Постанова 4818 № 640/6602/17
від 21.11.2023 ·ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2023 року м. Харків справа № 640/6602/17 провадження № 22-ц/818/1765/23 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю. за участю секретаря: Сізонової О.О., учасники справи: заявник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи- Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про припинення правовідносин за договором поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про припинення правовідносин за договором поруки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2023 року у складі судді Губської Я.В., - встановив: У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №640/6602/17 в частині погашеної заборгованості на суму 238 813,13 грн. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Зазначає, що постановою Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року, у справі № 640 6602/17, стягнуто з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за договором кредиту № 12/2008-Л від 20.06.2008 року в розмірі 238 978 гривень 32 копійки, з яких 150 280 гривень заборгованість за тілом кредиту та 88 698 гривень 32 копійки - заборгованість за процентами за користування кредитом. 29 листопада 2021 року Київським районним судом м. Харкова був виданий виконавчий лист по справі № 640/6602/17 про стягнення з вказаних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за договором кредиту № 12/2008-Л від 20.06.2008 року в розмірі 238 978 гривень 32 копійки, з яких 150 280 гривень заборгованість за тілом кредиту та 88 698 гривень 32 копійки заборгованість за процентами за користування кредитом. Вказує, що заборгованість позичальника ОСОБА_2 за договором кредиту 12/2008-Л від 20.06.2008 року перед стягувачем ТОВ «Кредитні ініціативи, яке з 21.07.2014 року є правонаступником ПАТ «НЕОС БАНК», є погашеною, оскільки вже була сплачена ОСОБА_1 у виконавчому провадженні 57529042. При виконанні виконавчого листа № 2018/2-1808/11 виданого Київським районним судом м. Харкова від 02.04.2014 року, боржником ОСОБА_1 було виплачено вказану суму боргу 238 813 гривень 13 копійок на поточний рахунок приватного- виконавця Бабенко Д.А. даний факт підтверджується платіжною квитанцією № 1 від 05 червня 2019 року у сумі 264 813,44 грн та постановами ПВ ОСОБА_6 про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2018 року ВП №57529042 і постановою про закінчення виконавчого провадження від 08.06.2019 року. Зазначає, що стягувач ТОВ «Кредитні ініціативи» приховав той факт, що заборгованість за вказаним договором кредиту № 12/2008-Л від 20.06.2008 року стягувачем вже отримана від боржника (поручителя) ОСОБА_1 у розмірі 238 813,31грн, і ще до ухвалення рішення апеляційним судом 31 серпня 2021 року, що повністю документально підтверджується боржником ОСОБА_1 , таким чином заявник просить визнати даний виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення вже сплаченої ОСОБА_1 на користь стягувана суми заборгованості в розмірі 238 813,13 грн за договором кредиту № 12/2008-Л від 20.06.2008 року. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає з огляду на таке. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не було надано належних та допустимих доказів про помилкову видачу судом виконавчого листа 640/6602/17. Виконавчий лист був виданий на підставі постанови Харківського апеляційного суду, а посилання на інше виконавче провадження, яке було закрито у зв`язку із погашенням заборгованості у ВП№57529042 на підставі виконавчого листа від 02.04.2014 року Київського районного суду м.Харкова у справі №2018/1808/11 не спростовує висновків суду щодо правомірності виконаного листа за рішенням у справі 640/6602/17. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судовим розглядом встановлено, що 20.06.2008 року ОСОБА_2 уклав з АБ «АвтоЗАЗбанк» кредитний договір № 12/2008 -Л (надалі Договір кредиту), за умовами якого банк відкрив ОСОБА_2 кредитну лінію на поточні потреби в сумі 20 000 доларів США строком з 20.06.2008 року по 20.06.2015 року зі сплатою за користування кредитом 14, 5 % відсотків річних. 02.10.2009 року ВАТ «Банк Кіпру», який є правонаступником АБ «АвтоЗАЗбанк», укладено з ОСОБА_2 додаткову угоду № 1 до Договору кредиту (надалі Додаткова угода № 1), якою були внесені зміни до п. 1.1 Договору кредиту. Зокрема, було зазначено, що банк відкриває позичальнику кредитну лінію на поточні потреби в сумі 211 000 грн строком з 20.06.2008 року по 20.06.2023 року зі сплатою процентів 25 % річних. Пункт 2.1.1. Договору кредиту був викладений в іншій редакції: позичковим рахунком ОСОБА_2 став НОМЕР_1 . Додатковою угодою також змінений графік погашення кредиту, щомісячний платіж до 20.06.2023 року починаючи з 27.10.2010 року мав складати 1380 грн. Додатковою угодою № 1 також був змінений розмір процентів. Пункт 2.2.6 Договору кредиту викладений в такій редакції: « ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати за користування кредитом проценти в розмірі 25% відсотків річних за строковий кредит та 30% річних у разі порушення строків повернення кредиту за договором. Розрахунковий період по нарахуванню процентів (30) 31 день з 21 числа минулого місяця по 20 число поточного місяця з розрахунку 365 (366) днів на рік. Проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісячно до 30 (31) числа поточного місяця та по закінченні строку дії договору, але не пізніше 20 червня 2023 року шляхом внесення готівки до каси Банку або перерахування в безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_1 ». В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 02.10.2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 1/2009-П та 02.10.2009 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 2/2009-П, згідно яких вони виступили фінансовими поручителями за вказаним кредитним договором і відповідали перед банком як солідарні боржники. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2012 року позовну заяву Публічного Акціонерного Товариства «БАНК КІПРУ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та звернення стягнення на заставлене майно задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства «БАНК КІПРУ» заборгованість за кредитним договором № 12/2008-Л від 20.06.2008 року в розмірі 238 813 гривень 13 копійок. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 12/2008- Л від 20.06.2008 року в розмірі 238 гривень 13 копійок на користь Публічного Акціонерного Товариства «БАНК КІПРУ» звернуто стягнення на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 13.02.2008 року, виданого Виконавчим комітетом Управління комунального майна та приватизації відділу приватизації житлового фонду департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету житлового фонду Харківської міської ради, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним номером 23679308, номер запису П-2-35483 в книзі 1 шляхом реалізації його на прилюдних торгах з початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства «БАНК КІПРУ» державне мито в сумі 1 700 грн та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн. Відповідно до п. 2.3.3 Договору кредиту, кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення отриманих кредитних коштів, сплати процентів та неустойки у разі порушення ним умов Договору кредиту. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 11.03.2013 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 березня 2012 року змінено, скасовано його в частині початкової ціни предмета іпотеки та солідарного стягнення судових витрат та викладено зазначене в наступній редакції: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 12 /2008-Л від 20.06.2008 року в розмірі 238 813,13 грн на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК КІПРУ» звернуто стягнення на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності № 2- 08-284346 від 13.02.2008 року, виданого виконавчим комітетом Управління комунального майна та приватизації відділу приватизації житлового фонду Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету житлового фонду Харківської міської ради, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним номером 23679308, номер запису П-2-35483 в книзі 1 шляхом реалізації його на прилюдних торгах з початковою ціною в сумі 256 000,00 грн, узгодженою сторонами в договорі внесення змін від 03.10.2009 року до іпотечного договору № 13/2008-ИП від 20.06.2008 року. Стягнуто з ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК КІПРУ» судові витрати в розмірі 1820,00 грн по 606,67 грн з кожного. В іншій частині рішення суду залишено без змін. На виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 11.03.2013 року видано виконавчого листа № 2018/2-1808/11 Київським районним судом м. Харкова від 02.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 , поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту № 12/2008-Л від 20.06.2008 року в розмірі 238 813 гривень 13 копійок на користь ТОВ «Кредитні ініціативи». Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. 25.10.2018 року відкрито виконавче провадження ВП№57529042. Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. закінчено виконавче провадження ВП №57529042, у зв`язку з повним погашенням ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 238 813,13 грн. 21.07.2014 року між Публічним акціонерним товариством «НЕОС БАНК», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «БАНК КІПРУ», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.п.2.1, 2.2. Договору ПАТ «НЕОС БАНК» відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу яких належать йому. З моменту відступлення за цим договором, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими йому. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів. Таким чином, внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 12/2008-Л від 20.06.2008 року позичальником згідно якого є ОСОБА_2 . У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» вдруге звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно заборгованість за кредитним договором у сумі 545 103 грн 80 коп., стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно заборгованість за кредитним договором у сумі 545 103 грн 80 коп. та стягнути солідарно з усіх відповідачів судові витрати в розмірі 8176 грн 56 коп. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2020 року в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором № 12/2008-Л від 20.06.2008 року відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про припинення правовідносин за договором поруки №2/2009-П від 02.10.2009 року відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про припинення правовідносин за договором поруки №1/2009-П від 02.10.2009 року відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 31.08.2021 року апеляційну скаргу Августової Марини Владиславівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , задоволено. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2020 року в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та відмови у задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Кредитні ініціативи» скасовано. Ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю « Кредитні ініціативи» заборгованість за договором кредиту № 12/2008- Л від 20.06.2008 року в розмірі 238 978 гривень 32 копійки, з яких 150 280 гривень заборгованість за тілом кредиту та 88 698 гривень 32 копійки заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в іншій частині та в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про припинення поруки задоволено. Визнано поруку ОСОБА_3 за договором поруки № 2/2009-П від 02.10.2009 року, укладеним між ВАТ «Банк Кіпр», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_3 , припиненою. В частині відмови у задоволені позову зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про припинення поруки рішення суду не переглядалося. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» по 4480 гривень 75 копійок судового збору з кожного. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_3 1057 гривень 80 копійок судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги. Заявник, як на підставу для задоволення заяви в даній справі посилався на те, що заборгованість позичальника ОСОБА_2 за договором кредиту 12/2008-Л від 20.06.2008 року перед стягувачем ТОВ «Кредитні ініціативи», яке з 21.07.2014 року є правонаступником ПАТ «НЕОС БАНК» є погашеною, оскільки вже була сплачена ОСОБА_1 у виконавчому провадженні 57529042. При виконанні виконавчого листа № 2018/2- 1808/11 виданого Київським районним судом м. Харкова від 02.04.2014 року про стягнення з позичальника ОСОБА_2 , поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту № 12/2008-Л від 20.06.2008 року в розмірі 238 813 гривень 13 копійок на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», безпосередньо боржником ОСОБА_1 було виплачено вказану суму боргу 238 813 гривень 13 копійок на поточний рахунок приватного виконавця Бабенко Д.А. разом з основною винагородою виконавця 238 813 грн. 31 копійок, а всього 263 813 гривень 44 копійок. Факт погашення боргу ОСОБА_1 за договором кредиту 12/2008-Л від 20.06.2008 року у сумі 238813,13 грн, яку стягує ТОВ «Кредитні ініціативи» підтверджується платіжною квитанцією № 1 від 05 червня 2019 року у сум 264 813,44 грн та постановою ПВ ОСОБА_6 про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2018 року ВП №57529042 і закінчення виконавчого провадження від 08.06.2019 року. Посилається на те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» приховано той факт, що заборгованість за вказаним договором кредиту № 12/2008-Л від 20.06.2008 року стягувачем вже отримана від боржника (поручителя) ОСОБА_1 у розмірі 238 813,31 грн, і ще до ухвалення рішення апеляційним судом 31 серпня 2021 року, оскільки в тексті постанови Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року, у справі № 640/6602/17, йдеться, що стягувач (позивач) ТОВ «Кредитні ініціативи» звернувся за стягненням боргу за договором кредиту лише 26 квітня 2017 року, тобто, що стягувач раніше не звертався до суду за стягненням боргу за договором кредиту №12/2008-Л від 20.06.2008 року до боржників: позичальника ОСОБА_2 , поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Просить визнати даний виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню в частині суми сплаченої за виконавчим провадженням ВП №57529042, а саме 238 813,13 грн. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду. Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження. За положеннями статей першої та другої Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності. Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувана та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувана і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом. На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувана на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально - правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально - правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь - яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо. Як вбачається із матеріалів справи на виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 11.03.2013 року видано виконавчий листа № 2018/2-1808/11 Київським районним судом м. Харкова від 02.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 , поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту № 12/2008- Л від 20.06.2008 року в розмірі 238 813 гривень 13 копійок на користь ТОВ «Кредитні ініціативи». Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. від 25.10.2018 року відкрито виконавче провадження ВП№57529042. Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. від 08.06.2019 року закінчено виконавче провадження ВП №57529042, у зв`язку з повним погашенням ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 238 813,13 грн. Таким чином зобов`язання за кредитним договором № 12/2008- Л від 20.06.2008 року, укладеним між АБ «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», та ОСОБА_2 , погашені в розмірі 238 813,13 грн. Проаналізувавши та оцінивши всі вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та безпідставно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Судом під час розгляду справи встановлено, що заборгованість за вказаним кредитним договором у боржника ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» в розмірі 238 813,13 грн погашена. У разі, якщо заборгованість боржником погашена частково, виконавчий лист в цій частині має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно із положеннями статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 щодо визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа в частині сплаченої суми заборгованості в розмірі 238 813,13 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. І ст.374, п.п.1,3,4 ч. 1 ст.376, 381, 382-384, 389,390 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2023 року скасувати і ухвалити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 - задовольнити. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Київського районного суду м. Харкова від 29.11.2021 року, виданий на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 21.08.2021 року у справі №640/6602/17, в частині суми заборгованості в розмірі 238 813,13 грн, яка сплачена ОСОБА_1 на виконання виконавчого листа № 2018/2-1808/11, виданого Київським районним судом м. Харкова від 02.04.2014 року відповідно до рішення Апеляційного суду Харківської області від 11.03.2013 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повне судове рішення складено 22 листопада 2023 року.