Постанова 4818 № 640/4477/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 640/4477/15-ц Номер провадження 22-ц/818/1854/23 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 листопада 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б., за участю секретаря судового засідання Шевченко В.Р., представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гребінки А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2022 року в складі судді Садовського К.С. у справі № 640/4477/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в: В березні 2015 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_6 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (далі -КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»), Харківська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії. 22 лютого 2022 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_6, подала заяву про забезпечення позову. В заяві про забезпечення позову просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95102163101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборонити ОСОБА_4 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири; квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95057463101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборонити ОСОБА_4 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири; квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65894963101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборонити ОСОБА_1 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири; квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95107563101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборонити ОСОБА_4 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири; квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95205163101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборонити ОСОБА_5 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що з 2015 року Київським районним судом м. Харкова розглядається позов ОСОБА_2 про зобов`язання ОСОБА_3 невідкладно усунути небезпеку пошкодження майна ОСОБА_2 - квартир АДРЕСА_6 внаслідок проведення незаконного капітального ремонту квартир АДРЕСА_1 . В травні 2017 року під час розгляду справи ОСОБА_3 здійснила відчуження квартир АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що призвело до необхідності в уточненні позовних вимог та збільшення строку розгляду справи. Вказує, що на теперішній час відповідачі по справі не позбавлені можливості здійснити відчуження цих на користь інших осіб, що призведе до необхідності залучати інших осіб для розгляду справи або здійснити ремонтні роботи в квартирах для знищення доказів неправомірності зробленого в 2015 році капітального ремонту квартир. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2022 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95102163101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборони ОСОБА_4 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири; на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95057463101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборони ОСОБА_4 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири; квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65894963101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборони ОСОБА_1 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири. квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95107563101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборони ОСОБА_4 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири; квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95205163101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборони ОСОБА_5 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в період знаходження справи на розгляді у суді, змінювались власники вказаного нерухомого майна. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду. 14 серпня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гребінка Андрій Миколайович, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не з`ясовано чи дійсно виник спір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 стосовно визначеного майна та не обґрунтовано наявність загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. В межах розгляду справи неодноразово зауважувалось, що при реконструкції власних квартир, ОСОБА_3 було складено та подано до інспекції ДАБК у Харківській області відповідну декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка у подальшому була зареєстрована уповноваженим органом 19 вересня 2014 року за №ХК 143142610620. Серед іншого декларацією про готовність об`єкта до експлуатації засвідчено (п. 15), що всі роботи на об`єкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. Відповідно до постанови Верховного суду від 24 червня 2020 року по справі № 640/4477/15-ц, справу повернуто до суд першої інстанції для нового розгляду та з`ясування всіх обставин. Позивачкою при новому розгляді справи було фактично подано новий позов до співвідповідачів про визнання недійсним правочинів на придбання квартир АДРЕСА_1 та заявлено супутню позовну вимогу про зобов`язання співвідповідачів вчинити певні дії, що за своїм змістом значно відрізняються від тих вимог, що були заявлені позивачкою у первинному позові. 09 жовтня 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_6 , подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Відзиви мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Крім того, ОСОБА_3 здійснила відчуження квартир АДРЕСА_1 в період з 04 березня 2017 року по 21 червня 2017 року після того, як не допустила судового експерта для огляду квартир з метою перешкодити проведенню судових будівельно-технічних експертиз, які призначались ухвалами Київського районного суду від 28 квітня 2016 року та 19 січня 2017 року. При тому, що незадовільний технічний стан каналізації був зафіксований актами від 23 листопада 2015 року, від 04 березня 2016 року, та від 14 березня 2016 року. Апелянтом не надано суду жодного доказу, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фактично користуються квартирами АДРЕСА_1 для власного життя, зокрема рахунками на оплату та квитанції про оплату за користування комунальними послугами. 12 жовтня 2023 року Харківська міська рада подала письмові пояснення в яких заперечує проти апеляційної скарги у зв`язку з її необґрунтованістю. Інші учасники справи ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання апеляційного суду сторони - учасники судового розгляду не з`явилися. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 23 листопада 2023 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: ОСОБА_1 судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримана 06 листопада 2023 року (том 2, а.с.7); ОСОБА_2 судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримана 06 листопада 2023 року (том 2, а.с.6); ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримана 06 листопада 2023 року (том 2, а.с.11); Державній архітектурно-будівельній інспекції України повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 15 листопада 2023 року «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки, (том 1, а.с.21), судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримана 06 листопада 2023 року (том 2, а.с.8); КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» отримано 13 листопада 2023 року (том 2, а.с.23), судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримано 06 листопада 2023 року (том 2, а.с.9); Харківською міською радою отримано 13 листопада 2023 року (том 2, а.с.22), судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримана 06 листопада 2023 року (том 2, а.с.10); Гусєва А.В. , яка діє в інтересах Харківської міської ради, судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримала 06 листопада 2023 року (том 2, а.с.12), Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гребінку А. М., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України). Судовий розгляд даної справи триває з березня 2015 року. Позивачка обґрунтовує позов беззаконністю проведеної реконструкції квартир АДРЕСА_1 та просить зобов`язати відповідачів вчинити певні дій щодо вказаних квартир. Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 є власником квартири 32/1 , а ОСОБА_5 власником квартири 36 у зазначеному будинку (т. 1, а.с. 147-155). Крім того, власники вказаного нерухомого майна змінювались в період знаходження справи на розгляді у суді. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). У відповідності до частини 2 статті 149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до пунктів 1, 2, 10 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2016 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. У пункті 6 цієї постанови роз`яснено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляються необґрунтованими. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Суд першої інстанції установив, що між сторонами існує спір щодо вчинення певних дій відносно вказаних квартир АДРЕСА_1 , здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивачки, та дійшов обґрунтованого висновку щодо застосування заходу забезпечення позову. Враховуючи, що в період знаходження справи на розгляді у суді, змінювались власники вказаного нерухомого майна, заходи забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами. При цьому судова колегія виходить із того, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову встановлювати обставини, які мають значення для справи. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги щодо того, що судом першої інстанції не з`ясовано чи дійсно виник спір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції не приймає до уваги виходячи з наступного. Відповідно даним з ЄРДР постановою Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справа № 640/4477/15-ц рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року скасовано. Передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2020 року прийняти до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про зобов`язання вчинити певні дії. Наразі справа по суті позовних вимог не розглянута, отже спір між сторонами існує. Посилання в апеляційній скарзі на те, що при реконструкції власних квартир, ОСОБА_3 було складено та подано до інспекції ДАБК у Харківській області відповідну декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка у подальшому була зареєстрована уповноваженим органом 19 вересня 2014 року за №ХК 143142610620, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вказані обставини стосуються розгляду справи по суті спору. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка. Ухвала суду першої інстанції є законною, постановленою з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст. ст. 149 - 150, 367, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 27 листопада 2023 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина