Постанова 4852 № 160/7241/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 листопада 2023 року м.Дніпросправа № 160/7241/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у справі № 160/7241/23 (суддя Серьогіна О.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) задоволено частково. Судом визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 06 жовтня 2022 року № Ф-2886-50/67У на суму 18276,72 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також судом стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1 073,60 грн. та подання заяви про забезпечення позову в розмірі 805,21 грн., що складає 1 878,81 грн.. Позивачем, засобами поштового зв`язку, до суду першої інстанції було подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі №160/7241/23 залишено без розгляду, оскільки вона подана з порушенням строку, встановленою ч.7 ст.139 КАС України. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти додаткове рішення про стягнення на користь позивача витрат на професійну допомогу в розмірі 5 000 грн.. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та про невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що заяву подано засобами поштового зв`язку в п`ятиденний строк з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції у даній справі. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ч.2 ст. 312 КАС України, в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Залишаючи без розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції виходив із того, що до винесення рішення у даній справі позивачем не було подано до суду доказів понесення витрат, пов`язаних із розглядом справи. Нова заява та докази про понесення витрат надіслані позивачем лише 16.06.2023, тобто після п`яти днів з дня ухвалення судового рішення у справі. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За приписами частин 3, 4 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 7 ст.139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до частини 3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. З огляду на приписи вказаної норми, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення за умови попередньої заяви про це від учасника судового процесу і лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів. Згідно тексту адміністративного позову, позивачем зазначено про судові витрати на правничу допомогу та бажання подати докази на підтвердження таких витрат відповідно до вимог частини 7 ст.139 КАС України. Також у прохальній частині позову зазначено про стягнення судових витрат, в тому числі, витрати на професійну правову допомогу. Оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження, та судові дебати у справі не проводились, то посилання в позові на бажання подати докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, повинно розцінюватися судом, як заява подана в порядку частини 7 ст.139 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно ч.9 ст.120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. З матеріалів справи встановлено, що позивач 12.06.2023 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду поштою направила заяву (докази направлення (відстеження за трекінговим номером №4906403441272 АТ «Укрпошта») долучено до матеріалів апеляційної скарги). Таким чином, позивачем, протягом 5 днів після постановлення рішення суду від 07.06.2023, яке було ухвалено в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження, без виклику сторін, на адресу суду першої інстанції направлені докази понесених судових витрат на правничу допомогу. На підставі вищенаведеного колегія суддів приходить висновку, що позивачем дотримано вимоги частини сьомої статті 139 КАС України щодо строків подання заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Відтак, судом першої інстанції помилково зроблено висновок про наявність підстав для залишення без розгляду заяви представника позивача про розподіл судових витрат. Проте, колегія суддів відмовляє в задоволенні вимог апеляційної скарги щодо ухвалення додаткового рішення, оскільки вирішення цього питання входить до компетенції суду першої інстанції, який ухвалив рішення у даній справі. Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що порушення наведених норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат. Керуючись ст.311, ч.2 ст.312, п.4 ч.1 ст.320, ст.ст.322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у справі № 160/7241/23 - скасувати. Справу № 160/7241/23 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду заяви про розподіл судових витрат. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскаржена не підлягає. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак