Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/1506/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1506/21 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Беспалов О.О. Парінов А.Б. за участі: секретар с/з Піскунова О.Ю. пр-к позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - У С Т А Н О В И В : ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсотку грошового забезпечення з 80% до 70% при обчисленні основного розміру пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»; - зобов`язати відповідача здійснити новий перерахунок та виплату позивачу пенсії з 1 січня 2018 року у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 80% грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу - 9020,00 грн., окладу за військове звання - 1480,00 грн., процентної надбавки за вислугу років - 5250,00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Дане рішення набрало законної сили 21.10.2022. 14 червня 2023 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із клопотанням в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №640/1506/21 та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання вказаного рішення суду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №640/1506/21 відмовлено. Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про встановлення судового контролю задовольнити. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 листопада 2023 року. Відзив на апеляційну скаргу до суду відповідачем не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті. У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. У судове засідання відповідач не з`явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином. Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки підстави для встановлення судового контролю на етапі виконання рішення суду у заявлених спірних правовідносинах відсутні, тому подана позивачем заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання. Приписами статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. При цьому, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливо у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 року у справі № 640/13988/19. Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем у вказаній заяві не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В обґрунтування заяви позивачем надано розрахунок пенсії лише від 25.01.2023 року. Попередні розрахунки та розрахунки на час постановлення оскаржуваної ухвали не надав. Представник апелянта в судовому засіданні пояснив, що рішення суду в даній справі в частині перерахунку пенсії виходячи з розміру 80% грошового забезпечення було виконано, але в подальшому, на виконання іншого судового рішення, 25.01.2023 здійснено новий перерахунку пенсії, в якому відсотковий розмір пенсії було зменшено до 70%. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача з метою отримання інформації про здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення . Об`єктивних даних того, що рішення суду в даній справі не виконувалося або виконувалося неналежним чином, апелянтом суду не надано. Наразі, колегія судді вважає за необхідне зазначити, що згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше. Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Поряд із цим, вказані норми не є самостійним альтернативним способом звернення судового рішення, що набрало законної сили, до виконання, а лише засобом здійснення контролю за таким виконанням. З огляду на викладені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/1506/21. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням та дотриманням норм процесуального права , підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі № 640/1506/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: О.О. Беспалов А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 23.11.2023р.)