Постанова Одеський апеляційний суд № 522/17336/22

Номер провадження: 33/813/1362/23 Номер справи місцевого суду: 522/17336/22 Головуючий у першій інстанції Ковтун Ю. І. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.11.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Павільіаніті-Карпова Дениса В`ячеславовича постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. З вказаної постанови вбачається, що 11.11.2022 року о 23 годині 20 хвилин в м. Одесі по вул. Водопровідна, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SUZUKI VITARA, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у законному порядку відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ААД № 361771 від 11 листопада 2022 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2023 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)відповідно до відеозаписів, які долучені до матеріалів справи, працівниками поліції не роз`яснено ОСОБА_1 в чому саме полягає його адміністративне правопорушення та який вид відповідальності за нього передбачений, яка стаття КУпАП та її санкція; 2)у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зазначив, що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі; 3)в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №361771 від 11.11.2022 року вказано, що особу водія встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 22.03.2002 року, однак це не відповідає дійсності, оскільки у ОСОБА_1 відсутнє таке посвідчення, а наявне посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 23.12.2017 року (такі дані вказані і у довідці від 14.11.2022 року, яка долучена до матеріалів справи); 4)в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені в повній мірі відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; 5)не можуть бути визнані у якості належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , докази на які спирається суд першої інстанції в своїй постанові, та які слугували єдиним джерелом доказу його винних дій; 6)відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, водій відмовився пройти огляд у медичному закладі, а огляд на стан сп`яніння на місці зупинки проведено не було, то на підставі яких даних у протоколі вказано, що водій керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; 7)в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні свідки в графі «свідки»; 8)в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що перед складанням адміністративного протоколу ОСОБА_1 були роз`яснені права передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, у тому числі право на адвокатську допомогу, що є порушенням його конституційних прав та право на захист. Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 , адвоката Чербаджі-Чебак Н.М. про слухання апеляційної скарги на 06 вересня 2023 року на 11:00 год. 05 вересня 2023 року від представника ОСОБА_1 на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява про відкладення судового засідання. 06 вересня 2023 року розгляд справи було відкладено на 27 вересня 2023 року на 10:45 год. Одеський апеляційний суд належним чином сповістив адвоката Чербаджі-Чебак Н.М. про дату, час та місце слухання апеляційної скарги. Згідно довідки від 26.09.2023 року №281д, суддя Погорєлова С.О. перебувала у відпустці з 26 по 27 вересня 2023 року. Розгляд справи було відкладено на 01 листопада 2023 року на 11:30 год., про що було сповіщено адвоката Чербаджі-Чебак Н.М. 01 листопада 2023 року від представника ОСОБА_1 на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява про відкладення судового засідання. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та його адвоката Чербаджі-Чебак Н.М. Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №361771 від 11 листопада 2022 року з якого вбачається, що 11 листопада 2023 року о 23:20 год. в м. Одеса по вул. Водопровідна, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SUZUKI VITARA, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у законному порядку відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом передачі тверезому водієві. В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення: «не згоден, був тверезий»; -довідка з якої вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 протягом року за ст. 130 КУпАП не притягувався; -направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що 11 листопада 2022 року ОСОБА_1 було направлено до КНП «ОМПЦПЗ» ООР для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак проведено огляду не було з підстав відмови водія; -обіцянка з якої вбачається, що 11.11.2022 року ОСОБА_2 зобов`язався доставити автомобіль SUZUKI VITARA, номерний знак НОМЕР_1 по місцю мешкання водія ОСОБА_1 ; -диск з відеозаписом, який було приєднано до матеріалів справи та з якого вбачається, що 11.11.2023 року приблизно о 23:20 год. по вул. Водопровідна, 1, працівниками поліції був зупинений транспортний засіб SUZUKI VITARA, номерний знак НОМЕР_1 , за кермом вказаного транспортного засобу знаходився водій ОСОБА_1 . Працівник поліції попросив надати документи. ОСОБА_1 надав їх за допомогою застосунку «ДІЯ». В процесі бесіди із водієм у працівника виникла підозра, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння, тому запитав, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої перед тим, як сісти за кермо. ОСОБА_1 відповів, що нічого не вживав. Потім працівник поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер. Павільіаніті- ОСОБА_3 спитав поліцейського чи може він вийти із транспортного засобу. Працівник поліції відповів, що так він може вийти. Працівник поліції, запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або проїхати до медичного закладу, також роз`яснив йому його право відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 почав питати працівника поліції, як краще йому зробити. Працівник поліції відповів, що він не має вказувати як правильно діяти в такий ситуації, це має вирішити ОСОБА_1 сам. Крім того, працівник поліції роз`яснив, як проходить процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння. Працівник поліції також роз`яснив ОСОБА_1 , що ведеться відеозйомка. Потім працівник поліції сказав, що він в останній раз пропонує пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що останній відмовився. Потім працівник поліції спитав, чи поїде ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння на що останній відмовився. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також повідомив про те, що його відсторонено від керування транспортним засобом. ОСОБА_1 спитав, чи може він викликати тверезого водія, щоб він сів за кермо та вони поїхали, на що поліцейський сказав що так, він може скористатися такою послугою. Потім поросили зачекати поки буде складено протокол. Після, запросили ОСОБА_1 та зачитали йому протокол. Який в подальшому було підписано та отримано його копію. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. За правилами частин 2-3 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Відповідно до п.п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, водій відмовився пройти огляд у медичному закладі, а огляд на стан сп`яніння на місці зупинки проведено не було, то на підставі яких даних у протоколі вказано, що водій керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, якою встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 розділу І). Згідно пунктів 2, 3 Розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Пунктом 6 розділу І Інструкції визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктами 1-5, 7, 10 Розділу ІІ зазначеної Інструкції встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Довід апеляційної скарги про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №361771 від 11 листопада 2022 року відносно ОСОБА_1 , працівниками поліції не було залучено свідків є необґрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12.2008 року), судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що Законом України від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесено зміни, зокрема до ст. 266 КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021 року. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що після цих змін до КУпАП з 17.03.2021 року свідки проходження огляду водієм на стан сп`яніння залучаються лише у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Тобто, працівники поліції мають право проводити огляд на стан сп`яніння без участі свідків, за умови відеофіксації. Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейський, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, діяв відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису. Слід зазначити, що відеозапис є об`єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб`єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи. Посилання ОСОБА_1 про те, що відповідно до відеозаписів, які долучені до матеріалів справи, працівниками поліції не роз`яснено йому в чому саме полягає його адміністративне правопорушення та який вид відповідальності за нього передбачений, яка стаття КУпАП та її санкція, спростовуються дослідженими відеозаписами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, а також пояснено, що у разі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Між тим, апеляційний суд доходить до переконання, що з відеозапису встановлено одночасну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив, що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, а також на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені в повній мірі відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заслуговують на увагу з огляду на таке. Відповідно до п. 8, 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення від 09.12.2020 року затверджену Міністерством юстиції України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, адреса місця проживання або перебування, місце роботи, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія (за наявності) паспорта для фізичних осіб-громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України); інформація про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її прав і обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу; прізвища, імена, по батькові, адреси місця проживання або перебування свідків, прізвище викривача (за його письмовою згодою) (якщо такі є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які вносяться до протоколу і засвідчуються підписом зазначеної особи. Пояснення може додаватись до протоколу окремо, про що робиться запис у протоколі. Складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №361771 від 11 листопада 2022 року відповідає вимогам вищевказаної Інструкції, доводи апеляційної скарги не спростовують обставин викладених у вказаному протоколі. Довід апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №361771 від 11.11.2022 року вказано, що особу водія встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 22.03.2002 року, однак це не відповідає дійсності, оскільки у ОСОБА_1 відсутнє таке посвідчення, а наявне посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 23.12.2017 року (такі дані вказані і у довідці від 14.11.2022 року, яка долучена до матеріалів справи) Одеський апеляційний суд не бере до уваги, та зазначає, що сама по собі помилка у написанні дати видачі водійського посвідчення за умови наявності довідки з порталу Національної поліції з якої вбачається, що у ОСОБА_1 наявне посвідчення водія НОМЕР_2 , яке він отримав 23.12.2017 року, не є обставиною, яка впливає на правильність висновку про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тим більше не впливає на правильність відомостей, зазначених у протоколі та інших доказах зібраних у справі. Щодо тверджень апелянта, про те, що співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення йому не були роз`яснені права передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, у тому числі право на адвокатську допомогу, слід зауважити, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №361771 від 11.11.2022 року в графі пояснення особа, що притягається до адміністративної відповідальності, зазначив лише те, що він не згоден був тверезим, при цьому скаржник не вказав, що зміст його прав йому не був роз`яснений та що він потребував правничої допомоги і просив відкласти розгляд адміністративної справи. Крім того, своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення підтвердив, що зазначені права йому роз`ясненні. При цьому сам по собі факт незнання законів в розумінні статті 68 Конституції України не звільняє від юридичної відповідальності. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП. Інші твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час дослідження доказів по справі, також жодних доказів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції не було долучено і до апеляційної скарги. Також, слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни. Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 11.11.2022 року та інкримінуються ОСОБА_1 . Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП. З таких підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова