Постанова Волинський апеляційний суд № 165/1653/23

Справа № 165/1653/23 Провадження №33/802/460/23 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А. В. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 вересня 2023 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., за участю секретаря судового засідання Павловій Н.А., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 Романюка Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 27 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працює у ТзОВ «Вербена» інженером з охорони праці, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 27.06.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 дохід держави 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10.05.2023 року о 22 годині 30 хвилин по вулиці В.Стефаника (Чехова) у місті Нововолинську, поряд з будинком 2 керував автомобілем марки "Опель Вектра", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.21-22). Не погоджуючись із постановою судді особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Вважає постанову суду незаконною та винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права, так як ґрунтується на недопустимих доказах. Вказує на те, що у працівників поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушень ним ПДР, які б давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку його транспортного засобу. Також матеріали справи не містять відомості про технічних засіб, яким здійснено фіксації правопорушення. А тому, на його думку, долучені до справи відеозаписи є недопустимими доказами. Вважає, що висновок суду про його згоду з результатами тесту на стан алкогольного сп`яніння є надуманим, адже на відео відсутня його усвідомлена згода з результатом проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння з допомогою спеціального технічного засобу. З огляду на зазначену обставину хибним є висновок суду про відсутність у поліцейських підстав для роз`яснення йому права на проходження тестування у медичному закладі (а.с.31-32). На адресу апеляційного суду 24.07.2023 року від захисника ОСОБА_1 Романюка Л.С. надійшли доповнення до апеляційної скарги. Вказує на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився без залучення свідків. Відеофайл події, зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського, які знаходиться на диску, є змонтований поліцейськими, відредагований, підчищений, повністю не відображає весь час відео реєстрації проведення освідування на стан алкогольного сп`яніння, відео викладене не повністю. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку. Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об`єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі. Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вище вказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 002136 від 10.05.2023 року (а.с.1); -рапортом старшого інспектора чергового ВП № 1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Тлумача С.П. від 11.05.2023 року (а.с.2); -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.3); -роздруківкою приладу Drager від 10.05.2023 року доводиться, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення перебував у стані алкогольного сп`яніння; результат тесту 0,34 % (а.с.4); -відеозаписом з нагрудних камер поліцейських (а.с.8); Згідно характеристики на ОСОБА_1 , яка складена інспектором сектору адміністративної практики Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Федорук В., то він характеризується посередньо, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, на профілактичному обліку не перебуває, скарги від громадян не надходили, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.6). Директором ТзОВ «Вербена» ОСОБА_2 складена позитивна характеристика на ОСОБА_1 (а.с.19). Відповідно довідки інспектора САП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Федорук В. згідно бази даних ІТС ІПНП громадянин ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 04.12.2015 року по місцю свого проживання (а.с.7). В ході розгляду справи апеляційним судом було допитано в якості свідка працівника поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що він з напарником зупинили транспортний засіб за кермом якого був водій ОСОБА_1 і виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд на що останній погодився. З результатами тесту був згідний і не бажав пройти огляд в медичному закладі. Також ОСОБА_1 не заперечував факт вживання домашнього вина перед тим як сісти за кермо. Доводи ОСОБА_1 та його захисника, які викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції та не заслуговують на увагу суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції так і під час розгляду справи апеляційним судом. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.