Постанова Київський апеляційний суд № 761/20317/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 листопада 2023 року м. Київ Справа №761/20317/21 Провадження № 22-ц/824/13293/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 - адвоката Цимбал Наталії Вікторівни і представника ОСОБА_2 - адвоката Заворотнюка Максима Сергійовича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 з 20 грудня 1988 року є членом Садового товариства «Івушка», а з червня 2013 року по червень 2018 року була головою цього кооперативу. Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів членів СТ «Івушка» від 03 червня 2018 року № 01/2018, було здійснено перейменування кооперативу в Обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Івушка» (далі - ОК «СТ «Івушка»), затверджено нову редакцію статуту, змінено склад правління та ревізійної комісії та обрано нового голову правління, у зв`язку з чим в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна інформація, що з 11 червня 2018 року керівником ОК «СТ «Івушка» є ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_3 була обрана секретарем вказаних зборів. Рішенням Господарського суду Київської області від 06 серпня 2020 року у справі № 911/2791/19 позов ОСОБА_1 задоволено, зокрема визнано організацію і проведення зборів незаконними, і як наслідок визнано недійсними, протиправними та скасовано всі прийняті цими зборами рішення. Позивачка вважала, що внаслідок неправомірних дій відповідачів, які були встановлені рішенням суду, їй спричинено моральну шкоду, а тому звернулась до суду з даним позовом. ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на свою користь на відшкодування моральної шкоди по 50 000,00 грн. з кожного. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання з викликом учасників справи. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року закрито підготовче провадження у та призначено її до судового розгляду по суті. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 181,60 грн. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 10 000,00, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 181,60 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок проведення незаконних позачергових загальних зборів Садового товариства, відповідальними за проведення яких були відповідачі, як голова та секретар зборів, позивачка незаконно була позбавлена посади керівника цього товариства, у зв`язку з чим остання тривалий час не могла вести звичний спосіб життя, були суттєво порушені її життєві плани, так як, захист своїх порушених прав, через органи юстиції, правоохоронні і судові органи, вимагав значних додаткових зусиль та часу, суд, керуючись статями 23, 1167 ЦК України, вважав, що позиваці було завдано моральну шкоду, яку з врахуванням обставин справи та тривалості порушеного права, суд визначив в розмірі 20 000,00 грн, яка підлягає стягненню на її користь з відповідачів у рівних частках. 26 липня 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Цимбал Н. В. подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що в основу судового рішення суд першої інстанції поклав лише рішення Господарського суду Київської області від 06 серпня 2020 року у справі № 911/2791/19 та пояснення представника позивача, не взявши до уваги при цьому пояснення представників відповідачів, докази, надані ними, та не надавши їм оцінку. Заявник вказує, що Господарський суд у своєму рішенні встановив лише факт порушення процедури скликання позачергових зборів. Звертає увагу на те, що позивачка вже станом на 2017 рік не мала абсолютної довіри як серед членів правління, так і серед членів Садового товариства, її діяльність як голови кооперативу викликала невдоволення членів кооперативу, що підтверджується перевірками. Судом не було взято до уваги покази свідка ОСОБА_4 , яка показала, що позивачка довіру не втратила і свідомо в подальшому не висувала свою кандидатуру на посаду голови Садового товариства. 26 липня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Заворотнюк М. С. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що стороною, яка порушила права позивачки є ОК «СТ «Івушка», оскільки саме її рішення про звільнення оскаржувала позивачка у справі № 911/2791/19. Суд не встановив, що саме відповідач по справі є суб?єктом що несе відповідальність за звільнення позивачки з посади. Позивачка не довела факту завдання їй моральної шкоди. Свою кандидатуру на посаду голови не виставляла. Не доведено позивачем причинно-наслідкового зв?язку між підписанням відповідачами протоколу загальних борів та наслідками, які особа вважає, що настали та є підставою для притягнення до відповідальності відповідачів. Позивачкою не обґрунтовано розмір моральної шкоди та не доведено вини відповідача. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвокат Цимбал Н. В. передано судді-доповідачу. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01серпня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвокат Заворотнюка М. С. передано судді-доповідачу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Цимбал Н. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року задоволено та поновлено його. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Цимбал Н. В. на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. Витребувано із Шевченківського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи № 761/20317/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. 28 серпня 2023 року матеріали справи № 761/20317/21надійшли до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року про виправлення описки, клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Заворотнюка М. С. про поновлення строку на апеляційне оскарження Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року задоволено та поновлено його. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Заворотнюка М. С. на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить 100 000,00грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268400,00 грн). А за правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. 19 вересня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Заворотнюк М. С. подав до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить скасувати рішення Шевченківського районного суд ум. Києва від 22 травня 2023 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Відзив мотивований тим, що подана апеляційна скарга ОСОБА_3 є обґрунтованою. 13 жовтня 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Цимбал Н. В. подала до Київського апеляційного суду відзив, який мотивований тим, що апеляційна скарга ОСОБА_2 є обґрунтованою. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на апеляційні скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Встановлено, що з 20 грудня 1988 року ОСОБА_1 є членом СТ «Івушка», а з червня 2013 року по червень 2018 року була головою цього кооперативу. Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів членів СТ «Івушка» від 03 червня 2018 року № 01/2018 здійснено перейменування кооперативу в ОК «СТ «Івушка», затверджено нову редакцію статуту, змінено склад правління та ревізійної комісії та обрано нового голову правління, у зв`язку з чим в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна інформація, що з 11 червня 2018 року керівником ОК «СТ «Івушка» є ОСОБА_2 . Вважаючи проведення вказаних зборів, в результаті яких ОСОБА_1 позбавилась посади керівника садового товариства, незаконними, вона 26 червня 2018 року звернулася із скаргою до Міністерства юстиції України, до скарги було додано доповнення від 03 липня 2018 року, яке було підписано колективно членами товариства в кількості 40 осіб. Оскільки скарга була оформлена без дотримання вимог визначених Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», тому в її задоволенні було відмовлено. Після цього, 17 липня 2018 року, ОСОБА_1 подала заяву в поліцію, а 03 вересня 2018 року подала заяву в прокуратуру Макарівського району Київської області, за якими було зареєстровано кримінальне провадження № 42018111200000611. У зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, та оскільки жодній особі протягом 12 місяців не повідомили про підозру, слідчим було винесено постанову від 06 вересня 2019 року про закриття кримінального провадження № 42018111200000611. 08 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсними позачергових загальних зборів членів СТ «Івушка» від 03 червня 2018 року № 01/2018 та визнання протиправними і скасування запису державного реєстратора філії КП Куманівецької сільської ради «Вектор» у Київській області Колодій О.В. щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу СТ «Івушка» (зміна найменування, зміна керівника юридичної особи, зміна виду економічної діяльності, зміни до установчих документів), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які зроблені на підставі рішень оформлених протоколом позачергових загальних зборів членів СТ «Івушка» від 03 червня 2018 року № 01/2018. Рішенням Господарського суду Київської області від 06 серпня 2020 року у справі № 911/2791/19 вказані позовні вимоги були задоволені. Вказаним рішенням суду встановлено, що позивачка, як голова правління станом на 03 червня 2018 року не отримувала вимоги членів товариства про скликання позачергових загальних зборів. Із тексту протоколу, яким оформлене спірне рішення не вбачається, що такі збори скликані членами товариства необхідної кількості у зв`язку із відмовою голови правління скликати такі збори на вимогу членів товариства. Наведе дає підстави стверджувати, що скликання таких зборів відбулося із порушенням процедури, визначеної Статутом товариства, в редакції чинній станом на 03 червня 2018 року. З матеріалів справи не вбачається, що така вимога взагалі висувалася, навпаки судом вбачається, що ініціатори проведення позачергових зборів виходили з того, що строк на який члени правління обиралися сплив, а тому вони не можуть виконувати своїх обов`язків, хоча, вочевидь, така позиція є хибною, та не звільняла ініціаторів зборів від обов`язку звернутися із відповідною вимогою до правління, що виконувало свої повноваження станом на 03 червня 2018 року. Також в судовому рішення зазначається, що з матеріалів справи вбачається, що значна кількість осіб, підписи яких, містяться в Реєстрі присутніх на позачергових загальних зборах членів СТ «Івушка», що є додатком до протоколу від 03 червня 2018 року № 01/2018, в своїх заявах свідка зазначали про те, що свій підпис про присутність на зборах не ставили, на зборах присутні не були, про їх проведення не повідомлялися, участі у голосуванні не приймали, про порядок денний не обізнані. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що частина осіб, які були зазначені як присутні на зборах вже померли, що ніяк не відображено у Реєстрі присутніх, частина членів товариства, підписи яких містяться в Реєстрі, об`єктивно не могли взяти участь у зборах через їх відсутність на території України та з інших підстав. З врахуванням встановлених судом порушень підчас проведення оспорюваних зборів садового товариства, суд задовольнив усі позовні вимоги ОСОБА_1 , фактично визнавши організацію і проведення цих зборів незаконним, і як наслідок визнання недійсним, протиправними та скасування всіх прийнятих цими зборами рішень. Як вбачається з протоколу від 03 червня 2018 року позачергових загальних зборів СТ «Івушка», незаконність яких була встановлена судом, саме відповідачка ОСОБА_2 була обрана головою зборів, а відповідачка ОСОБА_3 була обрана секретарем. Саме їх підписи стоять під протоколом зборів від 03 червня 2018 року, незаконність проведення яких була встановлена судом. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Установлено, що ОСОБА_1 просить стягнути на її користь моральну шкоду, у зв?язку з незаконним її звільненням з посади голови СТ «Івушка», шляхом проведення 03 червня 2018 року загальних зборів та прийнятих на них рішень, які в подальшому рішенням Господарського суду Київської області від 06 серпня 2020 року у справі № 911/2791/19 були визнані недійсними та скасовані. Згідно частини третьої статті 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19) зроблено висновок, що «реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини. У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень. Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права. Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Відповідно до статті 2371 КЗпП України, у редакції, яка була чинною станом на 03 червня 2018 року, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Аналіз вищенаведеного дає підстави дійти висновку про те, що моральна шкода працівнику відшкодовується власником або уповноваженим ним органом. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. У справі, що переглядається, позовні вимоги пред?явлено до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які не є ні власником ні уповноваженим ним органом, який згідно закону несе відповідальність по відшкодуванню працівнику моральної шкоди, а тому не є належними відповідачами у цій справі. Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом. Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України). Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Відповідно до статті 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Проте в порушення вимог наведеної правової норми суд першої інстанції не вирішив питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, а суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду позбавлений процесуальної можливості здійснювати заміну належних відповідачів у справі. Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Враховуючи наведене, та відсутність процесуальної можливості в апеляційного суду здійснювати заміну у справі відповідачів, Київський апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, оскільки не може бути залишено в силі судове рішення, яке ухвалено з порушення норм процесуального права. Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Установлено, що ОСОБА_3 є такою, що згідно пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 , з якого відомо, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи загального захворювання (т. 2, а. с. 6). ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги сплатила 1 611,00 грн, що підтверджується квитанцією № 32528798800007406043 (т. 2, а. с. 24). Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є такою, що згідно Закону звільнена від сплати судового збору, судовий збір за подання позову сплатила. Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову, судові витрати понесені ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги у розмірі 1 611,00 грн слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_3 , є такою що в силу Закону звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, судові витрати в розмірі 1 611,00 грн слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави. Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Цимбал Наталії Вікторівни і представника ОСОБА_2 - адвоката Заворотнюка Максима Сергійовича задовольнити. Рішення Шевченківського районного суд ум. Києва від 22 травня 2023 року скасувати і ухвалити у справі нове судове рішення наступного змісту. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платникаподатків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) 1 611,00 грн понесених судових витрат у зв?язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платникаподатків НОМЕР_3 ) в дохід держави 1 611,00 грн понесених судових витрат у зв?язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна