Постанова Запорізький апеляційний суд № 317/3815/21

Дата документу Справа № 317/3815/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №317/3815/21 Головуючий в 1 інст. Нікітін В.В. Провадження №33/807/727/23 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2023 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1 , захисника - адвоката Стадніченка С.В., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката. ОСОБА_2 на постанову Запорізького районного суду Запорізької областівід 21 грудня 2021 р., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн., стягнуто судовий збір. Відповідно до оскаржуваної постанови суддя місцевого суду встановив, що 16.11.2021 року о 16 год. 15 хв. ОСОБА_1 в Запорізькому районі с. Біленьке, вул. Миру, б.11 керував мопедом FADAY BI5OT-15J б/н з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, млява мова). Від проходження медичного огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Стадніченко С.В. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій зазначив, що вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, прийнятою при не правильному застосуванні судом норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що висновки суду зроблені на підставі неповно досліджених доказів, внаслідок чого надано неналежну оцінку. Вказує, що відповідно до відеоматеріалів, які долучені до справи працівниками поліції не встановлено, що ОСОБА_1 керував мопедом, відсутні та не оголошенні виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, не роз`яснено порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та результати відмови від запропонованого огляду, не роз`яснено його прав та обов`язків. Зазначає, що всупереч положенням ст. 266 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводився без участі двох свідків, а відео фіксація, яка демонструє зазначену подію не є безперервною. Звертає увагу суду, що працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 належним чином не виклав суть вчиненого правопорушення, що призвело до неконкретності змісту зазначеного протоколу. Просить скасувати постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 21 грудня 2021 року, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , думку адвоката Стадніченка С.В., який підтримав апеляційну скаргу, акцентувавши увагу суду на недотриманні працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, перевіряючи законність постановленого судом рішення, суд виходить з того, що відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Як вбачається із постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Однак, з таким висновком суду апеляційна інстанція не може погодитися у зв`язку з наступним. Матеріали справи схиляють апеляційну інстанцію до висновку, що місцевий суд не звернув увагу на певні обставини і не дослідив наданого відеоматеріалу в контексті висунутого ОСОБА_1 адміністративного обвинувачення. Так, звертаючись до змісту оскаржуваної постанови, слід констатувати відсутність жодного належного обґрунтування висновку районного суду про доведеність провини ОСОБА_1 за інкримінованих обставин, що не надає можливості стверджувати про законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення. Визнаючи вину ОСОБА_1 доведеною, суд не перевірив належним чином докази на підтвердження законності вимог працівників поліції та обґрунтованості їх сумнівів щодо перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння, а також було порушено процедуру огляду передбачену ст. 266 КУпАП. Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, наркотичного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. N 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (в подальшому Інструкція № 1452/735). Відповідно до ч. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У ч. 4 розділу І вказаної Інструкції зазначено, що ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 інкримінувалося те, що 16.11.2021 року о 16 год. 15 хв. в Запорізькому районі с. Біленьке, вул. Миру, б.11 він керував мопедом FADAY BI5OT-15J б/н з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, млява мова). Від проходження медичного огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. За твердженням автора складеного протоколу, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 317298 від 16.11.2021 року за ч.1 ст. 130 КУпАП. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що вказаного дня до нього підійшли працівники патрульної поліції з приводу повідомлення його бабусі про викрадення мопеду. В той час він перебував біля магазину та повідомив, що бабуся вживає алкогольні напої та часто заявляє про викрадення зазначеного транспортного засобу. Працівники патрульної поліції запропонували йому проїхати на цьому мопеді до будинку бабусі та залишити там транспортний засіб. Апеляційним судом було оглянутого відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому фрагментами зафіксовано наступну інформацію: рух мопеду під керуванням ОСОБА_1 , позаду якого рухається патрульний автомобіль. Обидва транспортні засоби зупиняються біля приватного будинку. Далі, спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 відбувається з приводу мопеда, який ніби-то був викрадений. З`ясування наявності реєстрації транспортного засобу та посвідчення водія у ОСОБА_1 . Отже, загальний зміст зафіксованого відео дійсно демонструє спілкування працівників патрульної поліції із ОСОБА_1 лише з приводу повідомлення про викрадення мопеду. При цьому, за обставин відео, не можливо сумніватися, що рух транспортного засобу ОСОБА_1 здійснений лише за вимогою працівника патрульної поліції з означених причин. Пропозиція працівником поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 надає відмову, зафіксовано в подальшому у салоні патрульного автомобіля. При цьому працівник поліції не повідомляє зафіксованих ознак наркотичного сп`яніння. Отже, оглянуте відео демонструє не відповідність дій працівника патрульної поліції встановленій ст. 266 КУпАП процедурі відповідного огляду. Єдиною підставою задля висунутої працівником патрульної поліції пропозиції пройти ОСОБА_1 огляд у медичному закладі було повідомлення бабусі ОСОБА_1 про начебто викрадення мопеду. Аналіз досліджених обставин вказує на певну упередженість відносно ОСОБА_1 та штучність створених обставин. При цьому, з відеозапису не вбачається наявність візуальних ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , його поведінка не надавала об`єктивних підстав для висновку про наявність у останнього ознак наркотичного сп`яніння, які до того ж не були озвучені працівником патрульної поліції, що додатково свідчить про порушення працівником поліції вимог ст. 266 КУпАП. Встановлені при огляді відео обставини переконують апеляційний суд у відсутності об`єктивних підозр щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, а зафіксовані у направленні на огляд ознаки вочевидь не відповідають зафіксованим на відео даним. Вказані обставини впливають на встановлену ст. 266 КУпАП процедуру огляду на стан наркотичного сп`яніння і недотримання вказаної процедури є суттєвим порушенням, оскільки лише дійсна наявність ознак певного сп`яніння у водія надає працівникам поліції право проводити на місці зупинки транспортного засобу процедуру медичного огляду або пропонувати такий огляд і у медичному закладі. Між тим, сукупність встановлених обставин не слугує підтвердженням провини ОСОБА_1 за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин. Отже, з урахуванням наведеного та приймаючи до уваги вимоги ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 266 КупАП апеляційний суд дійшов висновку, що запропонований працівниками поліції порядок огляду на стан сп`яніння не відповідає законодавчо встановленій процедурі, що є підставою для визнання встановленого факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння недійсним. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до непогодження з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, що за вже встановлених порушень, суттєво не впливає на висновки суду апеляційної інстанції. Враховуючи вищевикладені обставини, приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, вважаю необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу адвоката Стадніченка С.В. задовольнити. Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21 грудня 2021 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати. Постановити нову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник