Постанова Вінницький апеляційний суд № 148/1057/23

Справа № 148/1057/23 Провадження № 33/801/986/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Штифурко Л. А. Доповідач: Голота Л. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2023 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О. розглянувши (в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.10.2023 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за частиною другою статті 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.10.2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок. Як зазначено в постанові суду, 01.06.2023 року о 10:07 год. в м. Тульчин по вул. М. Леонтовича водій ОСОБА_1 керував мопедом «Maxxter», без д.н.з., в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Драгер», результат якого 0.41 %, що зафіксовано за допомогою відеозапису. Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх. № 9271/23-вх від 12.10.2023 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Основними доводами апеляційної скарги є те, що ОСОБА_1 перед зупинкою пив квас, про що повідомив працівників поліції. Не погодившись з показникам приладу «Драгер», водій наполягав на проведенні огляду в медичному закладі, куди і був доставлений працівниками поліції. В медичному закладі у ОСОБА_1 взяли зразки крові, однак працівники поліції не вказали про це в документах. Доводи водія про порушення працівниками поліції та медичними працівниками лікарні порядку проведення огляду на стан сп`яніння безпідставно були відхилені судом першої інстанції. Суд першої інстанції позбавляючи ОСОБА_1 права керування транспортними засобами допустив порушення вимог закону, оскільки ОСОБА_1 раніше вже був позбавлений права керування транспортними засобами. Наданий відеозапис є неналежним доказом, оскільки він є змонтованим та неповним. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Мовчан В. В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів : протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 326309 від 01.06.2023 року, складеного поліцейським СРПП Тульчинського РВП ст. сержантом поліції Лобовим О. Е., /а. с. 2/; роздруківки чеку з приладу Drager Alcotest 6810 від 01.06.2023 року, результат 0,41 проміле /а. с. 3/; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів /а. с. 4/; направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного поліцейським СРПП Тульчинського РВП старшим сержантом поліції Романом Лозінським, від 01.06.2023 року /а. с. 5/; копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 150958 від 01.06.2023 року /а. с. 6/; відеозапису з місця події (запис VID230601-100116F-028002-000000-0003; VID230601-101117F-028002-000000-0005) /а. с. 9/. Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції вважає, що докази, які містяться у справі, не свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Диспозиція частини другої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до частини другої четвертої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (частина п`ята статті 266 КУпАП). Як вбачається з матеріалів справи, і в протоколі при наданні пояснень, і в судах першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв. З відео доказу вбачається, що водій пояснив працівнику поліції, що вживав лише квас та погодився пройти огляд на стан сп`яніння на приладі «Драгер». Після проходження огляду на місці зупинки запис закінчується. Однак, в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного та іншого сп`яніння до закладу охорони здоров`я Тульчинська ЦРЛ, а також відповідь директора КНП «Тульчинська ЦРЛ» надана на запит адвоката про те, що 01.06.2023 року гр. ОСОБА_1 було проведено медичне освідування на стан алкогольного сп`яніння. Зразки біологічного матеріалу були передані працівникам поліції для проведення лабораторного обстеження. Даним доказам судом першої інстанції оцінка не надана /а. с. 5, 18/ У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що працівниками поліції 01.06.2023 року він був доставлений до медичного закладу КНП «Тульчинська центральна районна лікарня» Тульчинської міської ради де у нього було взято зразки крові, однак результатів огляду та відповідних документів йому надано не було. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що вмотивованість судового рішення означає наведення у судовому рішенні пояснень (мотивів), чому суд вважає ту чи ту обставину доведеною чи недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи ту норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи той юридичний наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП). Враховуючи, що завданням апеляційного провадження є забезпечення виправлення помилок суду першої інстанції в питаннях права, постановою Вінницького апеляційного суду від 01.11.2023 року було задоволено клопотання захисника Мовчана В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про витребування документів з КНП «Тульчинська центральна районна лікарня» Тульчинської міської ради. 14.11.2023 року до Вінницького апеляційного суду надійшла відповідь КНП «Тульчинська центральна районна лікарня» Тульчинської міської ради (вх. № 4702) на виконання постанови суду від 01.11.2023 року, згідно якої 01.06.2023 року слідчий СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції Мазур А. Є. звернувся у ВНЕМД КНП «Тульчинська ЦРЛ» з направленням у вигляді письмового прохання про відбір та видачу зразків крові громадянина ОСОБА_1 . Кров була відібрана у 3 ємкості по 10 мл кожна, 2 ємності видані за зверненням ОСОБА_2 , 3 ємність зберігалась протягом 90 діб у холодильнику після чого згідно інструкції була знищена (згідно наказу по Тульчинській ЦРЛ № 37 від 05.01.2023 року «Про організацію проведення у відділені невідкладеної (екстреної) медичної допомоги оглядів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу і швидкість реакції»). Медичний огляд водії проводиться на підставі обґрунтованого направлення інспектора СР ПП РВП ГУНП України за формою визначеною додатком 1 до Інструкції затвердженої Наказом МОЗ № 1452/7335 від 09.11.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Оскільки було наявне направлення лише на збір крові, а направлення на проведення огляду на стан сп`яніння громадянина ОСОБА_1 надано не було, даний огляд не проводився, тому неможливо надати на запит суду копії вказаних у ньому медичних документів. /а. с. 61/. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції враховує те, що працівниками поліції ОСОБА_1 01.06.2023 року було доставлено до медичного закладу та відібрано зразки крові, однак огляд в медичному закладі ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не був проведений у зв`язку з ненаданням працівниками поліції направлення на проведення огляду на стан сп`яніння. У той же час, в матеріалах справи міститься направлення до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного поліцейським СРПП Тульчинського РВП старшим сержантом поліції Романом Лозінським, від 01.06.2023 року без зазначення часу його складання /а. с. 5/. Доданий працівниками поліції до справи відеозапис з місця події є неповним, оскільки не відображає всі фактичні обставини, які мали місце за участі ОСОБА_1 01.06.2023 року, факт роз`яснення працівниками поліції йому права у разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки пройти огляд в медичному закладі (та не зафіксовано висловлену ОСОБА_1 позицію щодо цього, тоді як в апеляційній скарзі він зазначає про те, що наполягав щоб освідування було проведено в медичному закладі /а. с. 35/), а також не зафіксовано на відеозаписі факт доставлення ОСОБА_1 працівниками поліції в медичний заклад та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Суд апеляційної інстанції, з огляду на встановлені у справі обставини, дійшов висновку про те, що докази (зібранні особою, уповноваженою на складення протоколу) про результати огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу є неналежними, оскільки фактично дії ОСОБА_1 та працівників поліції після його огляду на місці зупинки, а саме його доставлення до медичного закладу та відібрання зразків крові свідчать про незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду на місці зупинки. За таких обставин, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений працівниками поліції з порушенням вимог статті 266 КУпАП. Відсутність у протоколі обов`язкових реквізитів, перелік яких міститься у статті 256 КУпАП, не тільки утруднює визначення складу правопорушення, а й обмежує права учасників Правил дорожнього руху, визначені главою 21 КУпАП. Всупереч статті 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення в суті правопорушення не зазначено про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення повторно. Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо, є неналежними доказами. Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією. Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтями 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011). У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. З огляду на викладене, складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 не доведено. Керуючись статтею 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.10.2023 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною другою статті 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л. О. Голота