Постанова 4857 № 466/5897/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 466/5897/23 пров. № А/857/17269/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Затолочного В.С., за участі секретаря судового засідання Гриньків І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2023 року (суддя Кавацюк В.І., м.Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у червні 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7060419 від 27.05.2023. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова є незаконною, винесеною з порушенням права на захист, без належних та допустимих на це доказів. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАС №7060419, яка винесена інспектором 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Скірка Степаном Мироновичем 27 травня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (триста сорок гривень) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито. Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що Інспектор Управління мав всі законні підстави для винесення оскаржуваної постанови, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Вказує, що до матеріалів справи було долучено копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, копія сертифікату перевірки та сертифікату відповідності, також оптичний диск, на якому відображено фото та відео з приладу за допомогою якого проводився замір швидкості та відеозапис з портативного відеореєстратора №470244. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що службовою особою відповідача інспектором поліції 1 роти 3 батальйону УПП у Львівській області Скірка С.М. було винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАС №7060419, згідно з якою позивач ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. В цій постанові, зокрема, зазначено, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «MitsubishiLancer», д.н.з. НОМЕР_1 , 27 травня 2023 року о 09.39.17год в м. Львові по вул. Б.Хмельницького, 285, зі швидкістю 85 км/год, швидкість вимірювалась приладом Trucam LTI 20/20 ТС008380 боді камера 470244, чим порушив п. 12.4 ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, яке передбачено ч.1 ст. 122 КУпАП. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог позивача, а тому позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними. Відповідно до статті 14 Закону України Про дорожній рух (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух, встановлюється ПДР. Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Пункт 12.4. ПДР, встановлює дозволену швидкість руху у населених пунктах - не більше 50 км/год. Також, відповідно до п. 12.9. «б» ПДР, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. Із матеріалів справи, ОСОБА_1 , 27.05.2023 року о 09 год. 39 хв., керуючи транспортним засобом MITSUBISHI LANCER н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 85 км/год в населеному пункті м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 285 чим перевищив дозволений ліміт швидкості на 35 км/год, тим самим порушив п. 12.4. Правил дорожнього руху. Відповідальність за порушення вищенаведених Правил дорожнього руху передбачено КУпАП, а саме частиною 1 статті 122, відповідно до якої перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення, вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, неподання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Інспектором Управління, до позивача застосовано адміністративне стягнення передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП. санкція якого передбачає штраф у розмірі 340 грн. Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція). Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно з пунктом 2 Розділу III Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена частиною 1 статті 121-3 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з її правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Інспектор поліції Скірка С. М, здійснив розгляд справи за порушення п.12,4 Правил дорожнього руху, ознайомив зі статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомив позивачу його права та обов`язки, відповідно до вимог статей 287, 289, 307, 308 КУпАП, роз`яснив строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. По завершенню розгляду справи, керуючись вимогами ст.283 КУпАП, виніс оскаржувану Постанову серії НАС №7060419 від 27.05.2023 відносно ОСОБА_1 за ч.І ст.122 КУпАП. Стосовно використання приладу ТгuСаmLTI 20/20, апеляційний суд зазначає наступне. Факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем зафіксовано на вулиці Богдана Хмельницького, 285 у м. Львові сертифікованим приладом ТшсашLTI 20/20 № ТС008380. Лазерний вимірювач швидкості ТгuСаm LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/26470, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 03 листопада 2022 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів ТгuСаm LTI 20/20 № ТС008380 є придатним до застосування. Згідно вказаного свідоцтва, діапазон вимірювання швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах ±2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год, ±1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год. Крім того, можливість використання виробу TruCam LTI 20/20, виробництва LaserTechnologyInc., також підтверджується наявністю виданого ДП Укрметртестстандарт сертифіката перевірки типу №UA.TR.001 84-20 Rev.0 від 13 липня 2020 року та сертифіката відповідності №UA.TR. 001 22 005-21 від 10.03.2021. Отже, за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі. Щодо доводів позивача про те, що дії поліцейських були незаконними, оскільки вимірювання швидкості руху було здійснено приладом із функцією фото- та відеофіксації TruCam, який знаходився в руках працівника поліції і переміщався у просторі, а не був встановлений стаціонарно, то колегія суддів зазначає, що лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Стосовно покликань позивача на те, що йому не було забезпечено право скористатися правовою допомогою, то колегія суддів зазначає, що згідно чинного законодавства до повноважень та обов`язків поліцейського патрульної поліції не входить надавати юридичний захист та забезпечувати адвокатом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. Законодавством не визнана обов`язкова участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення та реалізація цього права позивачем не пов`язана з обов`язком інспектора відкласти розгляд справи чи терміново викликати фахівця у галузі права. Поліцейський згідно із законодавством лише ознайомлює особу із її правами, однак, виключно правопорушник вирішує, чи скористається він своїми правами і в який спосіб. Суд першої інстанції зазначає, що відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог. Колегія суддів зазначає, що до відзиву на позовну заяву представником відповідача було долучено наступне: копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/26470, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 03 листопада 2022 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС008380 на 1 арк; копія сертифікату перевірки типу від 13.07.2020 року на 1 арк; копія сертифікату відповідності від 10.03.2021 року на 1 арк та один оптичний DVD-R диск, на якому відображено фото та відео з приладу за допомогою якого проводився замір швидкості та відеозапис з портативного відеореєстратора №470244. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію ізїїзазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Зважаючи на те, що фабула оскаржуваної постанови серії ЕАС №7060419 від 27.05.2023 містить запис про технічний прилад, яким вимірювалася швидкість руху транспортного засобу (ТгuСаm LTI 20/20) та номер портативного відеореєстратора працівника поліції, який проводив розгляд справи (№470244), відтак, на думку колегії суддів, оскаржувана постанова відповідає всім передбаченим ст. 283 КУпАП вимогам, а долучені до матеріалів справи докази є належними та достовірними у розумінні вимог ст. 72, ст. 73, ст. 75 КАС України та ст. 251 КУпАП. Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустився помилки в частині застосування норм матеріального та процесуального права, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову. За таких обставин колегія суддів вважає правильним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Керуючись ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2023 року в справі №466/5897/23 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 28 листопада 2023 року