття рішення суду, ТОВ "Люкс Країна" не буде позбавлене права на розподіл понесених ним судових витрат у порядку, визначеним статтею 129 ГПК України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже, зважаючи на встановлене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ПАТ "Мотор Січ" підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції від 04.09.2023 - скасуванню. Керуючись статтями 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі №910/4307/23 задовольнити.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі №910/4307/23 скасувати.

3. Матеріали справи №910/4307/23 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені статтями 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 28.11.2023. Головуючий суддя А.О. Мальченко Судді О.В. Агрикова Т.П. Козир