Постанова 4873 № 910/8681/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" листопада 2023 р. Справа№ 910/8681/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Козир Т.П. суддів: Коробенка Г.П. Михальської Ю.Б. розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 у справі №910/8681/23 (суддя Ломака В.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" (далі - позивач, Товариство) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач, Залізниця) та просило суд зобов`язати Залізницю внести зміни до особового рахунку Товариства № НОМЕР_1 шляхом зарахування грошових коштів на нього у розмірі 16375,68 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладений Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та у листопаді 2022 на станцію Лихачове на адресу позивача прибували під навантаження вагони, однак вони були затримані відповідачем на коліях станції з причин зайнятості фронту на під`їзній колії ТОВ "Первомайськ-Агро" і позивачу була нарахована плата на загальну суму 33072,70 грн за користування вагонами, однак при цьому Залізницею не було враховано дію комендантської години на території, на якій знаходиться дана станція, яка у період затримки вагонів тривала з 22:00 год. до 06:00 год. щодоби і у зазначений час вагони не знаходились під вантажними операціями, що є підставою для звільнення позивача від плати за користування вагонами на час дії комендантської години, тому Залізницею неправомірно було списано з особового рахунку позивача грошові кошти в загальній сумі 16375,68 грн.; також вказує, що акти загальної форми не підписувались його представником. Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що ним було правомірно списано з особового рахунку позивача плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів у вагонах, оскільки під`їзна колія ТОВ "Первомайськ-Агро" працює цілодобово, у зв`язку з чим при навантаженні та розвантаженні вагонів на відповідній колії час тривалості комендантської години не враховується; твердження позивача щодо не підписання ним актів загальної форми про затримку вагонів спростовується фактичним узгодженням ним відомості плати за користування вагонами та накопичувальної картки, що складені на підставі таких актів. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 серпня 2023 року у позові відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки акти загальної форми та пам`ятки про подавання вагонів складені Залізницею в односторонньому порядку, не підписані представником позивача, тому є неналежними доказами і не можуть підставою для матеріальної відповідальності щодо сплати залізниці плати за користування вагонами; висновок суду про те, що представник позивача Онішко К.М. перебував у спірний період на станції Лихачове і не був позбавлений можливості підписати спірні документи, є безпідставним, оскільки позивач вказував, що представник не зміг прибути на станцію через її віддаленість і труднощами, у зв`язку із дією правового режиму воєнного часу; рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 та розпорядження №ЦМ-13/693 звільнення замовника від плати за користування вагонами під час дії комендантської години не е залежить від будь-яких додаткових обставин, а є безумовною підставою для неврахування часу дії комендантської години в час затримки вагонів, при цьому складання актів загальної форми щодо цього покладено на Залізницю; відповідачем не надано належних доказів того, що під`їзна колія ТОВ "Первомайськ-Агро" працює цілодобово; висновок суду про те, що рішення правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 є локальним (внутрішнім) нормативним актом, яке не вносить змін до Статуту залізниць та Правил перевезення вантажів, є втручанням в господарську діяльність відповідача. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 10 жовтня 2023 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи. 10.10.2023 відповідач направив до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що під`їзна колія ТОВ "Первомайськ-Агро" працює цілодобово, при навантаженні та вивантаженні комендантська година не враховується, а станція Лихачове проводить подачу й збирання вагонів також цілодобово; відомість плати за користування вагонами та накопичувальна картка були сформовані у електронному вигляді, однак позивач відмовився від підпису електронних версій даних документів та ініціював перетворення в паперові, проте його представник для підписання на станцію Лихачове не з`явився, про що складені відповідні акти загальної форми; факт затримки вагонів на станції Лихачове позивачем не заперечується, тоді як обґрунтування позовних вимог зводиться до незгоди із включенням до розрахунку часу тривалості комендантської години, що підтверджується запереченням позивача від 01.12.2022 щодо суми нарахування; умовами договору передбачено використання електронного документообігу з використанням власних інформаційних систем Залізниці, тому ініціювавши підписання паперової форми задля висловлення заперечень щодо Відомості плати за користування вагонами, всі подальші дії з її підписання мали здійснюватись безпосередньо на станції, на які надавались послуги, за участі представника перевізника та замовника протягом 24 годин, про що позивач був обізнаний; умови договору не передбачають можливості висловлення заперечень шляхом їх направлення на електронну пошту перевізника, тому позивач (його представник) мав з`явитись для підписання такої відомості на станцію Лихачове; Онішко К.М. є уповноваженою особою позивача на підписання та одержання відомостей плати за користування вагонами і він у спірний період перебував на станції Лихачове, тому іншому представник не потрібно було їхати на станцію, а Залізницею правомірно складені акти про відмову позивача від підпису у відомості та здійснено списання спірної грошової суми з особового рахунку позивача; відсутні підстави для звільнення позивача за користування вагонами та збору за зберігання вантажу під час комендантської години, що підтверджується висновками Верховного Суду (справа №904/2019/22). 24.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на апеляційну скаргу, у якій позивач наводить свої доводи, у спростування доводів відповідача. 06.11.2023 від позивача надійшов лист про долучення доказів направлення відповіді на відзиві відповідачу. Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 23.03.2020 року між Залізницею (перевізник) та Товариством (замовник) шляхом обміну заявою №43133523/2020-001 про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору та повідомленням №99-43133523/2020-001 було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір). Відповідно до пункту 1.1 Договору його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці по слуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою. Згідно з пунктом 2.1.7 Договору замовник зобов`язується у строки, встановлені у розділі 4 Договору підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів у паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої вимоги. За умовами пункту 3.4 Договору позивач зобов`язався сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування власними вагонами Залізниці: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Товариству на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника. Відповідно до пункту 3.4.2 цієї угоди плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою: Пвик = (Спл/24) х tгод х kм, де: Пвик - плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів; Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу, визначена в додатку № 1-2 до Договору; 24 - кількість годин у добі; tгод - кількість годин користування вагоном Залізниці для відповідного типу вагонів. kм - коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі у складі маршрутної відправки. Пунктом 3.4.3 Договору передбачено, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами відповідача, визначеної в пункті 3.4 Договору, є момент передачі Товариству власних вагонів Залізниці або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних у пункті 3.4 Договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена Договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується позивачем плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Товариства та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них. Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що розрахунки за Договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Залізниці. Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний в розділ 14 Договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Згідно з пунктом 4.4 Договору по мірі виконання перевезень та надання послуг, Залізницею відображається в особовому рахунку використання Товариством коштів за добу для оплати, зокрема, штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень тощо. За змістом пункту 4.5 даного правочину щодобово, упродовж періоду виконання Договору перевізник надає замовнику переліки перевізних документів у електронному вигляді (далі - щодобові переліки перевізних документів), які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання Договору за звітну добу. За умовами пункту 12.1 цієї угоди остання діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником у повідомленні про оприлюднення договору на веб-сайті: http://uz-cargo.com/ та діє до її припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. У листопаді 2022 року на станцію Лихачове Південної залізниці прибули під навантаження вагони №№59489609, 59491431, 59494401, 59497917, 59498279, 59499061, 59533158, 59535385, 59535823, 59537183, 59538082, 93054732. Вказані вагони були затримані на коліях станції Лихачове Південної залізниці, у зв`язку із зайнятістю фронту навантаження на під`їзній колії Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро", про що на станції Лихачове було складно акти загальної форми ГУ-23 від 17.11.2022 №1694, від 21.11.2022 №1698, від 21.11.2022 №1699, від 22.11.2022 №1702, від 22.11.2022 №1703, від 22.11.2022 № 1704, від 25.11.2022 №1707, від 27.11.2022 №1723, від 28.11.2022 №1726, які не підписані представником Товариства - менеджером з транспортно-експедиційної діяльності Онішком К.М. За фактом затримки вагонів відповідачем була складена та надіслана позивачу відомість плати за користування вагонами № 30110029, відповідно до якої позивачу нарахована плата за користування вагонами у сумі 33 072,70 грн. Крім того, Залізницею було нараховано збір за зберігання рухомого складу за актом загальної форми № 1707 у загальній сумі 1 061,20 грн. З долученого позивачем переліку від 04.12.2022 № 20221204 фліії "ЄРЦ" Залізниці вбачається, що 30.11.2023 року з особового рахунку позивача було списано 39 687,24 грн., у тому числі 6 614,54 грн. ПДВ плати за користування вагонами та 1 061,20 грн., у тому числі 212,34 грн. ПДВ збору за зберігання власного або орендованого складу на своїх осях на підставі накопичувальної картки від 30.11.2022 № 30110373. Позивач вказує, що при здійсненні розрахунку Залізницею не було враховано тривалість комендантської години, що тривала щодоби з 22:00 год до 06:00 год, тоді як відповідно до рішення Правління Залізниці від 02.04.2022 року до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. Не погодившись зі здійсненим відповідачем розрахунком плати за користуванням вагонами у сумі 33 072,70 грн. та збору за зберігання рухомого складу за актом загальної форми №1707 у загальній сумі 1 061,20 грн., позивач звернувся до відповідача з листом від 01.12.2022 №350, в якому заперечив проти нарахування та списання вказаних сум та зазначив, що згідно з розрахунком позивача розмір плати за користування вагонами має складати 19 729,50 грн, тоді як розмір збору за користування вагонами за актом загальної форми ГУ-23 № 1707 становить 758,00 грн. Однак, вказані заперечення Залізницею були відхилені. У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив зобов`язати Залізницю внести зміни до особового рахунку Товариства № НОМЕР_1 шляхом зарахування грошових коштів на нього у розмірі 16375,68 грн. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновкам, що спірне списання Залізницею коштів з особового рахунку відповідача здійснено у відповідності до умов Договору та норм чинного законодавства, а позивач не довів, що затримка вагонів на під`їзних коліях під час комендантської години відбулась з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежать. Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Відповідно до ч.ч 5, 6 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст. 908 ЦК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України. У статті 2 Статуту залізниць України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), вказано, що цей Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. На підставі статті 5 Статуту наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 були затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб. Згідно зі статтею 6 Статуту вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі. Статтею 46 Статуту встановлено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. З матеріалів справи вбачається, що за фактом затримки вагонів працівниками станції Лихачове Південної залізниці складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23 від 17.11.2022 №1694, від 21.11.2022 №1698, від 21.11.2022 №1699, від 22.11.2022 №1702, від 22.11.2022 №1703, від 22.11.2022 №1704, від 25.11.2022 № 1707, від 27.11.2022 №1723, від 28.11.2022 №1726. Доводи позивача про те, що вказані акти не були підписані представником Товариства - менеджером з транспортно-експедиційної діяльності Онішком К.М. і тому не є належними доказами, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки гідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Позивач у листі від 01.12.2022 №350 вказував, що згідно з розрахунком позивача розмір плати за користування вагонами має складати 19 729,50 грн, а розмір збору за користування вагонами за актом загальної форми ГУ-23 №1707 становить 758,00 грн, тобто визнавав факт затримки вагонів на станції Лихачове, натомість, в порушення вищевказаного принципу, у позовній заяві та апеляційній скарзі, вважає, що акти про затримку вагонів форми ГУ-23, не можуть вважатись підтвердженням затримки, що суперечить його попередній поведінці. Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції та вбачається зі змісту поданих позивачем заяв, факт затримки вагонів на станції Лихачове Південної залізниці останнім спростований, тоді як обґрунтування позовних вимог фактично зводиться до незгоди Товариства зі здійсненим відповідачем розрахунком плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у вагонах, оскільки при здійсненні розрахунку Залізницею не було враховано час тривалості комендантської години. Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що до предмета доказування у даній справі входить питання правомірності нарахування означених платежів за час тривалості комендантської години, саме на неправомірності чого, на думку позивача, ґрунтуються позовні вимоги. Так, порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, відповідно до пункту 2 яких за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил користування вагонами). Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (пункт 5 Правил користування вагонами). Відповідно до пункту 6 Правил користування вагонами час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Зі змісту копій актів загальної форми ГУ-23 №1694 та №1707 вбачається, що вагони №№59491431, 59499061, 59537183, 59538082, 93054732 були затримані на станції Лихачове Південної Залізниці з 17:30 год. 17.11.2022 року по 16:15 год. 25.11.2022 року. Відповідно до актів загальної форми ГУ-23 №№ 1698, 1703 вагони №№59494401, 59535385, 59535823 були затримані на станції Лихачове Південної Залізниці з 17:45 год. 21.11.2022 року по 14:00 год. 22.11.2022 року. Згідно з актами загальної форми ГУ-23 №№ 1699, 1702 вагони №№59497917 та 59498279 були затримані на вказаній станції з 20:30 год. 21.11.2022 року по 14:00 год. 22.11.2022 року, тоді як за актами №№1698, 1704 вагон № 59533158 був затриманий на цій станції з 17:45 год. 21.11.2022 року по 14:30 год. 22.11.2022 року. Відповідно до пункту 13 Правил користування вагонами плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами). Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, а саме: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами). Порядок нарахування збору за зберігання вантажу визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №

644. Виходячи з положень пункту 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання у вагонах у разі затримки з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: - якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження; - при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; - при затримці - з моменту затримки. Відповідно до пункту 9 Правил зберігання вантажів факт затримки вантажу засвідчується акт загальної форми. Збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом, визначеним пунктом 2 Розділу III Збірні тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Мінтрансзв`язку України від 26.03.2009 №

317. Підпунктом 2.1 пункту 2 Тарифного керівництва № 1 передбачено окремі ставки збору: при зберігання вантажів у вагонах - 4,0 грн. за одну тонну; за зберігання рухового складу на своїх осях - 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної. Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2022 року із застосуванням інформаційної системи АРМ ПЗ станцією Лихачове Південної залізниці була створена та надіслана позивачу відомість плати за користування вагонами №30110029 на загальну суму 33 072,70 грн. Крім того, 30.11.2022 року Залізниця надіслала позивачу накопичувальну картку №30110373, відповідно до якої останньому також був нарахований збір за зберігання рухомого складу на суму 1 061,20 грн. Частково не погодившись із нарахованими розмірами плати за користування вагонами та збору за зберігання рухомого складу, позивач надіслав на електронні адреси: pz_dslihach@lotus.pz.uz.gov.ua, info_cargo@uz.gov.ua, Imostovenko@uz-cargo.com заперечення від 01.12.2022 №

350. Проте, такі заперечення Залізницею були проігноровані. Порядок визначення плати за користування вагонами і контейнерами передбачений Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зокрема, пунктом 3 яких визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/збирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23. Приписами пункту 4 Правил №113 встановлено, що Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Відповідно до пункту 5.1 Роз`яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 №04-5/601, на яке посилаються сторони, облік використання коштів з особового рахунку ведеться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (якщо вони не були включені у відомості плати за користування вагонами і контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника. Перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку. У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування він має право звернутися з претензією та/або позовом до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму. Однак, якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки тощо із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має врегульовуватись платником безпосередньо зі станціями, які нарахували платежі, і ТехПД, що провадить розрахунки. У разі недосягнення домовленості стягнення коштів вирішується в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці. Згідно з пунктом 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст.62 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо зі станціями, які нараховували платежі, і розрахунковим підрозділом, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку. Отже, наведеними вище нормами передбачено обов`язок відповідача надати на узгодження позивачеві відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, а у випадку висловлення заперечення - заборону одностороннього списання коштів та необхідність вирішення такого питання в претензійно-позовному порядку. Однак, відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У пункті 8.1 Договору сторони погодили можливість використання електронного документообігу, для організації якого використовуються виключно власні інформаційні системи відповідача. Перелік документів, які оформлюються з накладенням КЕП (кваліфікований електронний підпис), закріплено у пункті 8.2 Договору. Згідно з пунктом 8.3.2 Договору на позивача покладено обов`язок виконувати технічні умови щодо роботи з інформаційною системою перевізника. Отже, уклавши вказаний Договір, позивач погодився із використанням для організації електронного документообігу виключно власних інформаційних систем Перевізника. Відповідно до Порядку застосування електронного документообігу, пов`язаного з перевезенням вантажів залізничним транспортом, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 16.11.2012 № 690, розроблено Технологію формування та обробки електронних відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а та накопичувальних карток форми ФДУ-92 (Технологія). За умовами розділу 3 Технології працівникам вантажовласника надається можливість вибрати такі відомості або накопичувальні картки із застосуванням фільтру. Користувачу надається можливість виконати з відомістю або накопичувальною карткою одну з двох технологічних операцій: - узгодити відомість або накопичувальну картку; - ініціювати оформлення паперової відомості або накопичувальної картки. Відповідно до пункту 3.2 Технології операція "Ініціювати оформлення паперової відомості" або "Ініціювати оформлення паперової накладної" виконується у випадках, якщо клієнт не згоден з даними отриманої відомості або накопичувальної картки, і, на його думку, потребується оформлення паперової відомості або накопичувальної картки. При виконанні цієї операції на відомість або накопичувальну картку не накладається ЕЦП клієнта. АС Клієнт УЗ передає до СВР - Є повідомлення щодо ініціювання клієнтом оформлення паперової відомості або накопичувальної картки. В АС Клієнт-УЗ така відомість або накопичувальна картка буде відображатись у стані "Ініційовано паперову", в АРМ ПЗ/АРМ ТВК - у стані "Оформити паперову". Подальша обробка такої відомості або накопичувальної картки повинна виконуватись працівником станції із застосуванням АРМ ПЗ/АРМ ТВК. Таким чином, у випадку ініціювання підписання паперової форми задля висловлення заперечень щодо Відомості плати за користування вагонами, всі подальші дії з її підписання мали здійснюватися безпосередньо на станції, на якій надавались послуги, за участі представника перевізника та замовника, про що позивач був обізнаний. За таких обставин, діюче програмне забезпечення відповідача не передбачає підписання відомості плати за користування вагонами із запереченнями в електронному вигляді, а тому позивач повинен ініціювати паперову форму та підписати її. У відзиві на позовну заяву Залізниця вказувала на те, що для підпису відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 30110029 та накопичувальної картки форми ФДУ-92 № 30110373 у паперовому вигляді представник позивача на станцію не з`явився, що підтверджується доданими до відзиву актами загальної форми ГУ-23. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що після ініціювання оформлення зазначеної відомості в паперовому вигляді представник позивача у встановленому законом та погодженому сторонами порядку з`явився для її підписання із зауваженнями на станцію Лихачове Південної Залізниці. У позовній заяві Товариство посилалось на те, що ним було надіслано заперечення від 01.12.2022 № 350 на електронні адреси відповідача та його структурних підрозділів, а саме: pz_dslihach@lotus.pz.uz.gov.ua, info_cargo@uz.gov.ua, Imostovenko@uz-cargo.com. Однак, вказані доводи обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки умови Договору (пункт 8.1, 8.4.2), Технології та чинного законодавства (пункт 4 Правил №113, пункт 2.10 Правил №644) не передбачають можливості висловлення заперечень щодо відомості плати за користування вагонами шляхом їх направлення на електронну пошту перевізника. Більш того, у самому Договорі сторонами не погоджено будь-яких електронних адрес, з використанням яких між сторонами може здійснюватися офіційне листування щодо його виконання, а у пункті 8.2 Договору визначено, що претензії, вимоги і відповіді на них мають оформлюватись в електронній формі з використанням власних інформаційних систем перевізника, якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в цих системах. Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач (його представник) мав з`явитися для підписання такої відомості на станцію Лихачове Південної залізниці, однак доказів зазначеного матеріали справи не містять. При цьому, позовної заяви Товариством долучено копію довіреності від 02.01.2022 року, виданої директором позивача менеджеру з транспортно-експедиторської діяльності Онішко Костянтину Миколайовичу, якому на період з 02.01.2022 року по 31.12.2022 року доручено, зокрема, підписувати відомості плати за користування вагонами та відомості плати за користування контейнерами, а також підписувати і отримувати накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів. Як стверджує відповідач, та що не спростовано позивачем, Онішко К.М., як офіційний представник позивача, перебував у спірний період на станції Лихачове Південної залізниці, у зв`язку з чим останній не був позбавлений можливості підписати на вказаній станції спірні документи із запереченнями. Доводи позивача про те, що його представник не зміг прибути на станцію через її віддаленість і труднощами, у зв`язку із дією правового режиму воєнного часу, не підтверджені жодними доказами. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із судом першої інстанції, що у даному випадку відсутні підстави для висновку про належне (у встановленому Договором та законом порядку та строки) висловлення позивачем заперечень щодо документів. Відповідно, за відсутності таких заперечень, Залізницею було правомірно складено Акти загальної форми ГУ-23 від 04.12.2022 № №1752, 1753, 1754 про відмову позивача від підпису у відомості плати за користування вагонами № 30110029 та накопичувальної картки № 30110373, оскільки Товариством була ініційована паперова форма, однак для їх підпису представник не прибув. Таким чином, відповідач правомірно здійснив списання спірної грошової суми з особового рахунку позивача. При цьому, позивач у межах розгляду даної справи фактично не заперечував та не спростовував правомірності часткового нарахування плати за користування вагонами у розмірі 19 729,50 грн. та збору за зберіганні рухомого складу в сумі 758,00 грн, а у позові у позові Товариство посилалось лише на неправомірність нарахування плати за користування вагонами у розмірі 16 011,84 грн. та збору за зберіганні рухомого складу у сумі 363,84 грн. (з ПДВ). Як на підставу для звільнення від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу під час комендантської години, позивач посилався на рішення правління Залізниці від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т), яким затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні", згідно з яким до часу користування вагоном (контейнером) не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції відправлення та/або прибуття. Так, рішенням правління Залізниці від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі - Перелік). До підрозділів Залізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 директора департаменту комерційної роботи Укрзалізниці від 05.04.2022, на яке посилається позивач та яким визначено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні. У вказаних документах зазначається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках: - введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час з моменту введення тимчасових обмежень до моменту припинення дії таких обмежень або до моменту видачі наказу про переадресування вантажу; - запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; - проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. В такому разі до часу користування вагоном не включається час ведення бойових дій, тимчасової окупації території збройними формуваннями Російської Федерації, протягом якого була відсутня фактична можливість надання послуг перевізником; - прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв`язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час безпосередньо пов`язаний з митним оформленням або отриманням інших дозволів та сертифікатів від органів державного контролю. Такі обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування, із зазначенням конкретного опису обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акту. Саме такий складений акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, визначених Переліком. Плата за користування вагонами нараховується відповідно до вимог Правил, з урахуванням зазначених вище обставин, які є підставою для звільнення від цієї плати. Проте, акти загальної форми із зазначенням даних обставин не складались. При цьому, правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан". Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо. Однак, позивачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що під час комендантської години робота залізничної станції Лихачове та під`їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години, що у свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів. З матеріалів справи також вбачається, що 04.10.2022 року між позивачем та ТОВ "Первомайськ Агро" укладено договір про тимчасове користування (навантаження, вивантаження та інші вантажні і маневрові операції) під`їзною колією, яка розташована на станції Лихачово Південної залізниці. Відповідно до пункту 16.4 Договору від 26.11.2019 № П/М-19118 про подачу та забирання вагонів при станції Лихачове Південної залізниці, який укладений між Залізницею та ТОВ "Первомайськ Агро", останнє відповідає за забезпечення цілодобового приймання вагонів, навантаження та вивантаження вантажів. У листі від 27.02.2023 № ИСА-432-27-02-2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайськ Агро" підтверджує наявність технічної можливості завантаження в нічні зміни та у період комендантської години. Натомість позивачем у позовній заяві не обґрунтовано, який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов`язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях. За таких обставин, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач не довів того, що затримка вагонів на під`їзних коліях під час комендантської години відбулась з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежать. Інший підхід (звільнення від плати за користування вагонами, яка є зобов`язанням, а не санкцією) завдав би збитки позивачу, від дій якого не залежали ані строк, ані причини затримки вагонів. Щодо посилань позивача на рішення правління Залізниці від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т), то вказане рішення є локальним (внутрішнім) нормативним актом відповідача, яке не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів та укладеного між сторонами Договору. При цьому апеляційний господарський суд враховує, що правомірність стягнення плати за користування вагонами після введення воєнного стану, у тому числі й у період комендантської години, підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.06.2023 у справі №904/3141/22, від 20.06.2023 у справі № 904/2442/22, від 17.05.2023 у справі № 904/2252/22, від 07.07.2023 у справі №916/2613/22, від 13.09.2023 у справі №908/1464/22. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено відсутності у Залізниці права на одностороннє списання спірних коштів, а тому позовні вимоги про зобов`язати Залізниці внести зміни до особового рахунку Товариства шляхом зарахування грошових коштів на нього у розмірі 16375,68 грн є не доведеними і не обґрунтованими, отже не підлягають задоволенню. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами. Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні. Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17 серпня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20.11.2023. Головуючий суддя Т.П. Козир Судді Г.П. Коробенко Ю.Б. Михальська