Постанова 4818 № 638/11674/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 23 листопада 2023 року м.Харків справа № 638/11674/23 провадження № 22-ц/818/2189/23 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., учасники справи: заявник Національний банк України боржник - ОСОБА_1 розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою Національного банку України про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу з оплати за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 вересня 2023 року, постановлену суддею Яковлевою В.М., в с т а н о в и в: У вересні 2023 року Національний банк України звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги, Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 вересня 2023 року відмовлено у видачі судового наказу. В апеляційній скарзі Національний банк України просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що суд невірно послався на п.4 ст. 163 ЦПК та зазначив про необхідність надання копії зави про видачу судового наказу із додатками для боржника. Проте положення ст. 163 ЦПК не містять такого обов`язку для сторони заявника, тому суд дійшов необґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу про відмову у видачі судового наказу (п.1 ст. 353 ЦПК України) розглядається без повідомлення учасників справи. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив із того, що в порушення вимог статті 163 цього Кодексу заявником не додано до заяви про видачу судового наказу копії заяви стягувача про видачу судового наказу та копій доданих до неї документів, для надіслання їх боржнику. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону. Судовим розглядом встановлено, що 06 вересня 2023 року Національний Банк України звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.02.2021 по 24.02.2022 року у сумі 7300,97 гривень. До заяви про видачу судового наказу додано документи про сплату судового збору, рішення, що підтверджує повноваження представника та копії документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Так, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу встановлені ст.163 ЦПК України, а саме, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Стаття 165 ЦПК України передбачає, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: зокрема, заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України. Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції послався на порушення вимог ст.163 ЦПК України, яка має вичерпний перелік вимог для оформлення і змісту заяви про видачу судового наказу. При цьому ст. 163 ЦПК України не містить вимоги щодо надання заявником при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу, копії заяви із додатками для боржника. Згідно із вимогами ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384, 387 ЦПК України колегія суддів,- постановила: Апеляційну скаргу Національного банку України задовольнити. Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 вересня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю.Тичкова