Постанова 4824 № 362/2420/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи: 362/2420/22 номер апеляційного провадження №22-ц/824/10283/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 листопада 2023року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних прав: судді - доповідача Білич І.М. суддів Шебуєва В.А., СлюсарТ.А. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прядки Віталія Михайловича на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбель М.М., у цивільній справі №362/2420/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,- в с т а н о в и л а: У липні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 за результатами розгляду якого, просила стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що 08 серпня 2018 року між сторонами укладено шлюб, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб наразі між сторонами не розірвано. Донька проживає разом з позивачем, яка забезпечує всі потреби дитини. Відповідач належним чином не бере участі в житті дитини, кошти на її утримання надає нерегулярно. Відповідач є здоровою, працездатною особою, отримує офіційних дохід, адже є військовослужбовцем. Інших осіб на утриманні, немає. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 липня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Прядка В.М. подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 6 000 грн. щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову і до досягнення донькою повноліття. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що відповідач систематично виконує свій обов`язок щодо матеріального забезпечення своєї доньки та щомісячно перераховує кошти на рахунок позивача, що підтверджується квитанціями. Відповідач має обов`язок по утриманню батька, який є інвалідом ІІ групи. Таким чином, сплата аліментів на дитину у сумі частки доходу, є обтяжливим для відповідача. Також, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм ЦПК України, що полягає у не розгляді клопотання сторони відповідача про витребування доказів. Відзив на апеляційну скаргу подано не було. Відповідно до ч. 1. ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року представнику ОСОБА_1 - адвокату Прядці В.М. відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Інших клопотань щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на адресу суду не надходило. Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Судом при розгляді справи встановлено, що 08 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, від якого вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно довідки № 1 Васильківської міської ради від 01 липня 2022 року, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживає та знаходиться на її утриманні донька ОСОБА_3 , 2018 року народження. Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 20 вересня 2022 року у справі № 711/3130/22 шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Згідно наданих відповідачем квитанції, останнім сплачувалися кошти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: 07 січня 2022 року - 502 грн. 51 коп.; 18 січня 2022 року - 5 527 грн. 64 коп.; 03 лютого 2022 року - 4 020 грн. 10 коп.; 01 березня 2022 року - 2 000 грн.; 03 березня 2022 року - 10 000 грн.; 17 березня 2022 року - 4 000 грн.; 07 квітня 2022 року - 5 025 грн. 13 коп.; 08 квітня 2022 року - 8 024 грн. 88 коп.; 19 квітня 2022 року - 2 000 грн.; 24 квітня 2022 року - 500 грн.; 04 травня 2022 року - 13 024 грн. 75 коп.; 14 травня 2022 року - 3 015 грн. 08 коп.; 09 червня 2022 року - 5 025 грн. 13 коп.; 06 липня 2022 року - 5 025 грн. 13 коп.; 23 серпня 2022 року - 5 025 грн. 13 коп.; 24 серпня 2022 року - 502 грн. 51 коп.; 06 вересня 2022 року - 5 025 грн. 13 коп.; 10 червня 2022 року - 5 025 грн. 13 коп.; 04 листопада 2022 року - 5 025 грн. 13 коп.; 06 грудня 2022 року - 5 025 грн. 13 коп.; 26 грудня 2021 року - 1 005 грн. 03 коп. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що неповнолітня дитина проживає разом з позивачем, домовленості між сторонами щодо її утримання не досягнуто, відповідач в добровільному порядку належної допомоги на утримання доньки не надає, беручи до уваги матеріальне становище платника аліментів та враховуючи інтереси неповнолітньої дитини, на утримання яких присуджуються аліменти, суд вважав, що аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є достатніми та відповідають інтересам дитини. Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює, виходячи з наступного. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст. 141 СК України мати, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі, рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України). Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства, розмір аліментів, які суд визначає судовим рішенням, залежить від встановлення низки обставин в їх сукупності, зокрема стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявності на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів тощо. Як вбачається з матеріалів справи, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Згідно наданих відповідачем квитанції, у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року відповідач у добровільному порядку сплачував кошти на утримання доньки. Однак, добровільної згоди між батьками щодо подальшої участі батька в утриманні дочки досягнуто не було, у зв`язку з чим, позивач звернулася до суду з даним позовом, що є її правом передбаченим ч. 3 ст. 199 СК України. Відповідач є особою працездатного віку, військовослужбовцем. Жодного доказу про розмір доходу, який він отримує, останнім до суду не надано. Наявності обставин, які б перешкоджали у виконанні відповідачем батьківських обов`язків стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом не встановлено. Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що відповідач має обов`язок по утриманню батька - ОСОБА_5 , який є інвалідом ІІ групи, доказів на підтвердження виконання цих обов`язків, відповідач до суду не надав. Хоча у відповідності до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Так як, саме відповідач зобов`язаний довести, що в нього є об`єктивні та суб`єктивні поважні причини, через які він не в змозі надавати матеріальну допомогу малолітній дитині у визначеному судом розмірі. Сплата відповідачем коштів на утримання доньки у добровільному порядку, на що відповідач посилається у апеляційній скарзі, не є обставиною, яка враховується судом при визначенні розміру аліментів, згідно положень ст. 182 СК України. Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги в частині того, що судом не було розглянуто клопотання сторони відповідача про витребування доказів, однак зазначене порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а відтак, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення згідно вимог ст. 376 ЦПК України. Також, колегія суддів враховує, що докази, які відповідач просив витребувати, стосуються розміру доходів позивача. Однак, положеннями ст. 182 СК України не передбачено необхідність врахування судом розміру доходів одержувача аліментів, при вирішенні питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню на утримання дитини. Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу рівності прав та обов`язків батьків брати участь у матеріальних витратах своєї дитини, незалежно від того, з ким із них вона проживає, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 04 липня 2022 року та до досягнення повноліття. Колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів, є необхідним та достатнім для забезпечення потреб доньки, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування на підставі доводів викладених у апеляційній скарзі немає. Керуючись ст.ст. 368, 369, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прядки Віталія Михайловича залишити без задоволення. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач: Судді: