Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/4921/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/4921/21 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л.М. Категорія 69 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 листопада 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Коломієць О.С. суддів: Шевчук А.М., Талько О.Б. розглянувши у місті Житомирі в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №295/4921/21 за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії та рішення старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Господарчук І.В, за участю стягувача ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 вересня 2023 року, яка постановлена суддею Семенцовою Л.М. в с т а н о в и в: У вересні 2023 року скаржник звернулася до суду із скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Господарчук І.В. у виконавчому провадженні №72141309, в якій просила витребувати матеріали виконавчого провадження ВП №72141309, долучити засвідчені копії до матеріалів скарги, визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Господарчук І.В. у виконавчому провадженні №72141309 в частині невиконання вимоги ст.28, абз.2 ч.2 ст.48, ч.3 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», скасувати у виконавчому провадженні №72141309 постанову від 29.06.2023 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 45,10 грн., постанову від 29.06.2023 року про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні на суму 135,87 грн., постанову від 29.09.2023 року про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження на суму 64,13 грн., постанову про арешт коштів від 07.09.2023 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у вересні 2023 року їй стало відомо, що банківські рахунки її та сина арештовані. Звернувшись до виконавчої служби дізналася, що на підставі виданого судом 29 вересня 2023 року виконавчого листа про стягнення з неї судового збору, державним виконавцем відкрито виконавче провадження. Однак, постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.06.2023 року їй надіслано не було. Також державним виконавцем порушено вимоги частини 3 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 13 вересня 2023 року скаргу ОСОБА_4 на неправомірні дії та рішення старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Господарчук І.В. повернуто заявнику без розгляду. Роз`яснено заявнику, що вона має право на повторне звернення до суду із скаргою на загальних підставах після усунення умов, що були підставою для її повернення. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 13 вересня 2023 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що Богунський районний суд м. Житомира ухвалою від 13 вересня 2023 року порушив норми матеріального та процесуального права, а саме не вибрав та не застосував норми права до спірних правовідносин, викладених в постанові Верховного суду України від 27 січня 2021 року у справі №569/13154/20. Крім того, скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у частині четвертій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Суд у порушення вказаних вимог процесуального законодавства не звернув увагу на те, що вимоги частини другої статті 183 розділу 2 «Заяви з процесуальних питань» ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини, тому не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог частин 1 або 2 цієї статті. Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження, зареєстроване в автоматизованій системі виконавчих проваджень за № ВП 72141309 з виконання виконавчого листа №295/4921/21, виданого 29.06.2023 року Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 454,00 грн. судового збору. Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Вважає, що заявницею у даному випадку було порушено порядок подання скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом під час розгляду справи встановлено, що 16 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено шлюб (актовий запис №948). ІНФОРМАЦІЯ_1 від даного шлюбу народився син ОСОБА_6 (актовий запис №909). 20 квітня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. 01 червня 2021 року ОСОБА_3 позов визнала і просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Шлюб, зареєстрований 16 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , розірвано. Позивачу з державного бюджету повернуто судовий збір у сумі 454,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 454,00 грн. судового збору. 21 квітня 2023 року позивач звернувся до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про видачу виконавчого листа у справі №295/4921/21 про стягнення з ОСОБА_3 на його користь судового збору, за яким старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Господарчук Іриною Володимирівною 29.06.2023 року відкрито виконавче провадження. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Богунського районного суду м. Житомира зі скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця по справі №295/4921/21. Ухвалою від 13.09.2023 року скаргу ОСОБА_1 відповідно ч.4 ст.183 ЦПК України повернуто без розгляду. Повертаючи скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії та рішення старшого державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що вона подана без додержання передбачених абз.2 ч.2 ст.183 ЦПК України вимог, так як до скарги не додано доказів на підтвердження надіслання копії скарги всім учасникам справи (провадження), а саме стягувачу у виконавчому провадженні ОСОБА_2 та старшому державному виконавцю Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Господарчук І.В., дії та рішення якого заявником оскаржується у поданій скарзі. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно- правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно - процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України). Разом із тим, розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення. Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що частиною другою статті 183 Параграф 2 «Заяви з процесуальних питань» глави 1 Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України регулюються загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються виключно з процесуальних питань при розгляді справ позовного провадження, в тому числі на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень. Разом з тим, вказана процесуальна норма не стосується та не регулює питання подачі саме скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення. Вказані процесуальні правовідносини регулюються розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 28 липня 2021 року у справі № 509/4648/14, 18 січня 2023 року у справі № 2-246/10. Однак, суд першої інстанції не врахував вказані обставини справи та норми процесуального законодавства, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення скарги ОСОБА_1 без розгляду. Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Відповідно п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 вересня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 16 листопада 2023 року. Головуючий Судді