Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/5119/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.11.2023 року м. Дніпро Справа № 904/5119/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач), суддів: Паруснікова Ю.Б., Чус О.В. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2023 р. (суддя Колісник І.І., м. Дніпро) у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро про стягнення боргу у сумі 2 044 838 465,98 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог. 17.09.2020р. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" заборгованості, у сумі 2 044 838 465,98 грн.. 01.08.2023р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" через канцелярію суду подано зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про визнання недійсним п. 4.1 договору купівлі-продажу природного газу № 18-504-Н від 05.11.2018р., укладеного між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут".

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2023р. відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на прийняття зустрічної позовної заяви. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" зустрічну позовну заяву №497007.2-Ск-4469-0723 від 31.07.2023р. до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про визнання недійсним пункту 4.1 договору купівлі-продажу природного газу № 18-504-Н від 05.11.2018р., укладеного між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут".

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020р. у справі №904/5119/20, поновити процесуальний строк для подачі зустрічного позову по справі № 904/5119/20, а справу передати до Господарського суду Дніпропетровської області. В обгрунтування своєї апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням статті 11, 75, 180 та 236 ГПК України, у зв`язку з чим ухвала підлягає скасуванню. Зокрема, Скаржник зазначає на тому, що зустрічний позов не було подано у встановлені ГПК України строки в зв`язку з тим, що до матеріалів справи лише в травні 2023 р. надійшли результати експертизи, відповідно до яких не вдалось визначити окремо суму та обсяг поставленого природного газу, визначеного за вузлами комерційного обліку та нормами споживання. Адже, в разі надання експертом відповіді на поставлені питання можна було б стверджувати, які суми в актах приймання-передачі природного газу відповідають умовам Договору за критерієм їх визначення, оскільки п. 4.1. Договору кількість природного газу, яка передається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу. В зв`язку з цим, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» не мало можливості подати зустрічну позовну заяву у встановлені нормами ГПК України строки. Скаржник вказує на те, що за загальним правилом, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 118 ГПК України). З метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 ГПК України), та враховуючи об`єктивну неможливість подання зустрічного позову у встановлений законодавством строк, Відповідач просив суд визнати поважність причин пропуску строку на подання зустрічного позову та поновити такий пропущений строк. Скаржник вважає, що надмірний формалізм, що проявився в суворому тлумаченні Судом положень ГПК України в частині строків звернення із зустрічним позовом, позбавив Відповідача права на доступ до суду, а саме: права па звернення до суду із зустрічним позовом. Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні II. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Скаржник наголошує на тому, що суд безпідставно відмовив у відновленні пропущеного процесуального строку та не врахував ті обставини, що первісний позов і зустрічний позов є взаємопов`язаними, та задоволення зустрічного позову може виключити задоволення вимог за позовною заявою. Крім того, суд не врахував, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» подано зустрічний позов з порушенням процесуальних строків з поважних і об`єктивних причин.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

5. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М., у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023 апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме для оплати судового збору за подання апеляційної скарги, у сумі 2684,00 грн.. 03.10.2023р. представником апелянта подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами їх усунення. 05.10.2023р. у зв`язку з відпусткою судді Кощеєва І.М., для розгляду питання щодо відкриття провадження у справі апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого судді: Коваль Л.А., суддів Дармін М.О., Чус О.В.. Ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою повернуто зустрічну позовну заяву заявникові. Враховуючи, що п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, стосовно перегляду ухвали суду про повернення заяви позивачеві (заявникові), міститься в переліку ч. 2 ст. 271 ГПК України, перегляд оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2023 р. у справі, для розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. На підставі розпорядження керівника апарату суду від 16.10.2023р., у зв`язку з виходом на роботу головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023р., для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/5119/20, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Чус О.В., Дарміна М.О.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2023р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2023 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Розпорядженням керівника апарату суду від 20.11.2023р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами. Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Паруснікова Ю.Б.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023р., колегія суддів у визначеному складі, прийняла апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2023 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

6. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 17.09.2020р. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" заборгованості у сумі 2 044 838 465,98 грн.. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі підготувати відповідно до вимог статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020р., залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021р., за клопотанням відповідача призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи. Справа № 904/5119/20 із висновком експерта № 2576/2577-21 від 19.04.2023р. повернулася на адресу Господарського суду Дніпропетровської області разом із супровідним листом Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2576/2577-21 від 09.05.2023р.. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023р. поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.06.2023, після чого останнє відкладалося на 15.06.2023р., 22.06.2023р., 18.07.2023р., 27.07.2023р.. Протокольною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023р. відповідачу відмовлено у задоволенні його клопотання від 31.05.2023р., про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/3438/21 та клопотання від 22.06.2023р. про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору внаслідок включення відповідача до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості на ринку природного газу. Також ухвалою суду від 27.07.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2023р.. Під час підготовчого провадження сторони скористалися повністю своїми процесуальними правами на подання заяв по суті справи, клопотань, доказів та не заперечували проти його закриття з призначенням справи до судового розгляду по суті. 09.10.2020р., в межах визначеного судом процесуального строку, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. 01.08.2023р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" через канцелярію суду подано зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним пункту 4.1 договору купівлі-продажу природного газу № 18-504-Н від 05.11.2018, укладеного між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут". У прохальній частині зустрічної позовної заяви заявник просить поновити йому строк на її прийняття. Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2023р. відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на прийняття зустрічної позовної заяви. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" зустрічну позовну заяву №497007.2-Ск-4469-0723 від 31.07.2023р. до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про визнання недійсним п. 4.1 договору купівлі-продажу природного газу № 18-504-Н від 05.11.2018р., укладеного між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут".

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу місцевого суду скасувати та прийняти постанову, якою поновити процесуальний строк для подачі зустрічного позову, а справу передати на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що порядок подання зустрічного позову врегульований частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. В той же час, зустрічна позовна заява подана ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" до суду першої інстанції з пропуском процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України для надання відзиву, що, відповідно до ч.6 ст. 180 ГПК України є підставою для її повернення заявнику. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення зустрічного позову, з огляду на таке. Стаття 46 ГПК України передбачає процесуальні права та обов`язки сторін, серед яких передбачено право відповідача на подання зустрічного позову у строки, встановлені цим Кодексом. Частиною 1 ст. 180 ГПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов (п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України). За приписами п. 1 ч. 1 ст. 178 ГПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Отже, зустрічний позов подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто у строк, передбачений для подання відзиву. Як підтверджується матеріалами справи, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" заборгованості, у сумі 2 044 838 465,98 грн.. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання. Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки, зокрема, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Зазначену ухвалу суду отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 25.09.2020р., про що ним зазначено у відзиві, поданому до суду 09.10.2020р., в межах визначеного судом процесуального строку. Таким чином, оскільки відповідач мав право подати відзив на позовну заяву у строк до 12.10.2020р., включно, то процесуальний строк на подання зустрічного позову в силу приписів ч. 1 ст. 180, ч. 8 ст. 165 ГПК України, сплив 12.10.2020р., включно. Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020р. було продовжено строк підготовчого провадження до 20.12.2020р. включно. Відкладено підготовче засідання до 17.11.2020р. та запропоновано учасникам справи використати процесуальні права щодо подання заяв по суті справи у повному обсязі. Отже, судом встановлювався ще один строк - до 17.11.2020р., для підготування та надання до суду додаткових пояснень, заяв, заперечень або документів стосовно розгляду цієї справи. Проте, і у цьому випадку відповідач не скористався наданим йому правом подання клопотання щодо продовження строку на підготовку та надання додаткових пояснень, заяв, заперечень або документів стосовно розгляду цієї справи. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були створені відповідачу усі умови для можливості надання останнім до суду відповідних заяв або клопотань у строк проведення підготовчого провадження, що залежало саме від волевиявлення самого ТОВ "Дніпропетровськгаз збут". Натомість, як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою лише 01.08.2023р., тобто, із значним порушенням визначеного процесуальним законом процесуального строку (два роки і дев`ять місяців), що вірно встановив суд першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку заявник вказує на надходження матеріалів справи разом із результатами експертизи, відповідно до яких не вдалося визначити окремо суму та обсяг поставленого природного газу, визначеного за вузлами комерційного обліку та нормами споживання, лише в травні 2023 року. Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом ст. 114 зазначеного Кодексу, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з положеннями ст., 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи, тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску. Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13). Із правового контексту норм ст. ст. 118, 119 ГПК України вбачається, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №910/15481/19, від 19.05.2021р. у справі № 916/2657/20. Розглянувши зазначене клопотання, надавши оцінку викладеним у ньому аргументам та дослідивши причини пропуску строку на подання зустрічного позову у встановлений строк, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", про визнання причини пропуску строків подання зустрічного позову поважними та поновлення процесуальних строків на подання зустрічного позову. Наведені ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" обставини на обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду із зустрічною позовною заявою у цій справі та/або неможливості її подання раніше зазначеної дати, не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення товариства та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії щодо пред`явлення зустрічного позову у встановлений законом строк. ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" всупереч вимогам ст.ст. 13, 74 ГПК України не довело наявності поважних причин пропуску процесуального строку для звернення із зустрічним позовом у цій справі, у зв`язку з чим суд першої інстанції згідно з ухвалою від 30.08.2023р., яка наразі є предметом апеляційного перегляду у цій справі, відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", про поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви та повернув її відповідачеві. Враховуючи викладене, оскільки зустрічний позов подано з пропуском встановленого строку для його подання, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" не позбавлене права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах, в порядку, обумовленому ГПК України, для подачі позову. Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними і встановленими судом обставинами справи та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, і відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

10. Судові витрати. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2023р. у справі № 904/5119/20 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя Ю.Б. Парусніков Суддя О.В. Чус