Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/5795/21

Справа № 308/5795/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 14 листопада 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В. суддів: Куштана Б.П., Собослоя Г.Г. з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калинич Оксана Іллівна, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2021 року, ухвалене головуючою суддею Логойда І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП встановив: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП. В обґрунтування позову зазначає, що 25 січня 2021 року о 20 год. 00 хв. в м. Ужгород, на перехресті вул. Грушевського та 8-го Березня, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Грушевського на регульованому перехресті з вул. 8-го Березня при повороті ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, чим скоїв зіткнення. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказував, що ДТП мала місце з вини водія відповідача, що підтверджується постановою Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року, у справі № 308/1258/21. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 була забезпечена в ПрАТ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-202158048. 09.02.2021 страховою компанією здійснено добровільне страхове відшкодування на рахунок позивача у розмірі 125 000 грн. Згідно висновку судового експерта № 01/2021 від 10.02.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Superb після ДТП складає 440 981, 89 грн; ринкова вартість автомобіля Skoda Superb на момент пошкодження складала 172 730, 00 грн; величина матеріального збитку, заподіяного автомобілю Skoda Superb внаслідок ДТП складає 172 730, 00 грн. Експертом визначено, що вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП автомобілю, перевищує вартість автомобіля до його пошкодження, а тому, оскільки витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, то фактично автомобіль є фізично знищеним. Зауважує, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою, щодо виплати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, проте ніякого відшкодування від відповідача позивач не отримав. З вказаних причин, 12.04.2021 позивач через свого представника направив претензію щодо сплати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 47 730 грн та 3 000 грн за проведене автотоварознавче дослідження автомобіля. Вказана претензія відповідачем проігнорована. На підставі наведеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 47 730 грн, та 3 000 грн за проведене автотоварознавче дослідження автомобіля Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_2 , разом 50 730 грн. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калинич О.І., просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не пред`явлено позов до страховика, оскільки, страховою компанією ПрАТ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" здійснено добровільне страхове відшкодування на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 125 000, 00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку від 24.02.2021. Тому різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням складає 47 730,00 грн., яка відповідно до ст. 1194 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача. Також суд невірно трактує в даному рішенні правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року по справі №755/18006/15-й, оскільки, згідно даного рішення саме винуватець відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує розмір страхової суми або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця - суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Очевидний та сталий висновок, але який потрібно враховувати. Він полягає у тому, що при відшкодуванні шкоди страхова повинна відшкодувати збиток, який повинен бути розрахований у відповідності до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо ці розрахунки повністю не покривають відновлювальний ремонт, то різницю повинен відшкодувати винуватець. Разом з тим, оскільки належний йому транспортний засіб фізичного знищено, то потерпілому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. На підставі чого було відразу замовлено судову експертизу завданого збитку та вартості залишків, оскільки оцінку зробити вже не є можливим, а розмір збитку треба довести. Тому доводи суду у винесеному рішенні, що позивачем та його представником не додано доказів щодо вартості свого автомобіля до та після ДТП є не обгрунтованим. Враховуючи недостатність страхової виплати, яка була сплачена ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», для повного відшкодування завданої позивачу шкоди, вважає, що на його користь з відповідача, як особи, яка завдала шкоду, необхідно стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), а саме (172 730,00 125 000,00) в сумі 47 730,00 грн та 3 000,00 грн за проведене автотоварознавче дослідження автомобіля Skoda Superb, у відповідності до ст.ст. 1187,1188,1194 ЦК України. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 25.01.2021 о 20 год. 00 хв. на перехресті вул. Грушевського та 8-го Березня в м. Ужгород відповідач, керуючи транспортним засобом Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Грушевського на регульованому перехресті з вул. 8-го Березня при повороті ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, чим скоїв зіткнення. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортньої пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 09.08.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Згідно з висновку судового експерта №01/2021, складеного 10.02.2021 року, авто-товарознавчого дослідження з визначення матеріального збитку заподіяного власнику Skoda Superb, номерний знак НОМЕР_2 , ринкова вартість автомобіля Skoda Superb, номерний знак НОМЕР_2 на момент пошкодження складала: 172 730, 00 грн.; величина матеріального збитку, заподіяного автомобілю Skoda Superb внаслідок ДТП складає 172 730, 00 грн. та дорівнює ринковій вартості пошкодженого майна, оскільки вартість поновлення перевищує ринкову вартість автомобіля на момент оцінки. Вартість відновлюваного ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Skoda Superb, номерний знак НОМЕР_2 , складників складає: 440981, 89 грн. 09 лютого 2021 року страховою компанією ПрАТ КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-202158048 здійснено добровільне страхове відшкодування на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 125 000, 00 гривень на підставі страхового акту № 210000386766 від 19.02.2021, що стверджується випискою з особового рахунку від 24.02.2021. Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно п. 9.1. статті 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Згідно положень ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 28 вищезазначеного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана із пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Разом з тим, стаття 29 цього Закону також визначає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. За змістом підпункту 36.1. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Пунктом 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Згідно висновку експерта №01/2021 від 10.02.2021 встановлено, що в даному випадку вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Skoda Superb, номерний знак НОМЕР_2 без врахування коефіцієнту фізичного зносу вказаного автомобілю становить 440 981,89 грн та є більшою ринкової вартості, яка становить 172 730,00 грн. Оскільки ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду, що є свідченням за цієї обставини того, що останній фактично погодився з тим, що належний йому транспортний засіб фізично знищений, а витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. 09 лютого 2021 року страховою компанією ПрАТ КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП здійснено добровільне страхове відшкодування на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 125 000, 00 гривень. При цьому ринкова вартість транспортного засобу до ДТП складає 172 730,00 грн. В абзаці 2 пункту 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Проте, ОСОБА_2 в суді першої інстанції не заявляв зустрічного позову про передачу йому ОСОБА_1 пошкодженого майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність. Відтак, колегія суддів зважуючи на принцип диспозитивності зазначає, що дане питання не може бути розглянуте в даній справі. Позаяк, суд першої інстанції не врахував наведених вище мотивів, що свідчить про помилковий висновок суду стосовно того, що відшкодування шкоди в повному обсязі підлягає саме з страховика в межах страхового відшкодування. З врахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 різницю між відшкодованою страховою компанією виплатою та вартістю транспортного засобу до ДТП, що складає 47 300,00 грн. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення позову. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача. За подачу позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 2 270,00 (908,00+1 362,00) гривень та 3000,00 гривні за проведення авто-товарознавчого дослідження, а тому такі витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 . Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу. Згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У відповідності до ст.141 ЦПК України , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 , надано: Договір про надання правової допомоги від 04.02.2021 укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Калинич О.І., Ордер від 04.02.2022 для надання професійної правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 , попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 15 773,00 гривень, акт прийому-передачі виконаних робіт від 07.09.2021 на загальну суму 12 973,00 грн. З акту прийому-передачі виконаних робіт від 07.09.2021 слідує, що адвокатом надано наступні послуги: консультація вартістю 500,00 грн; підготовка та складання позовної заяви, друк необхідних документів вартістю 1 600,00 грн.; представництво інтересів в судових засіданнях вартістю 3 000,00 грн; підготовка та складання, надсилання претензії адвокатом вартістю 800,00 грн; додатковий гонорар адвоката 10% від вартості ціни позову 5073 грн; додаткові витрати на адвокатські послуги з розгляду справи вартістю 2 000,00 грн. Колегія суддів, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, дійшла висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у сумі 12 973,00 грн є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими, співмірними та необхідними в контексті обставин цієї справи. Враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді першої інстанції та їх характер, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у цій справі у суді першої інстанції, у сумі 7 900,00 гривень (надання консультації, складання позовної заяви, гонорар, участь в судових засіданнях). Приймаючи до уваги наведене та керуючись приписами статей 367, 374, 376, 381, 382 і 384 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калинич Оксана Іллівна, задовольнити частково. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2021 року скасувати та постановити у цій справі постанову про часткове задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 47 300,00 гривень, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; витрати у розмірі 3 000,00 гривень за проведення авто-товарознавчого дослідження; судові витрати у розмірі 2270,00 гривень, судового збору; витрати у розмірі 7 900,00 гривень за надання професійної правничої допомоги. У стягненні решти суми витрат з надання професійної правничої допомоги, відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 листопада 2023 року. Суддя-доповідач: Судді: