LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818641/1051/17

від 24.05.2023 ·

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 24 травня 2023 року м. Харків справа №641/1051/17 провадження №22-ц/818/910/23 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Бурлака І.В., Пилипчук Н.П., учасники справи: заявник ОСОБА_1 , заінтересовані особи Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі, ОСОБА_2 розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою представника боржника ОСОБА_1 ОСОБА_3 про скасування судового наказу, виданого за заявою КП «Харківські теплові мережі» про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за опалення та гарячу воду за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 березня 2023 року, постановлену під головуванням судді Боговського Д.Є., - в с т а н о в и в : У березні 2023 року представник боржника ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 березня 2023 року заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Бережної Ю.Є. про скасування судового наказу, виданого за заявою КП «Харківські теплові мережі» про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за опалення та гарячу воду повернуто заявнику без розгляду. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 березня 2023 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що в заяві про скасування судового наказу апелянтом викладені обставини поважності причини пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу, однак суд першої інстанції, при постановленні оскаржуваної ухвали не дослідив вказані обставини та не вирішив питання про поновлення пропущеного строку. Також зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не було направлено судовий наказ кожному з боржників, що призвело до порушення норм ЦПК України та порушення її Конституційних прав. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Повертаючи заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК України, та суд не знайшов підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. Крім того судом першої інстанції зазначено, що заява не відповідає вимогам ч. 6 ст. 170 ЦПК України. Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що 06 березня 2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова видано судовий наказ за вимогою КП «Харківські теплові мережі» про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за опалення та гарячу воду в в сумі 30155,48 грн, 3% річних в сумі 765,64 грн, інфляційні витрати в сумі 5359,02 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 800,00 грн. У березні 2023 року представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Бережна Ю.Є. звернулась до суду із заявою про скасування зазначеного судового наказу, посилаючись на те, що про наявність даного судового рішення ОСОБА_1 дізналася лише в лютому 2023 року, із судовим наказом не згодна, оскільки сума заборгованості заявлена понад визначений законом строк позовної давності. Просила поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу, задовольнити її заяву про скасування судового наказу, судовий наказ від 06.03.2017 року у справі № 641/1051/17 скасувати та вирішити питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 ЦПК України. Як на підставу заявлених вимог про скасування судового наказу, представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Бережна Ю.Є. посилається на те, що про існування судового наказу від 06 березня 2017 року ОСОБА_1 стало відомо лише лютому 2023 року після списання коштів з її карткового рахунку. 23 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з заявою про ознайомлення, що підтверджується матеріалами справи. Вважає, що причини пропуску строку є поважними, тому клопотання про поновлення підлягає задоволенню, а судовий наказ від 06 березня 2017 року підлягає скасуванню. Згідно з ч. 1 ст. 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Відповідно до ст. 105 ЦПК України (в редакції станом на 06.03.2017 року) боржник мав право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Як передбачено ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. Згідно з ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Як убачається з матеріалів справи, копія судового наказу від 06.03.2017 року була направлена судом із доданими до неї документами за зареєстрованим місцем проживання боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 06 березня 2017 року (а.с.18). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримувачами є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Судовий наказ із додатками було отримано 25.03.2017 року. На поштовому зворотному повідомленні зазначені боржники: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Однак, підпис про отримання судового наказу на поштовому повідомленні зазначена лише ОСОБА_2 (а.с.19). Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку (а.с.4) власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 є його дружиною, тому суд не може об`єктивно прийняти факт того, що боржник ОСОБА_1 не була обізнана про наявність судового наказу. Як вбачається з вимог ч.3 ст.169 ЦПК України копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Доказів направлення судового наказу від 06.03.2017 року саме на ім`я ОСОБА_1 матеріали справи не містять, як і не містять доказів отримання судового наказу боржником - ОСОБА_1 . Подаючи заяву про скасування судового наказу 01.03.2023 року(засобами поштового зв`язку) представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Бережна Ю.Є. визначеного ч.1 ст. 170 ЦПК України (та ст. 105 ЦПК України, в редакції станом на 06.03.2017 року ) строку подачі такої заяви не пропустили(а.с. 26-29). Оскільки представник боржника ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами справи лише 23.02.2023 року (а.с.20). Тому суд безпідставно повернув її заяву на підставі ч.2 ст.171 ЦПК України (заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви). Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Комінтернівського районного суду м. Харкова. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 березня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: І.В. Бурлака Н.П. Пилипчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»