Постанова Київський апеляційний суд № 359/10421/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 22-ц/824/2567/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа 359/10421/18 23 січня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Левенця Б.Б. - Борисової О.В. при секретарі - Масловській К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крусь Лариси Вікторівни на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Журавського В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницьке товариство «Маяк», треті особи: ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції в Київській області про визнання нелегітимними загальних зборів садівницького товариства та прийнятих на зборах рішень незаконними, - в с т а н о в и в: У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Громадської організації Садівницьке товариство «Маяк», треті особи: ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції в Київській області про визнання нелегітимними загальних зборів садівницького товариства та прийнятих на зборах рішень незаконними. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є членом ГО СТ «Маяк», яка здійснює свою діяльність в с. Кийлів Бориспільського району Київської області. 08 липня 2017 року були проведені звітно-виборчі збори товариства на яких було обрано голову ГО СТ «Маяк» - ОСОБА_2 , членів правління, членів контрольно-ревізійної комісії, а також прийнято ряд рішень щодо господарської діяльності ГО СТ «Маяк». Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2018 року, яке набрало законної сили 12 липня 2018 року, загальні збори, проведені 08 липня 2017 року в ГО СТ «Маяк» визнані нелегітимними, а рішення, викладені в протоколі загальних зборів ГО СТ «Маяк» від 08 липня 2017 року визнані незаконними. Незважаючи на це, ОСОБА_2 не виконує рішення суду та продовжує свою діяльність як голова правління ГО СТ «Маяк». Зокрема, 06 жовтня 2018 року об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_2 зібрав та провів загальні збори ГО СТ «Маяк» з наступним порядком денним: 1) Звіт ревізійної комісії за звітний період. 2) Звіт голови правління за звітний період. 3) Фінансово-господарська діяльність СТ «Маяк». Прийняття кошторису на 2019 рік. 4) Затвердження Статуту СТ «Маяк» в новій редакції, затвердження уповноваженого на підписання Статуту та забезпечення його реєстрації. 5) Уточнення списку членів СТ «Маяк» для подальшої реєстрації в органах державної влади. 6) Різне. Крім того, зазначав, що у відповідності до п.4.1.5. ч.4 Статуту загальні збори товариства уповноважені вирішувати питання, якщо на зборах присутні понад половину всіх членів товариства. При цьому, рішення про внесення змін до статуту, яке розглядалося на загальних зборах 06.10.2018 року, у відповідності до ст.98 ЦК України мало прийматися більшістю не менше як ѕ голосів. У відповідності до Статуту товариства та у відповідності до відомостей з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кількість членів ГО СТ «Маяк» становить 250 громадян України. Разом з тим, на загальних зборах 06 жовтня 2018 року були присутні близько 30 осіб, частина з яких не є членами ГО СТ «Маяк» та не уповноважені приймати участь у таких зборах, що є порушенням п.4.1.5. ч.4 Статуту та ст.98 ЦК України. Вказаними діями ОСОБА_2 , як голова загальних зборів ГО СТ «Маяк», грубо порушив Статут ГО СТ «Маяк» та права членів товариства, в тому числі його права. Враховуючи вищевикладене, просив суд визнати нелегітимними загальні збори Громадської організації Садівницьке товариство «Маяк», скликані 06 жовтня 2018 року, а прийняті на зборах та записані у протоколі від 06 жовтня 2018 року рішення зборів незаконними. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницьке товариство «Маяк», треті особи: ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції в Київській області про визнання нелегітимними загальних зборів садівницького товариства та прийнятих на зборах рішень незаконними. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 11 грудня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Крусь Лариса Вікторівна подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2019 року та ухвалити нове судове рішення про задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_2 не має повноважень скликати загальні збори ГО СТ «Маяк», що є вагомою підставою для визнання зборів нелегітимними, а рішення прийняті на цих зборах - незаконними. Крім того, на зборах не було кворуму, що підтверджується фото-, відеозаписом та показами свідків. Відзиву на апеляційну скаргу подано не було. Позивач ОСОБА_1 , відповідач Громадська організація Садівницьке товариство «Маяк» та треті особи: ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції в Київській області в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що Громадська організація Садівницьке товариство «Маяк» є первинним громадським осередком товариства садівників і городників України, що добровільно об`єднує громадян України на засадах спільності їх інтересів для реалізації мети та завдань Статуту. Головним завданням товариства є організація колективного саду, ефективне використання його членами виділених земельних ділянок для вирощування фруктів, ягід, овочів, створення умов для оздоровлення і відпочину членів товариства та їх родин. Товариство здійснює свою діяльність на Кийлівському земельному масиві в с. Кийлів Бориспільського району Київської області на 250 ділянках розміром 17,6 га, згідно п.1.1., п.1.3 та п.1.4 Статуту, затвердженого загальними зборами СТ ГО «Маяк» від 12 травня 2007 року, та копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.15-22,27). Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками СТ ГО «Маяк» є 250 громадян України, керівником з 28.06.2015 року є ОСОБА_2 . (а.с.74-75) ОСОБА_1 є членом Громадської організації Садівницьке товариство «Маяк», що підтверджується копією членської книжки садовода № НОМЕР_1 (а.с.11). Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2018 року позов ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницьке товариства «Маяк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання нелегітимними загальних зборів садівницького товариства та визнання незаконними прийнятих на них рішень - задоволено. Визнано нелегітимними загальні збори, проведені 8 липня 2017 року в Громадській організації Садівницьке товариство «Маяк». Визнано незаконними рішення, викладені в протоколі загальних зборів Громадської організації Садівницьке товариства «Маяк» від 8 липня 2017 року. Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що на загальних зборах СТ ГО «Маяк» 08 липня 2017 року проводились вибори голови та членів правління, ревізійної комісії на період з 2017 року до 2019 року, а також був затверджений кошторис на 2018 рік. Зі списку членів ГО СТ «Маяк» вбачається, що загальна кількість членів цього садового товариства становить 212 чоловік. Половина всіх членів ГО СТ «Маяк» становить 106 чоловік. Як вбачається з оголошення, доданого до позовної заяви, головою правління ОСОБА_2. повідомлялося, що 06 жовтня 2018 року об 11-00 відбудуться загальні збори СТ «Маяк» з наступним порядком денним: 1) Звіт ревізійної комісії за звітний період. 2) Звіт голови правління за звітний період. 3) Фінансово-господарська діяльність СТ «Маяк». Прийняття кошторису на 2019 рік. 4) Затвердження Статуту СТ «Маяк» в новій редакції, затвердження уповноваженого на підписання Статуту та забезпечення його реєстрації. 5) Уточнення списку членів СТ «Маяк» для подальшої реєстрації в органах державної влади. 6) Різне. (а.с.30) Звертаючись в суд з даним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, ОСОБА_2 не виконує рішення суду від 01 червня 2018 року, яким загальні збори, проведені 08 липня 2017 року в ГО СТ «Маяк» визнані нелегітимними, а рішення, викладені в протоколі загальних зборів ГО СТ «Маяк» від 08 липня 2017 року визнані незаконними, в тому числі рішення про обрання ОСОБА_2 головою правління ГО СТ «Маяк», та незаконно продовжує свою діяльність як голова правління ГО СТ «Маяк», а саме 06 жовтня 2018 року о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_2 зібрав та провів загальні збори ГО СТ «Маяк». Крім того, у відповідності до п.4.1.5. ч.4 Статуту загальні збори товариства уповноважені вирішувати питання, якщо на зборах присутні понад половину всіх членів товариства, а у відповідності до ст. 98 ЦК України, рішення про внесення змін до статуту, яке розглядалося на загальних зборах 06.10.2018 року, мало прийматися більшістю не менше як ѕ голосів. У відповідності до Статуту товариства та відомостей з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кількість членів ГО СТ «Маяк» становить 250 громадян України. Разом з тим, на загальних зборах 06 жовтня 2018 року були присутні близько 30 осіб, частина з яких не є членами ГО СТ «Маяк» та не уповноважені приймати участь у таких зборах, що є порушенням п.4.1.5. ч.4 Статуту та ст.98 ЦК України. У зв`язку з чим, просив судвизнати нелегітимними загальні збори Громадської організації Садівницьке товариство «Маяк», скликані 06 жовтня 2018 року, а прийняті на зборах та записані у протоколі від 06 жовтня 2018 року рішення зборів незаконними. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницьке товариство «Маяк», треті особи: ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції в Київській області про визнання нелегітимними загальних зборів Громадської організації Садівницьке товариство " Маяк" від 06 жовтня 2018 року та прийнятих цими зборами рішень незаконними, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог. Зазначив, що позивачем не надано суду протокол загальних зборів ГО Садівницьке товариство " Маяк" від 06 жовтня 2018 року, що позбавляє суд можливості перевірити доводи позивача щодо кількості присутніх на вказаних зборах членів садівницького товариства та щодо змісту прийнятих цими зборами рішень. Надані позивачем на підтвердження вказаних доводів позовної заяви фотоілюстрації та відеозапис не є належними та допустимими доказами, які можуть бути покладені в основу судового рішення, так як особи громадян, які містяться на відеозаписі не встановлювались, їх членство в садівничому товаристві не перевірялось. Ні на фото, ні на відеозапису немає інформації щодо дати зафіксованої на них події, що позбавляє суд можливості ототожнювати відображену на них подію із загальними зборами ГО Садівницьке товариство " Маяк " 06 жовтня 2018 року. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих сторонами доказів, із дотриманням норм процесуального права та вірним застосуванням норм матеріального права, з огляду на наступне. Відповідно до п.1 розділу 4 Статуту ГО СТ «Маяк» товариство діє на основі демократичного самоврядування. Вищим органом товариства є загальні збори членів товариства. Згідно п.2 розділу 4 Статуту ГО СТ «Маяк» загальні збори: затверджують Статут товариства, вносять до нього зміни та доповнення, Порядок внесення змін та доповнень аналогічний легалізації статуту (пп.4.2.1.); обирають на два роки голову та членів правління товариства в кількості не менше ніж п`ять осіб та голову і членів ревізійної комісії в кількості не менше трьох осіб. Заслуховують звіти голови правління, ревізійної комісії про діяльність, затверджують річні звіти та акти ревізії (п.п.4.2.2.); розглядають скарги членів товариства на рішення правління та ревізійної комісії. Достроково відкликають голову правління, членів правління, голову ревізійної комісії та членів ревізійної комісії товариства (п.п.4.2.3); вирішують питання реорганізації та припинення діяльності товариства, його вступу в спілку товариства (об`єднання) та виходу з них (п.п.4.2.4.); затверджують кошторис товариства (п.п.4.2.7.); встановлюють на основі затвердженого кошторису розміри щомісячних членських, вступних та цільових внесків та строки їх внесення (п.п.4.2.8.). Згідно з вимогами п.4.2.5 та п.4.2.6. пункту 2 розділу 4 Статуту ГО СТ «Маяк» загальні збори товариства уповноважені вирішувати питання, якщо на зборах присутні понад половину всіх членів товариства. Загальні збори збираються правлінням не менше, як один раз на рік, позачергові - за рішенням правління чи ревізійної комісії. Як на підставу для задоволення позову, ОСОБА_1 посилався на те, що ОСОБА_2 не виконує рішення суду від 01 червня 2018 року та незаконно продовжує свою діяльність як голова правління ГО СТ «Маяк». Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2018 року задоволено позов ОСОБА_1 , визнано нелегітимними загальні збори, проведені 8 липня 2017 року в Громадській організації Садівницьке товариство «Маяк» та визнано незаконними рішення, викладені в протоколі загальних зборів громадської організації садівничого товариства «Маяк» від 8 липня 2017 року. Зазначеним рішенням суду встановлено, що на загальних зборах 08 липня 2017 року, які визнано нелегітимними, проводились вибори голови та членів правління, ревізійної комісії на період з 2017 року до 2019 року, а також був затверджений кошторис товариства на 2018 рік. Однак згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є керівником СТ ГО «Маяк» з 28.06.2015 року, а не з часу прийняття рішення загальних зборів від 08 липня 2017 року, яке судом визнано незаконним, а тому доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не виконує рішення суду від 01 червня 2018 року та незаконно продовжує свою діяльність як голова правління ГО СТ «Маяк», колегія суддів відхиляє. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 , як голова правління, скликав загальні збори ГО СТ «Маяк» 06 жовтня 2018 року, так як таких доказів матеріали справи не містять. З наданої позивачем копії оголошення про проведення зборів ( а.с. 30) на підтвердження факту скликання загальних зборів ГО СТ «Маяк» 06 жовтня 2018 року саме головою правління ОСОБА_2. не вбачається, що вказані збори скликаються саме за рішення голови правління ОСОБА_2 , а не за рішенням правління чи ревізійної комісії товариства, як це визначено п. 4.2.6 Статуту ГО СТ «Маяк». Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 також посилався на те, що загальні збори Громадської організації Садівницьке товариство " Маяк", проведені 06 жовтня 2018 року, були нелегітимними, оскільки на них не була присутня половини всіх членів товариства, як визначено п.п.4.2.5. Статуту. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2018 року ухваленим за результатами розгляду позову ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницьке товариство «Маяк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання нелегітимними загальних зборів садівницького товариства та визнання незаконними прийнятих на них рішень, встановлено, що відповідно до списку членів ГО СТ «Маяк», загальна кількість членів цього садового товариства становить 212 чоловік. Половина всіх членів ГО СТ «Маяк» становить 106 чоловік. У силу ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У відповідності до частин 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. У силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України). Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. У відповідності до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України). На підтвердження обґрунтованості позовних вимог про визнання нелегітимними загальних зборів садівницького товариства від 06.10.2018 року та прийнятих на зборах рішень незаконними, ОСОБА_1 посилався на покази свідків, фотокартки та відео зйомку загальних зборів. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що 06 жовтня 2018 року вона була присутньою на зборах ГО СТ «Маяк», до участі в яких її допущено не було оскільки вона не є членом товариства. На зборах ставились питання щодо внесення змін до Статуту та інші питання, які зачіпають інтереси всіх членів товариства. На думку свідка збори були нелегітимними, оскільки серед присутніх не було 50 відсотків членів товариства. Присутніми були приблизно 30 осіб з понад 200 осіб. Також показала, що вона особисто кількість присутніх не рахувала. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що він є членом товариства та 06 жовтня 2018 року на зборах ГО СТ «Маяк» вирішувалось, зокрема, питання про внесення змін до Статуту ГО СТ «Маяк». Збори проводив ОСОБА_2 . Присутніми були не більше 30 осіб з приблизно

200. Після зборів просили показати протокол, але протокол не надали для ознайомлення. Надавши оцінку показам свідків та іншим доказам у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що встановити, що загальні збори ГО СТ «Маяк», які відбулись 06 жовтня 2018 року, були проведені з порушенням п.4.2.5 Статуту за відсутності кворуму на підставі наданих позивачем доказів неможливо. Фотоілюстрації (а.с.31-36) та відеозапис (а.с.38), які були надані позивачем на підтвердження кількості присутніх на загальних зборах ГО СТ «Маяк» 06 жовтня 2018 року членів товариства та відсутності кворуму для прийняття рішень, не є належними та допустимими доказами на підтвердження вказаних обставин, так як з вказаних доказів неможливо встановити, що присутні на фото та відео громадяни є членами ГО СТ «Маяк», їх особи не встановлювались, порахувати кількість присутніх також не вдається за можливе. Крім цього, ні на фото, ні на відеозаписі не зафіксовано дату відображеної на них події, що позбавляє можливості ототожнювати її саме із загальними зборами ГО СТ «Маяк», які відбувались 06 жовтня 2018 року. З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги про те, що відсутність кворуму на загальних зборах ГО СТ " Маяк" 06 жовтня 2018 року підтверджується фотокартками, відеозаписом та показами свідків відхиляються судом апеляційної інстанції. Позивачем не надано суду першої інстанції на підтвердження своїх позовних вимог ні протоколу загальних зборів ГО СТ " Маяк" від 06 жовтня 2018 року, ні списку членів ГО СТ " Маяк" , присутніх на вказаних загальних зборах з підписом кожного члена товариства. При цьому колегією суддів враховуються, що клопотання про витребування вказаних доказів стороною позивача в суді першої інстанції не заявлялося, а за правилами ч.2 ст. 13 та ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив надані докази, дав їм вірну правову оцінку та прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницьке товариство «Маяк», треті особи: ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції в Київській області про визнання нелегітимними загальних зборів садівницького товариства та прийнятих на зборах рішень незаконними з підстав його недоведеності. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПКУкраїни, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2019 року є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крусь Лариси Вікторівни відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крусь Лариси Вікторівни залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 27 січня 2020 року. Головуючий: Судді: