Постанова Волинський апеляційний суд № 161/9162/23

Справа № 161/9162/23 Провадження №33/802/544/23 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С.М. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 листопада 2023 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., за участю секретаря судового засідання Старенько Л.М., захисника Працоня В.В. Шестерніна В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.08.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28.05.2023 року о 18:58 годині, в селі Милуші Луцького району по вулиці Польова, керував транспортним засобом мотовсюдиходом (баггі), д.н.з. відсутній, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження обов`язкового огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у лікаря-нарколога у КП «ВМЦТЗ» ОСОБА_1 , всупереч вимогам п.2.5 ПДР України, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.29-31). Не погоджуючись із постановою судді особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України (у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення). Вважає постанову суду незаконною. Вказує на те, що суддею безпідставно було відмовлено у клопотанні захисника про виклик і допит працівників поліції. Наголошує на тому, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, надалі працівники поліції запропонували йому пройти обстеження у закладі охорони здоров`я, на що він погодився. Поліцейський не заперечив проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я, однак будь-яких дій для забезпечення проходження ним огляду не вчинив та склав протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вказує на те, що суддею безпідставно відхилено, як доказ, результат токсикологічного дослідження № 1363 від 29.05.2023 року, згідно якого в його крові етанолу в концентрації не виявлено (а.с.35-37). В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи, не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 Шестерніна В.Д., який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку. Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об`єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №196446 від 28.05.2023 року щодо ОСОБА_1 (а.с.1); -електронним рапортом ЧЧ Луцького РУП ГУНП у Волинській області № 100890096 про отримання повідомлення від заявника ОСОБА_3 від 28.05.2023 року (а.с.3); -рапортом інспектора СРПП ВП № 3 Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Хазанюка І.В. від 28.05.2023 року (а.с.4); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо ОСОБА_1 (а.с.5); -направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.05.2023 року щодо ОСОБА_1 (а.с.6); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , від 28.05.2023 року (а.с.7); -відеозаписом з нагрудних боді-камер інспекторів поліції (а.с.9). В ході розгляду справи апеляційним судом були допитані в якості свідків працівники поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які пояснили, що під час несення служби їм надійшло повідомлення про те, що селі Милуші чоловік, рухаючись на великій швидкості мотовсюдиходом (баггі) ледь не допустив зіткнення із парканом. Прибувши на місце виклику свідки вказали, що за кермом перебував ОСОБА_1 під час спілкування із водієм у нього були явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме відчутно різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Водієві було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Драгер на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків, на що водій відмовився. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що вони також отримали відмову. Відповідно на водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України. Також в ході розгляду справи апеляційним судом було допитано свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ,які вказали, що 28.05.2023 року близько 18:58 години вони перебуваючи поблизу своїх житлових будинків по вулиці Польова, в селі Милуші та виявили чоловіка, який керуючи мотовсюдиходом (баггі) та рухаючись на великій швидкості ледь не допустив зіткнення із парканом. Після цього, останнього було зупинено та в ході спілкування від нього відчувався запах алкоголю з ротової порожнини. Після приїзду на місце події працівників поліції, водій від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у їх присутності. Апеляційним судом був досліджений відеозапис події з нагрудної камери (боді-камера) працівників поліції на якому зафіксовано пояснення ОСОБА_1 з приводу керування транспортним засобом та факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків. Після того як ОСОБА_1 спочатку висловив свою згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, в подальшому від такого проходження також він фактично відмовився. Досліджений судом першої інстанції результат токсикологічного дослідження КП «ВМЦТЗ» № 1363 від 29.05.2023 року (а.с.21) з якого слідує, що у ОСОБА_1 не виявлено етанолу в концентрації крові, вірно не взято судом до уваги, оскільки проведення такого огляду не відповідає вимогам ст.266 КпАП України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджений наказом МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735. Крім цього, наданий результат токсикологічного дослідження не може бути належним доказом, який би спростовував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, яка в даному випадку передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння,а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, а також наведені його захисником в ході розгляду справи апеляційним судом, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.